Обида, обидно.

[Smoke]

Обидно - нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно. Ном.№11426. (Козеленський район Чернігівської области) Словар Грінченка 1907-1909рр., Номис на якого він посилається 1864р.
Дивіться також Етимологію Мельничука, 4ий том.
Кримський. Статті: ОбИда - ... обИжа...; Обижать - зобіж(д)Ати, зобІдити кого...
Далі Академічний 3томник Головащука: "Обида - ... обида".
Зовсім старенький Малоросійсько-Німецький. ст. 539. Обида, обиджати, обидити, обидниця, обидчик, обидниця... інші. Ст. 311. Зобідити, зобіджати.

У ВТСі маємо тільки:
ЗОБИДИТИ
http://slovnyk.net/?swrd=%E7%EE%E1%E8%E4%E8%F2%E8

ЗОБИДЖАТИ і ЗОБИЖАТИ
http://slovnyk.net/?swrd=%E7%EE%E1%E8%E4%E6%E0%F2%E8

Крім того величезна кількість ілюстрацій дає Ґуґля

[Savo]

Слово обида є довершеним мовним фактом! І цей факт не залежить від суб'єктивізму – подобається воно комусь чи ні. Інша річ, чи стане обида загальновживаною. Більшості мовців, гадаю, ця лексема видасться росіянізмом, і вони її уникатимуть. І що її вживано у народній мові, та й у класиків подибується, – думаю, мало хто завважить. Словник Кримського до рос. обида подає варіанти інших коренів.
Проте СУМ фіксує і обиду, й обидно, й обижати, й обижатися, ба навіть обидчик з обидчицею в нього втрапили... І головне – ілюстрацій з творів 19-20 століття повно. А хто не йме віри, хай пересвідчиться: