Задавати питання
Чомусь все життя вважав, що питання не "задають", а "ставлять". Можливо, варто виправити тлумачення?
Знайшов докази у рамках статті в газеті "Хрещатик".
Хіба питання "задають"?
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
Хіба питання "задають"?
Було б непогано, аби автори статті "Хрещатик" пояснили, чому "не можна поєднувати іменник з дієсловом ". Бо Тарас Шевченко, наприклад, такого поєднання не уникав:
"Це було б надто по-родинному, а все ж я взяв шапку в руки і, дожидаючи щасливої думки, як школяр перед жвавими екзаменаторами, спинився біля дверей, крутячи в руках шапку, немов допитуючись у неї відповіді на жваво ".
А загалом маємо враховувати, що слово "питання" має, крім того ж значення, що й "запитання", інші значення, зокрема "Положення, справа, предмет, які вимагають розв'язання, обговорення, уваги і т. ін.". І вживаючи "питання" в такому значенні, ясна річ, не можемо поєднувати його з дієсловом "задавати" - у цьому разі й справді доречним буде "порушувати".
"Це було б надто по-родинному, а все ж я взяв шапку в руки і, дожидаючи щасливої думки, як школяр перед жвавими екзаменаторами, спинився біля дверей, крутячи в руках шапку, немов допитуючись у неї відповіді на жваво ".
А загалом маємо враховувати, що слово "питання" має, крім того ж значення, що й "запитання", інші значення, зокрема "Положення, справа, предмет, які вимагають розв'язання, обговорення, уваги і т. ін.". І вживаючи "питання" в такому значенні, ясна річ, не можемо поєднувати його з дієсловом "задавати" - у цьому разі й справді доречним буде "порушувати".
Хіба питання "задають"?
Пригадую, що й нас сварили за цей русизм. До речі, як пов'язане із дієслово ? На мій погляд, останній варіант більш український. Принаймні в перекладі рос. трапляється частіше, ніж (див. сайт "Рос.-укр. словники").
Хіба питання "задають"?
ЮляМ писав: ↑Чет вересня 30, 2010 6:37 am
Було б непогано, аби автори статті "Хрещатик" пояснили, чому "не можна поєднувати іменник з дієсловом ". Бо Тарас Шевченко, наприклад, такого поєднання не уникав:
"Це було б надто по-родинному, а все ж я взяв шапку в руки і, дожидаючи щасливої думки, як школяр перед жвавими екзаменаторами, спинився біля дверей, крутячи в руках шапку, немов допитуючись у неї відповіді на жваво ".
Узагалі, Кобзар так не казав. Річ у тім, що свою повість «Прогулка с удовольствием и не без морали» він написав російською мовою. Ви зацитували речення з українського перекладу Д. Дорошенка.
Що ж до аргументації порад – цілком згоден: вони б не завадили. Саме так робив, приміром, той самий Антоненко-Давидович, коли рекомендував чогось не вживати.
Хіба питання "задають"?
ЮляМ писав: ↑Чет вересня 30, 2010 6:37 am
Було б непогано, аби автори статті "Хрещатик" пояснили, чому "не можна поєднувати іменник з дієсловом ". Бо Тарас Шевченко, наприклад, такого поєднання не уникав:
"Це було б надто по-родинному, а все ж я взяв шапку в руки і, дожидаючи щасливої думки, як школяр перед жвавими екзаменаторами, спинився біля дверей, крутячи в руках шапку, немов допитуючись у неї відповіді на жваво ".
Дорошенко "задає питання", а "Хрещатик" радить не "задавати запитання" - можливо щоб не зловживати префіксом "за"?
Хіба питання "задають"?
Скажіть, будьте ласкаві, в якій темі можна писати незнайомі слова для поповнення словника?
Тому що я тут давно був зареєстрований, але зараз на пряму, на жаль, корегувати словник не можу( А чому, не знаю.
Тому що я тут давно був зареєстрований, але зараз на пряму, на жаль, корегувати словник не можу( А чому, не знаю.