IBA

Нед вересня 27, 2009 1:40 pm

Чому ВТССУМ не подає слова ІВА (назва дерева/куща)? Зустрічається це слово у Голоскевича, але також у російській мові.

Нед вересня 27, 2009 2:07 pm

ihor писав: ↑
Нед вересня 27, 2009 4:09 pm

Чому ВТССУМ не подає слова ІВА (назва дерева/куща)? Зустрічається це слово у Голоскевича, але також у російській мові.

Бо українською цей рід дерев, кущів і напівкущів зветься ВЕРБА. Деякі види верби в народі називають лозою. А ще є такі види верби, як верболіз, заверба, рокита, шелюга і т. д.

Нед вересня 27, 2009 5:51 pm

Це точно, ів ніколи не було в українській мові.

Нед вересня 27, 2009 6:38 pm

Основознавець писав: ↑
Нед вересня 27, 2009 4:09 pm

Це точно, ів ніколи не було в українській мові.

А я вам не вірю, бо у Волинських єпархіальних відомостях за другу половину 19 сторіччя зустрічав це слово у формі ГІВА. Подавали у тих відомостях історико-статистичні відомості церков і парафій єпархії, краєзнавчі нариси, прислівя й приказки, відомості про місцеві вірування, легенди, традиції та звичаї тощо. А ще, до речі, у купальській пісні слово ЛЯГУХА: "На Івана на Купала лягуха в борщ упала, а дівчата не поспіли, - лягуху хлопці зїли". Не думаю, що волиняни так собі запозичили ті слова з російської, бо контактів з росіянами тоді у волинських селах було дуже мало.

Нед вересня 27, 2009 6:56 pm

Валентин писав: ↑
Нед вересня 27, 2009 4:09 pm

А я вам не вірю, бо у Волинських єпархіальних відомостях за другу половину 19 сторіччя зустрічав це слово у формі ГІВА. Подавали у тих відомостях історико-статистичні відомості церков і парафій єпархії, краєзнавчі нариси, прислівя й приказки, відомості про місцеві вірування, легенди, традиції та звичаї тощо. А ще, до речі, у купальській пісні слово ЛЯГУХА: "На Івана на Купала лягуха в борщ упала, а дівчата не поспіли, - лягуху хлопці зїли". Не думаю, що волиняни так собі запозичили ті слова з російської, бо контактів з росіянами тоді у волинських селах було дуже мало.

Це Ви про яке слово? Була гива, але це радше розрізнення між видами.

Нед вересня 27, 2009 7:05 pm

Валентин писав: ↑
Нед вересня 27, 2009 4:09 pm

А я вам не вірю, бо у Волинських єпархіальних відомостях за другу половину 19 сторіччя зустрічав це слово у формі ГІВА. Подавали у тих відомостях історико-статистичні відомості церков і парафій єпархії, краєзнавчі нариси, прислівя й приказки, відомості про місцеві вірування, легенди, традиції та звичаї тощо. А ще, до речі, у купальській пісні слово ЛЯГУХА: "На Івана на Купала лягуха в борщ упала, а дівчата не поспіли, - лягуху хлопці зїли". Не думаю, що волиняни так собі запозичили ті слова з російської, бо контактів з росіянами тоді у волинських селах було дуже мало.

О-о-о! До слова, ще в одному варіанті купальської пісні йдеться не про лягуху, а про ІВУ: "Іва золотая у воду упала..."

Нед вересня 27, 2009 7:10 pm

Основознавець писав: ↑
Нед вересня 27, 2009 4:09 pm

Це Ви про яке слово? Була гива, але це радше розрізнення між видами.

Я про ІВУ-ГІВУ. Ну, може, я прочитав "И" як "І", але таке слово на позначення верби було. Ось знайшов: * Іва, Ива, Гива (Верба) - Дерево Життя. За безвічним руським переказом першими людьми на землі були її діти Іван та Ївга, першою пташкою - Ивилга. http://www.angelfire.com/tn/tysovska/illiasvarha.html

Листопад писав: ↑
Нед вересня 27, 2009 4:09 pm

О-о-о! До слова, ще в одному варіанті купальської пісні йдеться не про лягуху, а про ІВУ: "Іва золотая у воду упала..."

Ти ба! А вербу у церкві святили колись на Вербну лише червону, бо за легендами саме з неї були виготовлені цвяхи, якими прибивали до хреста Ісуса. Через те вона й червона.

Пон вересня 28, 2009 6:59 am

У народних переказах можна побачити й інші слова, що їх немає сьогодні в українській літературній мові. Приміром, Тарас Шевченко оспівував верби в багатьох поезіях, але жодного разу не вжив слова іва, або гива (принаймні мені воно не траплялося). Скрізь лише верби, лози, верболози... Тому на сучасному етапі розвитку української мови іва, або гива може сприйматися лише як застарілий чи діалектний варіант. А в мовленні багатьох наших земляків, що під впливом російської мови почали скрізь замість верби казати й писати іва, це слово інакше, як невмотивованим росіянізмом, не назвеш.

Пон вересня 28, 2009 7:09 am

Дмитро писав: ↑
Пон вересня 28, 2009 4:09 pm

У народних переказах можна побачити й інші слова, що їх немає сьогодні в українській літературній мові. Приміром, Тарас Шевченко оспівував верби в багатьох поезіях, але жодного разу не вжив слова іва, або гива (принаймні мені воно не траплялося). Скрізь лише верби, лози, верболози... Тому на сучасному етапі розвитку української мови іва, або гива може сприйматися лише як застарілий чи діалектний варіант. А в мовленні багатьох наших земляків, що під впливом російської мови почали скрізь замість верби казати й писати іва, це слово інакше, як невмотивованим росіянізмом, не назвеш.

Маєте право на свою версію, але у Шевченка нема дуже багатьох слів, які були і є у мові. А ми, гадаю, маємо дорожити кожним словом української мови. Не всяку ж вербу івою чи гівою, гивою називали, а саме плакучу вербу.

Пон вересня 28, 2009 10:07 am

Валентин писав: ↑
Пон вересня 28, 2009 4:09 pm

Не всяку ж вербу івою чи гівою, гивою називали, а саме плакучу вербу.

Етимологічний словник української мови стверджує, що івою називають не плакучу, а козячу вербу (Salix caprea L.). Ось вона.

До речі, польською цей вид верби також зветься Wierzba iwa. Тут стаття з польської Вікіпедії. Звідти можна перейти до відповідної статті української Вікіпедії. Вибачте за незручності, але чомусь пряме посилання не працює.
Тобто іва, або гива – це видова назва верби. Рід цих дерев латинською мовою зветься Salix, російською – Ива, а українською – Верба. Тому, вживаючи під впливом російської мови слово іва як родову назву, ми робимо помилку.