побабчені руки

[Валентин]

Зморщені від довгого перебування у воді руки називають побабченими, загалом про поморщену шкіру - побабчилася (стала такою, як у баби?). Чи відоме комусь ще це слово?

[Лаврін]

Авжеж, відомо!
Гарне, справді, слово. Дарма що діалектне, та воно збагатить нашу повсякденну мову, та й лексику загалом.

Хоч би не полінуватися знайти приклади на нього... Бо ті, хто затверджують у Словнику нові, невідомі слова, не повірять без прикладів - скажуть, ви самі собі то видумали і тішитеся потім з того, як дурний цвяшком.
[quote]Та всі – і Саша, і баба Дуня почали мене переодягати у суху одежину, правда дуже велику, бо я підкочував халоші в штанях. Мої штани викручували від води. Повішали біля грубки сушитись. Ноги мої від води побабчились, стали білі, білі… (з Миколаївщини)[/quote]
[quote]Несподівано для себе з води мені вилазити не хотілось! якщо рухатись - у воді зовсім не холодно, навпаки - комфортно. а от на березі, мокрому на вітрі загаряти не надто тепло. тому практично й не загаряв, а от долоні й ступні від води "побабчились".[/quote]

[quote]Ті "лужи", що вчора з ранку були білі, перетворилися у калабані, у одну із них я вчора "вступила" ногою - сушилася довго.... де взяти чоботи , щоб не промакали? мої тіпа італійські вже побабчилися, не витримали наших лихих калюж... (з одного львівського форуму)[/quote]
[quote]При сушильні треба сидіти цілий день і ніч - треба пильнувати вогню й овочів, щоб не попеклися, або не спалилися - збабчилися, поперожилися. (з лемківської говірки)[/quote]
[quote]Зусиль я не докладала, а тому так звані «лосини» жужмаком збабчилися навколо моєї осиної талії у 63 см, нагадуючи при цьому казна-що! На секунди дві я завмерла у німому заціпенінні перед дзеркалом. (ХайВей)[/quote]
p.s. В останньому прикладі - гарна ілюстрація відомої сентенції, що "ніхто не похвалить тебе краще, ніж сам себе..."

[Валентин]

Авжеж, відомо!
Гарне, справді, слово. Дарма що діалектне, та воно збагатить нашу повсякденну мову, та й лексику загалом.

Хоч би не полінуватися знайти приклади на нього... /unsure.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unsure:" border="0" alt="unsure.gif" /> Бо ті, хто затверджують у Словнику нові, невідомі слова, не повірять без прикладів - скажуть, ви самі собі то видумали і тішитеся потім з того, як дурний цвяшком. /unsure.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unsure:" border="0" alt="unsure.gif" />
p.s. В останньому прикладі - гарна ілюстрація відомої сентенції, що "ніхто не похвалить тебе краще, ніж сам себе..."

Вельми вдячний вам, пане Лавріне за відгук і за чудові приклади. Я не такий вправний в інтернеті, бо лише недавно до нього дорвався. Вам знайоме слово "оглашений"? То це я такий неофіт. Здається, що вхопив бога за бороду і тепер скубаю його, аби він за мене негайно усе поправив і зробив так, як я собі хочу.
Якби ви мені ще розповіли про смислове навантаження смайликів. Вони що - мають якийсь закодований зміст? Я колись був флотським радіотелеграфістом, то у цій справі широко використовуються коди. Наприклад: ЩТЦ - маю для вас повідомлення. Чи нема тут якоїсь аналогії?
Знаю, що не місце, але, коли ласка...

[Лаврін]

Працюйте, працюйте просто в Інтернеті: з часом у людини вироблюється особливе чуття і розуміння всього, що відбувається в паралельному світі на ймення Інтернет. До речі, цими днями світ святкував річницю з народження мережі Інтернет.
http://www.from-ua.com/technology/93ff8bc1101cf.html

А щодо тих "смайликів" (можна "усміханців"), то свого часу якихось двоє ніби науковців - росіянин і американець - ледь не побилися між собою (прибріхую, звичайно /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> ), відстоюючи кожен своє право на авторство геніального винаходу, як отой "смайлик" (то по-науковому якось називається, але назагал - це іконка, що має смислове та емоційне навантаження).

p.s. У Словнику є "оглашенний". В принципі можна доповнити його словом "оглашений".

[Валентин]

Працюйте, працюйте просто в Інтернеті: з часом у людини вироблюється особливе чуття і розуміння всього, що відбувається в паралельному світі на ймення Інтернет. До речі, цими днями світ святкував річницю з народження мережі Інтернет.
http://www.from-ua.com/technology/93ff8bc1101cf.html

А щодо тих "смайликів" (можна "усміханців"), то свого часу якихось двоє ніби науковців - росіянин і американець - ледь не побилися між собою (прибріхую, звичайно /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> ), відстоюючи кожен своє право на авторство геніального винаходу, як отой "смайлик" (то по-науковому якось називається, але назагал - це іконка, що має смислове та емоційне навантаження).

p.s. У Словнику є "оглашенний". В принципі можна доповнити його словом "оглашений".

Думаю, що ОГЛАШЕНИЙ не має відрізнятися від СКАЖЕНИЙ, ШАЛЕНИЙ, НАВІЖЕНИЙ. У церковній відправі є такий момент, коли свящеНик оголошує: ІЗИДІТЕ ОГЛАШЕННИЄ! Тобто всі невоцерковлені (неофіти, недавно навернені) мають покинути храм. Мабуть звідти і два Н (церковнословянізм). А чому у нашій мові (словнику) закріпилася ця форма - не зрозуміло.
Приємно з вами спілкуватися. Щасти! /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" />

[Savo]

Думаю, що ОГЛАШЕНИЙ не має відрізнятися від СКАЖЕНИЙ, ШАЛЕНИЙ, НАВІЖЕНИЙ. У церковній відправі є такий момент, коли свящеНик оголошує: ІЗИДІТЕ ОГЛАШЕННИЄ! Тобто всі невоцерковлені (неофіти, недавно навернені) мають покинути храм. Мабуть звідти і два Н (церковнословянізм). А чому у нашій мові (словнику) закріпилася ця форма - не зрозуміло.

Узагалі, за правописом, у прикметниках-церковнослов’янізмах саме й має писатися нн, порівняте: окаянний, божественний, первозданний, неустанний, сокровенний, огненний тощо. Тож і оглашенний у цім самім ряді.
Тим часом СКАЖЕНИЙ, ШАЛЕНИЙ, НАВІЖЕНИЙ не мають старослов’янського коріння. Це колишні дієприкметники, що стали прикметниками. Сюди ж можна додати знаний, негаданий, нежданий тощо.

[Валентин]

Узагалі, за правописом, у прикметниках-церковнослов’янізмах саме й має писатися нн, порівняте: окаянний, божественний, первозданний, неустанний, сокровенний, огненний тощо. Тож і оглашенний у цім самім ряді.
Тим часом СКАЖЕНИЙ, ШАЛЕНИЙ, НАВІЖЕНИЙ не мають старослов’янського коріння. Це колишні дієприкметники, що стали прикметниками. Сюди ж можна додати знаний, негаданий, нежданий тощо.

Як казали мудрі китайці, шануй кожного, у кого хоч годину був учнем. Приємно бути в "старанних учнях" такого "талановитого тлумача". Оглашенний, мабуть, теж дієприкметник колишній?: той кому оголошена Добра Вість (Євангелія) - неофіт, новонавернений, наближений до церкви, але не її член?
Це страшні люди: зневажають себе учорашніх і всіх, хто ще не "пізнав істину"; швидко "зачаровуються" і таксамо швидко "розчаровуються" (приклад Майдану). Дуже ініціативні (на короткий час). Щось на зразок "Застав дурня Богу молитися, то він лоба розіб*є"...
З пошаною Валентин.

[Savo]

Оглашенний, мабуть, теж дієприкметник колишній?: той кому оголошена Добра Вість (Євангелія) - неофіт, новонавернений, наближений до церкви, але не її член?

Очевидно, але не в українській, а в старослов’янській. Бо ж не маємо неповноголосої форми оглашена. Тому ви й навели повноголосу (вже українську) – оголошена.

Це страшні люди: зневажають себе учорашніх і всіх, хто ще не "пізнав істину"; швидко "зачаровуються" і таксамо швидко "розчаровуються" (приклад Майдану). Дуже ініціативні (на короткий час). Щось на зразок "Застав дурня Богу молитися, то він лоба розіб*є"...

Ось іще ілюстрації з СУМа:
ОГЛАШЕННИЙ, а, є. 1. розм. Який поводиться безглуздо, недоладно, шумно; божевільний. Тут як зарегочеться народ, і..: — Тю-тю, дурний! Та то не живий [солдат], то намальований. Хіба тобі повилазило? Отто, оглашенний, не розбере!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 19); Вже ніяка либонь сила не могла одірвати від мотузків безпутнього батька Лукії, оглашенного дзвонаря (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 380); * У порівн. Начальник [станції] в сінях знов кричав, мов оглашенний (Фр., X, 1954, 190).
2. церк. Оголошений готовим, бажаючим прийняти християнство. [Л ю ц і й:] В громаді нашій він не оглашенний, та ще й не знає він науки віри (Л. Укр., II, 1951, 500).

[Валентин]

Як казали мудрі китайці, шануй кожного, у кого хоч годину був учнем. Приємно бути в "старанних учнях" такого "талановитого тлумача". Оглашенний, мабуть, теж дієприкметник колишній?: той кому оголошена Добра Вість (Євангелія) - неофіт, новонавернений, наближений до церкви, але не її член?
Це страшні люди: зневажають себе учорашніх і всіх, хто ще не "пізнав істину"; швидко "зачаровуються" і таксамо швидко "розчаровуються" (приклад Майдану). Дуже ініціативні (на короткий час). Щось на зразок "Застав дурня Богу молитися, то він лоба розіб*є"...
З пошаною Валентин.

Красно дякую, вчителю! То як будемо з [font=Arial Black]побабченими руками, ногами, капцями?.. Хай би було у словнику!

[Savo]

Красно дякую, вчителю! То як будемо з побабченими руками, ногами, капцями?.. Хай би було у словнику!

ПОБАБЧЕНИЙ, а, є, розм., рідко. Укритий зморшками (про тіло, шкіру); зморшкуватий. Лице в нього якесь побабчене (Март., Тв., 1954, 249); Цей товстий, побабчений дідок, якщо його розгнівати, може накоїти багато лиха (Кач., II, 1958, 21); // рідко. Пом'ятий, зім'ятий (про тканину). Під його портретом червоніє шматок побабченого від часу оксамиту (Стельмах, І, 1962, 80).
ПОБАБЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., рідко. 1. фам. Стати старою; постаріти. Домаха дівкою посивіла і побабчилася (Сл. Гр.).
2. розм. Укритися зморшками (про тіло, шкіру).. Обличчя побабчилось.
СУМ, т. 6, с.607.

Як бачите, є ця назва у словнику. І в нашому теж. Чи, може, ви мали на увазі додати його ще до якогось?

P.S. Пропоную зняти другу частину вашого підзаголовку в цій темі.
P.P.S. І як ви дізналися, що я вчитель? /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> Досі думав, учителів тільки в автобусах упізнають. Аж ні. І на форумах теж...