Усілякі помаранчі та інші цитрусові

[mousa]

Привіт!
Усе почалося з цитрини... Мене запитали, як правильно і в чому відмінність. Що я знайшла у вашому словничкові:

ЦИТРИНА, -и, ж. Те саме, що лимон.

Чудово. А у якому саме значенні. Адже:

ЛИМОН, -а, ч. 1. Південне вічнозелене цитрусове дерево, яке дає їстівні плоди. 2. Плід цього дерева овальної форми, з товстою жовтою пахучою шкіркою, кислий на смак. 3. жарг. Один мільйон грошей.

Чи дерево теж називається цитринове? Чи як?
До речі, на цитриновий є таке визначення:

ЦИТРИНОВИЙ, -а, -е. 1. Прикм. до цитрина. // Який складається з цитрин. // Вигот. з соку цитрин. ** Цитринова кислота – те саме, що Лимонна кислота (див. лимонний). 2. Кольору шкірки стиглих плодів цитрини; світло-жовтий.

Ще незрозуміліше з помаранчею:

ПОМАРАНЧА, -і, ж. 1. Субтропічне вічнозелене цитрусове дерево родини рутових. 2. Запашний оранжево-червоний кулясто-приплюснутий плід цього дерева, який має товсту гірку шкірку і гіркувато-кислий м'якуш. 3. розм. Те саме, що апельсин.

А за описом (якщо не брати до уваги пункт 3 - це грейпфрут грейпфрутом). А от стосовно цього фрукту маємо:

ГРЕЙПФРУТ, -а, ч. 1. Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево. 2. Запашний соковитий плід цього дерева, кисло-солодкий на смак.

Соковитий та запашний - погоджуюся. А от щодо смаку... /unsure.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unsure:" border="0" alt="unsure.gif" />

[Pere]

Цитрину зазвичай вживають як назву плода (його часточки), як от «пити чай з цитринкою». Можливо і дерево так можна назвати, та не бачив, треба пошукати. А сказати «цитринове дерево», тобто «дерево, що родить цитрини», гадаю, цілком слушно.

Помаранчі, все-таки, апельсини, а що авторам словника подибувалися самі дикі кислі та гірки помаранчі, то либонь доля їхня така /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />. З іншого боку, з грейпфрутами їм щастило, вони-бо раз-у-раз ласували найсмачнішими сортами /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />.

[Листопад]

Тієї ж думки. Траплялися мені ті цитринові дерева в літературі неодноразово. Ось, наприклад, в укр. перекладі Вальтера Скотта "Карло Сміливий": "Прованс? — жваво підхопив герцог, — ох, я марю ним! Коли чую пахощі помаранчів, не можу забути запахущі ліси та гаї, цитринові та гранатові дерева."

Що ж до смаків, то, як відомо, на колір і смак товариш не всяк:-). Що одному кислятина, іншому - смакота :-).

[zav]

Що ж до смаків, то, як відомо, на колір і смак товариш не всяк:-). Що одному кислятина, іншому - смакота :-).

Дещо заперечу: кислятина - то може комусь і смакота, але від цього вона солодшою не стає аж ніяк.

[Pere]

Дещо заперечу: кислятина - то може комусь і смакота, але від цього вона солодшою не стає аж ніяк.

Насправді, відчуття кислого — суб'єктивне. Нестерпно кисле одному смакуватиме приємно кислуватим іншому.

[zav]

Насправді, відчуття кислого — суб'єктивне. Нестерпно кисле одному смакуватиме приємно кислуватим іншому.

"Цікаве питання, Мурзик Васильович, будемо полемізувати."(с) і дійдемо до того, що є занадто мало об'єктивних речей.
p.s. До речі, ще памела є.

[Pere]

Тут нема чого полемізувати, бо звичайний факт життя: одному пересолене, другому недосолене, третьому перекислене, четвертому загаряче, п'ятому простигле. Хто, бува, куховарив на юрбу народу, той добре знає, як воно… На всіх не вгодиш.

[zav]

Тобто пан таки бажає полемізувати... ну, нехай.

Тут нема чого полемізувати, бо звичайний факт життя: одному пересолене, другому недосолене, третьому перекислене, четвертому загаряче, п'ятому простигле. Хто, бува, куховарив на юрбу народу, той добре знає, як воно… На всіх не вгодиш.

По-перше, запитання було не про "смачно", а про кисло: якщо кому не кисло, то він так і скаже, а не патякатиме про власні смаки. По-друге, якщо вже корить декому об'єктивності, то давайте проводити лабораторні дослідження щодо кількості кислоти, глюкози і такого іншого... Щось таке, напевно.
p.s. До речі, що з цим робитимете?

[Pere]

Де я казав про «смачно»? Ви не згодні, що відчуття смаків людиною є суб'єктивним, і тому словникові статті про памаранчі та грейпфрути, що вдаються до смакових характеристик, зважають на відчуття, так би мовити, пересічної людини, і цілком ймовірно, у світі знайдеться сила людей, на чий погляд ці статті позбавлені сенсу або ж помилкові, бо їхні смакові чуттєві органи функціонують не так як у тієї умовної «пересічної людини»? Чи що вам не подобається? Чи ви так, аби посперечатися, а про що — байдуже?

[zav]

Де я казав про «смачно»?

Нестерпно кисле одному смакуватиме приємно кислуватим іншому.

Я неправильно зрозумів цю вашу думку? Поясніть, будь ласка, що ви мали на увазі під "смакуватиме приємно"?..

Ви не згодні, що відчуття смаків людиною є суб'єктивним, і тому словникові статті про памаранчі та грейпфрути, що вдаються до смакових характеристик, зважають на відчуття, так би мовити, пересічної людини, і цілком ймовірно, у світі знайдеться сила людей, на чий погляд ці статті позбавлені сенсу або ж помилкові, бо їхні смакові чуттєві органи функціонують не так як у тієї умовної «пересічної людини»?

Мова не про суб'єктивне, а про об'єктивне: я не заперечую, що відчуття кислота різниться від однієї людини до іншої, але й ви не заперечуйте повне існування того відчуття. Крім того, як ви пропонуєте залагоджувати проблему "вдаються до смакових характеристик"(с)? Вона ж не лише в цитрусових є, але в значенні самого слова кисле...

Чи що вам не подобається? Чи ви так, аби посперечатися, а про що — байдуже?

Я вас попередив про суть розмови в дописі №6.