Листопад писав: ↑Чет жовтня 29, 2009 4:09 pm
Не вигадуйте бозна-чого! /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Визнаю свою слабкісь до розділових знаків, але в правописі ж пише:
17. Для виділення відокремлених означень, виражених:
а) Дієприкметниками та прикметниками, що мають при собі пояснювальні слова й стоять після означуваного іменника:
Вмирав поет, залюблений у світ,
Вмирав поет, задивлений у море (Осадчук).
Деревця молоді, укриті білим пухом,
Тихенько сплять над Волгою в снігу... (Забашта).
Розгойдане море, вже брудне й темне, наскакувало на берег і покривало скелі (Коцюбинський).
б) Дієприкметниками та прикметниками, що не мають пояснювальних слів і стоять після означуваного іменника, особливо в тих випадках, коли перед іменником є вже означення:
Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю (Панас Мирний).
Живе життям і силу ще таїть
Оця гора, зелена і дрімлива (Зеров).
Слався, мій народе, мій гордий, чесний, добрий, молодий (Вінграновський).
в) Дієприкметниками та прикметниками (як із пояснювальними словами, так і без них), поставленими перед іменником, якщо вони, виступаючи в ролі означення до іменника, мають ще обставинний відтінок («будучи», «бувши»...) або відділені від іменника іншими членами речення:
Дезорганізований раптовістю нічної атаки, ворог не встиг учинити скільки-небудь сильного опору (Гончар).
У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була б дуже гарною молодицею (Нечуй-Левицький).
г) Дієприкметниками та прикметниками (як із пояснювальними словами, так і без них), що стосуються особових займенників:
Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися (Котляревський).
Вона стоїть навпроти Сагайди, маленька, мов куріпка на межі (Гончар).
Дивився [Юрко] на батька, і йому стало жаль його, завчасно постарілого, спрацьованого (Харчук).
д) Іменниками в непрямих відмінках (з прийменниками або без них), щоб надати їм більшої ваги порівняно з іншими членами речення:
Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона [Мотря] була ніби намальована на білій стіні (Нечуй-Левицький).
До неї наближалась мати... Іллевського, невисока, досить повна жінка, з кошиком у руці (Гончар).
Примітка. Не виділяються й не відокремлюються комами означення з пояснювальними словами або без них, коли вони за змістом невіддільні від слів, яких стосуються:
Минаючи убогі села
Понаддніпрянські невеселі,
Я думав... (Т. Шевченко).
18. Для виділення відокремлених уточнювальних обставин місця, часу тощо:
Внизу, в гущавині, було тихо, свіжо (О. Гончар).
Він [чаклун] поселився в домі їхньому,
під зорепадом жолудів (Л. Костенко).
Над головою старого, на ріжку скрині, потріскувала саморобна воскова свічка (М. Стельмах).
Восени, перед відльотом у вирій, тривожиться і табунами збирається птаство (М. Стельмах).
18. Для виділення відокремлених уточнювальних обставин часу, місця тощо:
А вечорами, по роботі, він не раз до пізньої ночі ходив у важкій задумі по болотистих улицях Борислава (Франко).
Сьогодні вранці, під час перерви, побачивши, що Кажан пішов у сад, Олег кинувся нагору, до його кімнати (Донченко).
Там, за горами, давно вже день і сяє сонце, а тут, на дні міжгір’я, ще ніч (Коцюбинський).
По той бік шляху, десь далеко в степу, за садками тремтить червона заграва... (Тютюнник).
