Нерідко чув те слово, але ніколи не зостановлявся на тому, що ж воно достеменно означає. Хоч попервах гадав, що це те ж саме, що й „винокур” – робітник винокурні, гуральні. Де ж пак!
I. ЕСУМ (т.1, стор.622) подає одне, наймаловживаніше, означення:
[гураль] „дрючок, ломака, булава; стегно, задня частина туші”; - очевидно, походить від рум. [gurar] „дрючок, щоби провертати вал у ткацькому верстаті” неясного походження; кінцеве (зам. ) виникло або внаслідок асиміляції, або за аналогією до слів із суфіксом .
II. Друге – найпоширеніше - значення „гураль”, „ґураль”:
1) Етнографічна меншість в гірських районах Шльонска і Підхаля (в т.ч. Татри і Бещади польські й словацькі). "Цивільно-туристична" столиця - Закопане. Інше відоме гуральське місто і продукт - місто і одноіменне пиво Zywiec. Стараються підкреслити свою автентичність і повсякденно ходять в народих одностроях - типовий приклад http://www.nsik.com.pl/archiwu m/46/images/i11-1.jpg . Якщо проводити паралелі, то гуралі – гуцули, Закопане – Яремче (Косів). Мова досить специфічна, не всі поляки її розуміють, хоча, як не дивно для мене, не становить жодної проблеми її зрозуміти. Тут http://www.tatry-old.prv.pl/ гарні фото на цю тему.
2) – жыхары гор у польскай частцы Бяшчадаў, iх мова стаiць памiж польскай i славацкай.
А назагал – це польські гуцули.