ПІДТЕЧА

[Лаврін]

Де вжито.
[quote]Над самим лиманом, на зеленій траві, між двома високими стінами молодого очерету, висіли чорні неводи на підтечах, повбиваних в землю.
[...]
Хазяїн позабивав рядками підтечі для мережі та неводів. Коса вкривалась ятками, ніби хатами. Собаку пустили на волю, а півня прив'язали в опрічному маленькому курені. На мертвій тихій пересипі завештались рибалки; заблищав огонь під казанами, засинів густий дам з мечета та з кабиці. Заворушилось людське життя на мертвому березі. (Іван Нечуй-Левицький - Микола Джеря)[/quote]
Не можу знайти етимологію цього слова. Щось ніби як паля якась, підточена (сокирою) з одного кінця, щоб її легше було ввігнати в землю. Хіба так...
- підтеча - підточа: від "підточити" - ?

[Лаврін]

Ех, щось ні в кого немає міркувань... /sad.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":(" border="0" alt="sad.gif" />

Пане Savo, а в вас, часом, немає міркувань на "підтечу"? :huh:

[Savo]

Пане Savo, а в вас, часом, немає міркувань на "підтечу"? :huh:

Щодо значення, гадаю, сумнівів бути не повинно: підтечі – це справді загострені палі, кілки, вбиті в землю, на які розвішували невід для сушіння. З цього уривка це значення проступає очевидно:

...між двома високими стінами молодого очерету, висіли чорні неводи на підтечах, повбиваних в землю. Довгі без кінця мережі моталися на легкому вітрі, неначе жмути чорних шнурків, вимочених в смолі. Од кілка до кілка висіли разками здорові поплавки, що звуться галаганами, пороблені з легкого сухого дерева.

А от щодо походження. Гм... Не маю 100-відсоткової певності, але спадає на думку таке. В українській є слова підтока, підтичка (ЕСУМ т. 4, с.28.), пі́дточка з синонімічним при́в’язка (словник Кримського). Чи не тут слід шукати коріння тої підтечі?. Надто оте пІдтичка. Адже тичка – не що інше, як кілок. Усі ж ці деривати виводяться з праслов’янського *-točiti "притикати, приставляти"...

Ну, а що таке притикати в українській, – відомо:

ПРИТИКАТИ, -аю, -аєш, недок., ПРИТКНУТИ, -ну, -неш, док., перех., розм. 1. перев. чим. Простромлюючи чимсь, закріплювати у певному положенні, притискати що-небудь до чогось. ... // у що. Засовуючи, заколюючи, прикріплювати щось до чого-небудь...

[Валентин]

Ех, щось ні в кого немає міркувань... /sad.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":(" border="0" alt="sad.gif" />

Пане Savo, а в вас, часом, немає міркувань на "підтечу"? :huh:

Чомусь думаю, що йдеться про тички, які втикаються у землю, або якими підтикаються рибальські снасті, щоб краще сохли.

[Savo]

Чомусь думаю, що йдеться про тички, які втикаються у землю, або якими підтикаються рибальські снасті, щоб краще сохли.

Цікаво, а чим різниться ваше припущення від мого – з попереднього посту? /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />

[Лаврін]

Агов, там не побийтеся, хлопці! /blink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":blink:" border="0" alt="blink.gif" />

Агов, там не побийтеся, хлопці! /blink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":blink:" border="0" alt="blink.gif" />

[Валентин]

Цікаво, а чим різниться ваше припущення від мого – з попереднього посту? /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />

А хіба я вам перечив у чомусь? Просто висловив своє припущення. Чи ви мене у плагіаті підозрюєте та у намаганні привласнити собі вашу славу? Ні. Я без амбіцій, а за компанію, бо мову не так знаю, як відчуваю: засвоював її справді з молоком матери. До речі, як у цьому пипадку правильно - "матері" чи "матери"? Шо там у словниках пишуть?

[Savo]

А хіба я вам перечив у чомусь? Просто висловив своє припущення. Чи ви мене у плагіаті підозрюєте та у намаганні привласнити собі вашу славу? Ні. Я без амбіцій, а за компанію, бо мову не так знаю, як відчуваю: засвоював її справді з молоком матери. До речі, як у цьому пипадку правильно - "матері" чи "матери"? Шо там у словниках пишуть?

Я й не кажу, що ви перечили. А коли є що і чим заперечувати – будь ласка, завжди готовий подискутувати... Слави, повірте, не прагну. І вас не підозрюю – прямо кажу /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> А коли хтось помітив у моїх дописах нетактовність чи амбіційність – сміливо закидуйте камінням. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Просто я особисто звик долучатися до дискусії чи висловлювати припущення, якщо маю щось додати новішого до того, що було сказано переді мною, бодай розширити ілюстративний матеріял тощо. І досі гадав собі, що чинити так годиться всякому. Утім, може, й помиляюся.

Щодо матері/матери – правильно так, як каже чинна норма, котру, певен, ви знаєте не гірше за мене. Утім дорікати за вживання давньої питомої форми, яка має всі шанси незабаром повернутися в літературний ужиток, вам тут ніхто не стане. Не диктант-бо на оцінку пишете...

Агов, там не побийтеся, хлопці!

Біг з Вами, пане Лавріне, тут люди мирні зібралися. Хіба трохи поскубаємось /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

[Лаврін]

Підтечі - також підтоки.

Приклад.
[quote]— Практичний бік сільського господарства мені не до вподоби, — сказав Радюк, — разуразня тяганина, завсідній клопіт, завсідня купівля, продаж, усяка дрібна снасть: ті ярма, занози, підгерстя, підтоки, війя, лушні, ухналі, щаблі, стягели. Крий мати божа! Вони мене заморочили б на смерть, забили б мені памороки, запагубили б мої думи та мрії. Я більше почуваю в собі потяг до науки; мій розум все потягується до просвітності, — говорив Радюк. (І. Нечуй-Левицький)[/quote]
Заразом дамо раду і тим словам-термінам, що позначають складові українського воза.
- ярмо - упряж для робочої великої рогатої худоби, зроблена з дерев'яних брусків, з'єднаних у вигляді рами, яку одягають на шию тварин і замикають занозами.
- заноза - дерев'яна або металева палиця, яку вставляють у край ярма, щоб віл не випрягався.
- підгерстя, підгерсть, підгейстра, підга(е)йстер - у возі: міцна жердина, один кінець якої прикріплено до нижнього кінця шкворня, а інша – до задньої осі.
- підтока - (тут) колода у возі, яка з'єднує його передню частину із задньою.
- війя - дишель у воловому возі. (Хоч мені звичніше казати „вІйя”.)
- дишель - товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними. // Така ж жердина у колісному сільськогосподарському інвентарі для з'єднання його з трактором або іншою машиною.
- лушня - Кривий відрізок дерева, що верхнім кінцем упирається у верхню в'язку воза, а нижнім кінцем насаджується на вісь. („лУшня” мені вчувається ще.)
- ухналь, вухналь - спеціальний цвях, яким прибивають підкову до кінського копита, а також підвісок до осі.
- щабель - поперечна планка в драбині воза.
- стягель - одна з двох поперечних жердин полудрабка.
- полудрабок - бік возового ящика, утворений за допомогою поздовжніх і поперечних жердин на кшталт драбини. (Звично казати, для мене принаймні, „полудрАбок”.)