Сторінка 6 з 12
Сиду, лету, дуркую
Додано: Сер липня 07, 2010 12:04 pm
ласочка
Словничок сина:
перехідний перехід - пішохідний перехід
Сиду, лету, дуркую
Додано: Суб липня 24, 2010 6:39 am
lelka
Похресник у передмісті мешкає. Мама, як годиться, навчає його, як котра тварина каже: песик - "гав", курочка "ко-ко-ко", киця - "няв", кОзя (коза по-дитячому) -"ме" . Коли годувала, вказала на ікону: "Бачиш? То БОзя". Малий: "Ме?". Мама: "Та то БОзя, а не кОзя!"
Сиду, лету, дуркую
Додано: Пон липня 26, 2010 7:44 am
ласочка
Словничок сина:
звізда - зірка
А тут в неті випадково натрапила на таку книжечку.
То "звізда" українське слово? І , до речі, як писати його? ЗвІзда чи звИзда?
Сиду, лету, дуркую
Додано: Пон липня 26, 2010 9:31 am
*****
То "звізда" українське слово? І , до речі, як писати його? ЗвІзда чи звИзда?
Слово "звізда" фіксують Російсько-український академічний словник за ред. Кримського та "Словарь..." Грінченка.
Згадаймо вертепську звізду.
Нова радість стала,
Яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.
Ймовірно, що це слово діалектне. Чи церковнослов’янський архаїзм. Звізда досить часто вживається в сучасній українській літературній мові (як, зрештою, і ).
Сиду, лету, дуркую
Додано: Сер липня 28, 2010 6:18 am
Валентин
Злата писав: ↑Пон липня 26, 2010 9:31 am
Слово "звізда" фіксують Російсько-український академічний словник за ред. Кримського та "Словарь..." Грінченка.
Згадаймо вертепську звізду.
Нова радість стала,
Яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.
Ймовірно, що це слово діалектне. Чи церковнослов’янський архаїзм. Звізда досить часто вживається в сучасній українській літературній мові (як, зрештою, і ).
Різдво
Хуртовина свічку в звізді гасила,
Гасали голодні пси,
У ворони на дубі посивіли крила,
Кіт поцупив кільце ковбаси.
Сиду, лету, дуркую
Додано: Сер липня 28, 2010 9:45 am
*****
Валентин писав: ↑Сер липня 28, 2010 6:18 am
Різдво
Хуртовина свічку в звізді гасила,
Гасали голодні пси,
У ворони на дубі посивіли крила,
Кіт поцупив кільце ковбаси.
Пане Валентине, доречним було б тут це посилання. /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />
Сиду, лету, дуркую
Додано: Сер липня 28, 2010 10:33 am
ласочка
Словничок сина :
Мама, дивіться, яка висока калюжа!!!! - Певно має на увазі - широка або глибока... ще не визначився /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />))
Сиду, лету, дуркую
Додано: Сер липня 28, 2010 7:21 pm
*****
Цю невигадану історію розповіла мені знайома (вона працює в місцевій газеті журналістом).
Якось бабуся запитала у маленького Сашка:
- А чим це моє золотко так смачно пахне?
- Чим-чим... Звісно, що зубами! - почула старенька від онука, який перед тим почистив зуби.
Сиду, лету, дуркую
Додано: Чет липня 29, 2010 2:22 pm
ласочка
Сьогоднішній діалог з малим:
- Мамочко, я пірат!!!
_ Який пірат?
-Біллі Бонс.
- А чого не Сільвер?
-У Біллі Бонса 2 ноги ...
у мене не знайшлося коментарів...
Сиду, лету, дуркую
Додано: Вів серпня 24, 2010 8:11 pm
Листопад
Мій старший племінник, який уже відслужив у війську, коли був зовсім малим, часто проводив усеньке літо в селі. Тоді ще була жива моя бабуся, і вона дуже любила спілкуватися зі своїм єдиним правнуком. За літо хлопчик набирався від прабабуні всіляких діалектизмів і, повернувшись додому, шокував батька кумедними словечками на зразок: скуль, стуль, гонде, гондзьо і т. п. Почувши це уперше, він сказав:
- Гей, малий, та ти став справжнім поліщуком!
На що малий ображено відповів:
- Я не поліщук, я - українець. А поліщуки живуть у Польщі!