переклад "нiчвида"
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
переклад "нiчвида"
Не знайшла у словнику слова "вимачкуватися"
"аби тiльки виламатися, вимачкуватися з колiї"
"аби тiльки виламатися, вимачкуватися з колiї"
переклад "нiчвида"
Знов не знайшла в словмику слова "одчайдушний"
- "а в Борисполi на одчайдушно лункий, наче крик у пустому домi, звук"
Дякую, Марина
- "а в Борисполi на одчайдушно лункий, наче крик у пустому домi, звук"
Дякую, Марина
переклад "нiчвида"
Це марно, що не можна у словнику шукати цілі словосполучення, як, наприклад це:
"Та ба"
Контекст:
- - та ба, рятувальнi команди щось довго дляються
На сайті multitran.ru це дуже вдобно.
Словник на сайті http://ulif.org.ua/ulp/dict_all/
має дуже поширені можливості, але він такий повільний і неповороткий, що ніякого терпіння не вистачає. Може ви зможете допомогти зрозуміти зміст цього вигуку.
Заздалегідь дякую,
Марина
"Та ба"
Контекст:
- - та ба, рятувальнi команди щось довго дляються
На сайті multitran.ru це дуже вдобно.
Словник на сайті http://ulif.org.ua/ulp/dict_all/
має дуже поширені можливості, але він такий повільний і неповороткий, що ніякого терпіння не вистачає. Може ви зможете допомогти зрозуміти зміст цього вигуку.
Заздалегідь дякую,
Марина
переклад "нiчвида"
Одчайдушний = відчайдушний
Та ба — тут вигук, що вказує на роздратованість або здивування
Та ба — тут вигук, що вказує на роздратованість або здивування
переклад "нiчвида"
Не знайшла у словнику слова "вимачкуватися"
- "аби тiльки виламатися, вимачкуватися з колiї"
також: "невгаває"
"тіло... невгаває... в дрожі"
також: "незгурт"
"а тепер, заднiм числом, незгурт i можу для нього зробити"
Діалектне гуцульське мачкувати – іти дрібним кроком (про коня). Вимачкуватися, очевидно, – вийти на широкий шлях, доклавши певних зусиль.
Дивіться угавати
Не з цим дієсловом треба писати окремо.
Незгурт – вузькодіалектне, здається, означає "небагато", "не набагато", "не аж-аж"
переклад "нiчвида"
Щиро дякую за допомогу!!!
В мені знов проблема:
У словнику знайшла дефініцію:
"ГАКНУТИ, -ну, -неш, док., розм. 1. Однокр. до гакати. 2. Ударити, стукнути."
Чи то є повна дефініція, або слід додати також значіння щось як:
"скрикнути, злякано закричати"
В мені знов проблема:
У словнику знайшла дефініцію:
"ГАКНУТИ, -ну, -неш, док., розм. 1. Однокр. до гакати. 2. Ударити, стукнути."
Чи то є повна дефініція, або слід додати також значіння щось як:
"скрикнути, злякано закричати"
переклад "нiчвида"
В принципі значення «скрикнути» випливає з 1. адже:
гакати -аю, -аєш, Видавати глибокий гортанний звук, вимовляти або викрикувати га.
Щоправда, вигук «га» мабуть не так вже й часто асоціюється зі зляканістю. Частіше це питальний або недовірливий вигук. Я б так сказав.
гакати -аю, -аєш, Видавати глибокий гортанний звук, вимовляти або викрикувати га.
Щоправда, вигук «га» мабуть не так вже й часто асоціюється зі зляканістю. Частіше це питальний або недовірливий вигук. Я б так сказав.
переклад "нiчвида"
Pere писав: ↑Вів травня 08, 2007 4:09 pm
В принципі значення «скрикнути» випливає з 1. адже:
гакати -аю, -аєш, Видавати глибокий гортанний звук, вимовляти або викрикувати га.
Щоправда, вигук «га» мабуть не так вже й часто асоціюється зі зляканістю. Частіше це питальний або недовірливий вигук. Я б так сказав.
Звичайно, ви маєте рацію. Я упустила з уваги перше значення.
Або в мене є нове питання... Не заню, що би я без вас робила... Я дуже вдячна за вашу кваліфіковану допомогу. Сподіваюся у вашою й божою допомогою зробити гарний переклад роману. Адже сучасна українська література ще зовсім не знайома ні в Нідерландах ні в Белгії. Моє нове питання пов'язание з поняттям "чорнокнижник", яке використовує Оксана Забужко. Це тільки маг=чарівник, або більше, ніж це? Моя інтуїція підказує, що це поняття має більш глибокі коріння в українській народній культурі. Боюся, що перевівши це на голландський як "маг", я не передам повного значення цього поняття.
Заздалегідь дякую за допомогу.
переклад "нiчвида"
Марино, ви робите прекрасну справу, дуже й дуже потрібну. Ну а ми як зможемо, то допоможемо в ній /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Згідно зі словником «Знаки української етнокультури» Віталія Жайворонка:
чорнокнижництво — чаклування за допомогою книг, що мають нібито магічну силу.
Наприклад, чаклун батько зі Страшної помсти Миколи Гоголя напевно був чорнокнижник. А ось як у Зачарованій Десні Олександр Довженко висвітлює відповідні народні забобони:
Звали нашого дiда, як я вже потiм довiдавсь, Семеном. Вiн був високий i
худий, i чоло в нього високе, хвилясте довге волосся сиве, а борода бiла.
I була в нього велика грижа ще з молодих чумацьких лiт. Пахнув дiд теплою
землею i трохи млином. Вiн був письменний по-церковному i в недiлю любив
урочисто читати псалтир. Нi дiд, нi ми не розумiли прочитаного, i це
завжди хвилювало нас, як дивна таємниця, що надавала прочитаному
особливого, небуденного смислу.
Мати ненавидiла дiда i вважала його за чорнокнижника. Ми не вiрили
матерi i захищали дiда од її нападiв, бо псалтир всерединi був не чорний,
а бiлий, а товста шкiряна палiтурка - коричнева, як гречаний мед чи стара
халява. Зрештою, мати крадькома таки знищила псалтир. Вона спалила його в
печi по одному листочку, боячись палити зразу весь, щоб вiн часом не
вибухнув i не рознiс печi.
Згідно зі словником «Знаки української етнокультури» Віталія Жайворонка:
чорнокнижництво — чаклування за допомогою книг, що мають нібито магічну силу.
Наприклад, чаклун батько зі Страшної помсти Миколи Гоголя напевно був чорнокнижник. А ось як у Зачарованій Десні Олександр Довженко висвітлює відповідні народні забобони:
Звали нашого дiда, як я вже потiм довiдавсь, Семеном. Вiн був високий i
худий, i чоло в нього високе, хвилясте довге волосся сиве, а борода бiла.
I була в нього велика грижа ще з молодих чумацьких лiт. Пахнув дiд теплою
землею i трохи млином. Вiн був письменний по-церковному i в недiлю любив
урочисто читати псалтир. Нi дiд, нi ми не розумiли прочитаного, i це
завжди хвилювало нас, як дивна таємниця, що надавала прочитаному
особливого, небуденного смислу.
Мати ненавидiла дiда i вважала його за чорнокнижника. Ми не вiрили
матерi i захищали дiда од її нападiв, бо псалтир всерединi був не чорний,
а бiлий, а товста шкiряна палiтурка - коричнева, як гречаний мед чи стара
халява. Зрештою, мати крадькома таки знищила псалтир. Вона спалила його в
печi по одному листочку, боячись палити зразу весь, щоб вiн часом не
вибухнув i не рознiс печi.