Форум Словник.UA

Дитяче мовлення досліджують давно. Скажімо, писали про нього К. Чуковський, І. Франко. Думаю, й тепер є такі студії. А в цій темі пропоную поділитися дитячими слівцями з власної мамівсько-татівської практики. Ось, наприклад, моє чадо видає: я сиду(сиджу), дай мені дуркувати (друкувати) тощо.

Мою сестру звуть Христиною, але з дитинства я не міг гарно се вимовити, тому називав Тіною, так і до сьогодні залишилось. Не знаю, чи це допоможе Вам, просто дивакуватий факт. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Мій молодший брат до чотирьох років не вимовляв тверде Л. ЛЬ вимовляв, а замість Л казав польське Ł: машина Уада(Лада), тьотя Аува(Алла). Аж поки я його не навчив правильно говорити. Але було цікаво, коли він, будучи ще меншим, не вмів взагалі ніякої Л вимовляти. Казав "к'ючі", замість ключі...
"Сябоука" замість футболка /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> /rofl.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":rofl:" border="0" alt="rofl.gif" />
А ще я колись зі свохм троюрідним братом сперечався про назву винограду. Він казав "це сьивка", а я доводив "нєє, це винодад".

saszko писав: ↑

Сер вересня 16, 2009 4:09 pm

Але було цікаво, коли він, будучи ще меншим, не вмів взагалі ніякої Л вимовляти.

я досі зле вимовляю. /sorry.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":sorry:" border="0" alt="sorry.gif" />

Я в дитинстві казала:
-гавбовий (то був якиїсь колір, бордовий певно);
-лавезо (лазево);
-канілізація(каналізація).
А мій синок говорить:
-хольветовий (фіолетовий).

Маю багато прикладів дитячого словотворення та не стану їх наводити, оскільки мої діти зростали в російськомовному оточенні.
Але все ж декілька можу навести:
Старший синочок у свої 4-5 рочків називав маленьку подушку, як водиться, подушкою, а от велику називав подухою. Все за законами мови: комаха-комашка...
Той же старший сидить за важливою справою на певній посудині і розмірковує:"Я над школою одружуся..." На наше питання пояснює: "Ви повмираєте, а я що, один мушу жити?"
А молодший щойно навчився говорити і на наше питання, ким буде, коли виросте, відповідає: подламістом (падламістом /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> ). Слово це чув з пуп'яшка, таки став програмістом і працює зараз за фахом в Києві...

В маленькості у мене був "твайток", а от у брата у других - "тгатга". Різні люди - отже і по-різному пристосовуються до пізнання світу вже від самого народження...

Ох, ці "фефекти фікції!" /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Моя чотирирічна племінниця, коли лиш навчилася говорити, не вимовляла літери В. Майже завжди замість В було Б:
бада (вода),
бовк (вовк),
Баська (Васька - кіт),
обзуй мене (взуй мене).
І страшенно сердилася, коли її не розуміли. ("Она живет не на улице кой-кого, а на улице Койкого!") /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" />

Малий сьогодні порадував новим словом "писаночка". То він так кулькову ручку зве.Дивина. Отаке відчуття мови у дитини.

ласочка писав: ↑

П'ят вересня 18, 2009 4:09 pm

Малий сьогодні порадував новим словом "писаночка". То він так кулькову ручку зве.Дивина. Отаке відчуття мови у дитини.

Дуже вдале слово, а, головне, точно передає сутність.

А мої хлопчики маленькими казали "танчик" про маленький танк. Таке собі зменшене від слова "танк".