Сиду, лету, дуркую
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
Сиду, лету, дуркую
В часи дитинства мого сина було багато куп металобрухту.
Він їх називав - поржавище.
Він їх називав - поржавище.
Сиду, лету, дуркую
гончатися- гратися в гонки на машинках.
вишивник- швець
вишивник- швець
Сиду, лету, дуркую
Дивиться на забитий в стіну цвях.
-Мама, дивися !!!Гвоздік замолоткАний. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
-Мама, дивися !!!Гвоздік замолоткАний. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Сиду, лету, дуркую
Син з малечку любив машини понад все. Залишилось і по зараз.
Одна з ігор полягала в тому, що машинка з льоту била все підряд.
І тому бампер називався боксьорка.
Одна з ігор полягала в тому, що машинка з льоту била все підряд.
І тому бампер називався боксьорка.
Сиду, лету, дуркую
Цей кумедний випадок розповіла мені знайома.
Мама Максимкові купила повний пакуночок цукерків. Малеча сідає на підлогу, висипає солодощі й кожну ретельно роздивляється.
- Мамусю, а чому на цукерці намальвана вишенька? - запитує хлопчина.
Та у відповідь:
- Бо зі смаком вишеньки.
- А яблучко? - знову кидає навздогін невгамовний малюк.
- Бо має смак яблучка, - роз’яснює матуся.
П’ять хвилин тиші. А потім жінка чує, як Максимко перекладає солодощі у нову торбинку й буркоче собі під ніс:
- Цукерка зі смаком... ведмедика, зі смаком... Тузика, зі смаком... Червоної Шапочки...
Мама Максимкові купила повний пакуночок цукерків. Малеча сідає на підлогу, висипає солодощі й кожну ретельно роздивляється.
- Мамусю, а чому на цукерці намальвана вишенька? - запитує хлопчина.
Та у відповідь:
- Бо зі смаком вишеньки.
- А яблучко? - знову кидає навздогін невгамовний малюк.
- Бо має смак яблучка, - роз’яснює матуся.
П’ять хвилин тиші. А потім жінка чує, як Максимко перекладає солодощі у нову торбинку й буркоче собі під ніс:
- Цукерка зі смаком... ведмедика, зі смаком... Тузика, зі смаком... Червоної Шапочки...
Сиду, лету, дуркую
При будинкові сидять жіночки напередодні свят.
Виходить на вулицю Валерка.
Всі дають йому цукерки. Їх так багато, що він вже
підставляє пригорщу і притискає її до тулуба.
Тут виходить Оксанка.
Хтось з жіночок - Валерка, дай дівчинці цукерок.
Пауза.
- Сипь буде.
Виходить на вулицю Валерка.
Всі дають йому цукерки. Їх так багато, що він вже
підставляє пригорщу і притискає її до тулуба.
Тут виходить Оксанка.
Хтось з жіночок - Валерка, дай дівчинці цукерок.
Пауза.
- Сипь буде.
Сиду, лету, дуркую
Буква "ж" - жужить
Буква"З"- зузить/smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Буква"З"- зузить/smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Сиду, лету, дуркую
Мій синок казав колись замість . А тепер замість.
Сиду, лету, дуркую
Знову з дитячих уст.
Мама дає Андрійкові хліб, але без шкоринки. Хлопчина нахнюпившись відповідає:
- Мамусю, я не буду їсти його без обкладинки. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Мама дає Андрійкові хліб, але без шкоринки. Хлопчина нахнюпившись відповідає:
- Мамусю, я не буду їсти його без обкладинки. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Сиду, лету, дуркую
Гуляємо з малими на руках, та він вже розмовляє.
Якась з сусідок зустріла нас і питає малого
- Кого ти більше любиш, папу чи маму?
Малий продовжує розглядати небо, усіяне білими
купчастими дідами,
- І бабушку.
Конфуз. Затяжна павза.
Якась з сусідок зустріла нас і питає малого
- Кого ти більше любиш, папу чи маму?
Малий продовжує розглядати небо, усіяне білими
купчастими дідами,
- І бабушку.
Конфуз. Затяжна павза.