паздерити

[*****]

ПАЗДЕРИТИ, Сильно бити, лупцювати.

У Грінченка ("Словарь української мови"). В "Етнографічному збірнику". У "Словнику бойківських говірок".

[Валентин]

ПАЗДЕРИТИ, Сильно бити, лупцювати.

У Грінченка ("Словарь української мови"). В "Етнографічному збірнику". У "Словнику бойківських говірок".

Це слово знайоме мені з дитинства: "Так його відпаздерив!", "Буду паздерити, аж..." тощо. У цитаті з Грінченка помилка: має бути не "щенки", а "щепки". Мабуть, пішло від процесу вибивання і тіпання конопель, коли вибивали та витіпували з вимочених і висушених конопель кострицю. Підозрюю, що воно синонім до костерити. Гадаю, що білоруський "кастричнік" від тієї ж костриці.

[*****]

Підозрюю, що воно синонім до костерити. Гадаю, що білоруський "кастричнік" від тієї ж костриці.

Відшукала костерить в Російсько-українському академічному словникові з посиланням на кастить.

Ка[о]сти́ть– паску́дити; а ещё:
1) (бранить) чеса́ти, чи́стити кого́;
2) (испражняться) валя́ти, уробля́тися.

А от чи є в українській мові саме ? /unknw.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unknw:" border="0" alt="unknw.gif" />

[Валентин]

Відшукала костерить в Російсько-українському академічному словникові з посиланням на кастить.

А от чи є в українській мові саме ? /unknw.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unknw:" border="0" alt="unknw.gif" />

Не знаю, але у російській нема костриці, з якої можна було б вивести "костерить".

[*****]

Від паздерити й походить прізвище Паздера.

[Savo]

Мабуть, і ось це тоді зацікавить. Паздір’я в нас досі кажуть.