Про це слово написав Антоненко-Давидович. [quote]Іменник "бiлизна" означає українською мовою спiдню одежу: "Шиє ненька рукавицi сину, а сестра бiлизну для братiв" (М. Терещенко). Цей iменник є ще в iхтiологiї, де позначає породу риби, яка по-росiйському називається "жерех" або "шереспер". Проте в нашiй сучаснiй лiтературi трапляються випадки, коли цьому iменнику з наголосом на останньому складi надають значення росiйського слова "белизна": "Мене зачарувала бiлизна снiгiв". Чи є потреба поширювати значення iменника "бiлизна", коли на росiйське слово "белизна" маємо в художнiй лiтературi слово "бiлина" ("Дiд похилився так, що волосся спливало з кiнською гривою в одну бiлину". — М. Яцкiв), а в наших словниках є слова "бiлiсть" (Українсько-росiйський словник АН УРСР), "бiлота” (Росiйсько-український словник за редакцiєю А. Кримського)? Певно, що нема, бо дальший розвиток нашої мови потребує вточнення, а не довiльного поширення.[/quote] А Словник.нет не знає слів "білина" та "білота" (на відміну від слова "білизнА").
Михайло Коцюбинський ("Fata morgana") вживає слово біль [quote]Вона стояла біла, як біль, і справді налякана.[/quote]. І Словник знає це слово, яке видається кращим за слово білизнА.
А Словник.нет не знає слів "білина" та "білота" (на відміну від слова "білизнА").
У СУМі білина є: Білина, и, ж., рідко. Те саме, що білизна. Густий чорний вуаль затуляв її білий лоб і прибільшував білину її лиця (Н.-Лев., І, 1956, 188). І знову над лугом прозорим Ясніє берез білина (Мал., ІІ, 1956, 283).
Михайло Коцюбинський ("Fata morgana") вживає слово біль
Вона стояла біла, як біль, і справді налякана.
. І Словник знає це слово, яке видається кращим за слово білизнА.
Є у ВТСУМі й слово БІЛІСТЬ.
"Його груба висока фігура ясно відрисувалася на тлі сходового неба, облитого величезною пурпуровою пожежею з золотим, тепер уже аж до білості розжаренем низом" (І. Франко "Поки рушить поїзд").
У Романа Іваничука: "Білота розвидня просвітила, мов рентген, прилеглий листочок Адріаниного вуха..." "... пробивалася алебастрова білота повних грудей..." У Миколи Вінграновського: "... протікає за полоззями білота..."