Форум Словник.UA

Щодо Ігор[color=#CC0000]я[/color], то я таки знову ж прислухаюся до порад поважного професора Пономарева:
[quote]Закінчення -ю мають іменники м’якої групи: Андрію, Юрію, Василю, гаю, краю, знавцю, бійцю, мартенівцю, лікарю, царю, кобзарю, Ігорю. Утворення типу Юріє, Андріє, Ігоре суперечать цьому правилу. Отже, вони помилкові, незважаючи на рекомендації деяких академічних видань, котрі ніяк не хочуть виправити припущених колись огріхів.
[/quote]

Злата писав: ↑

Сер червня 02, 2010 6:23 pm

Щодо Ігоря, то я таки знову ж прислухаюся до порад поважного професора Пономарева:

Ясно. Пономарів – чєловєк-правопис. /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" />
А те, що стосовно Олега його думка й правописні настанови однакові, а щодо Ігоря – різні, то байка. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Sova писав: ↑

Сер червня 02, 2010 6:32 pm

Ясно. Пономарів – чєловєк-правопис. /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" />

Маєте рацію. Для мене Пономарів - і справді авторитет.

Злата писав: ↑

Сер червня 02, 2010 6:35 pm

Маєте рацію. Для мене Пономарів - і справді авторитет.

Пономарів і для мене авторитет. Правда, мене ця авторитетність не сліпить настільки, щоб утратилося всяке критичне сприйняття думок відомої людини.

Цікаво, а правопис для вас уже не авторитет? /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />

Цікаво, а правопис для вас уже не авторитет? /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />

Про авторитетність Правопису поговоримо в іншій темі.

Злата писав: ↑

Сер червня 02, 2010 6:51 pm

Про авторитетність Правопису поговоримо в іншій темі.

Та чому ж? /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> У контексті кличного відмінка іменників якраз тут і доречно. Бо в парадигмі згаданого вище імені, яку наводить наш ресурс, – форма, взята з правопису, – Ігоре, хоч вона суперечить твердженню того ж правопису в пункті про кличний відмінок іменників чоловічого роду однини ІІ відміни. Питання відкрите.

Коли йшло обговорення проекту нової редакції Українського правопису, окремі мовознавці висловлювалися за виправлення помилкових (на їхню думку) форм кличного відмінка від імен Ігор та Олег.

Ось, наприклад, одна з таких зауваг:

[quote]

3. Імена по батькові, утворені від основ іменників м'якої групи, мали два невмотивовані винятки, яких уже не буде, – Ігорович, Лазарович. Ці слова справді треба писати з ь: Ігорьович, Лазарьович, як Васильович. Слід, однак, додати, що потребують виправлення ще й помилкові форми кличного відмінка від імен Ігор та Олег: не Ігоре, а Ігорю (як Василю, Грицю, Юрію) і тільки Олеже (як друже, Боже) – хибну форму Олегу треба вилучити з правопису.

[/quote] Леся Захарків.

О, як тут жваво!
добре, що нагадали: в нас (Поділля) сусідського хлопчика звали Ігор, то його друзі приходили до Ігора, і його мама завжди шукала Ігора, ну, а зверталися вже в називному.
Це норма чи відхилення?

Черепаха писав: ↑

Чет червня 03, 2010 12:07 pm

О, як тут жваво!
добре, що нагадали: в нас (Поділля) сусідського хлопчика звали Ігор, то його друзі приходили до Ігора, і його мама завжди шукала Ігора, ну, а зверталися вже в називному.
Це норма чи відхилення?

Це правописне "відхилення". /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

§ 103, п. 2, примітка 2. Імена, що закінчуються в називному відмінку на -р, у родовому мають здебільшого закінчення -а: Віктор — Віктора, Макар — Макара, Cвітозаp — Світозара, але: Ігор — Ігоря, Лазар — Лазаря.

Черепаха писав: ↑

Чет червня 03, 2010 12:07 pm

О, як тут жваво!
добре, що нагадали: в нас (Поділля) сусідського хлопчика звали Ігор, то його друзі приходили до Ігора, і його мама завжди шукала Ігора, ну, а зверталися вже в називному.
Це норма чи відхилення?

Коли вірити підручнику із СУМ, імена, що в називному відмінку закінчуються на -р, у родовому мають закінчення -а: АЛЕ: Ігор - Ігоря, Лазар - Лазаря.