Форум Словник.UA

Злата писав: ↑

Сер квітня 14, 2010 8:54 am

Воно то так... Коли б не вірити СЛОВНИКОВІ. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Вас хтось змушує вірити?
Та й я, взагалі, маю на увазі усталену традицію поєднання слів у власних назвах давніх державних утворень, а не звичайне використання рідковживаного апелятива. А ще – про невибагливість того лексикографа, який писав це у словниковій статті, зокрема, й нашого ресурсу.

Sova писав: ↑

Сер квітня 14, 2010 9:01 am

Вас хтось змушує вірити?

Та не змушує. Наведена звичайнісінька стаття зі Словника.нет - не більше.

Злата писав: ↑

Сер квітня 14, 2010 9:18 am

Та не змушує. Наведена звичайнісінька стаття зі Словника.нет - не більше.

Дякую. Просвітили.

Танка писав: ↑

Сер квітня 14, 2010 8:04 am

Чи не правильнішим буде тут вживання місцевого відмінку, який вимагає інших закінчень
по Волзі та інших російських річках ?

Що цікаво, пані Танко, що орфографічний словник фіксує слово ушкуй як істоту

Словник:
ГАЙНО2, -а, 1. Лігво ведмедя. 2. Гніздо білки з гі лок в кроні дерева.
У виділене слово випадково затесався пробіл... /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Підправив тлумачення в статтях ушкуй і гайно.

Словник каже:
ГАНАШ, -а, ч. Шоколадна суміш кремоподібної фактури, що використовується як глазур і начинка для тортів; часто для посилення його аромату й смаку використовуються лікери або кава; для його приготування використовують шоколад виняткової якості з високим показником вмісту масла какао.

Через одне слово від нього далі - ГАНАШІ, -ів, мн. (одн. ганаш, -а, ч.). Задні кути нижньої щелепи у коня.

Виходить, що у тлумаченні слова ГАНАШ має бути ще одне значення. Коли придивитися, то можна побачити у тому ГАНАШІ цифру 2. Можна припустити, що частина тлумачення загубилася...

Sova писав: ↑

Сер квітня 14, 2010 9:01 am

Вас хтось змушує вірити?
Та й я, взагалі, маю на увазі усталену традицію поєднання слів у власних назвах давніх державних утворень, а не звичайне використання рідковживаного апелятива. А ще – про невибагливість того лексикографа, який писав це у словниковій статті, зокрема, й нашого ресурсу.

До слова, Древня Русь майже не трапляється в історичній л-рі, так само, як і древньогрецька чи древньоруська мови.
Про давній, стародавній, древній - тут.

ИШТИКМА, -и, ж., кул. Страва прикаспійських туркменів з водоплавної птиці (диких качок, гусаків, казарок та ін.) – тушкована фарширована птиця; начинка складається з цибулі, урюку, ізюму, соку граната або лимона, часнику, перцю, ажгона (зіри).

У виділеному слові закінчення хіба не -у?

БІБОР, -а, ч. Ставка по міжбанківських депозитах в іноземній валюті на міжнародному грошовому ринку Бахрейну; встановлюється банками, що здійснюють операції на бахрейнському грошовому ринку "оффшор".

У виділеному слові чи не зайве те подвоєння Ф?