Нові слова

[Marina_A]

слово ПОВНОВОДДЯ перепосилає на ПОВНОВІДДЯ, для якого нема визначення.

http://www.slovnyk.net/?swrd=%EF%EE%E2%ED%EE%E2%EE%E4%E4%FF

[Дмитро]

сніголам

Сухе гілля, що попадало на землю, ми звемо лом (у говірках ще — лім), а не лам. Пор.: вітролом, бурелом. Тож правильно по-українському казати сніголом, що й зафіксовано в третьому томі Російсько-українського словника (1969) на сторінці 325.

лісовкритий (рос. облесённый)

"Лісовкритий" — це нетворчий переклад (а точніше, мавпування) російського лесопокрытый. Російському облесённый, лесопокрытый в українській мові відповідають залісений, лісистий, порослий лісом, лісний. Слів із другим компонентом -вкритий українська мова не знає. Можливий також варіант вкритий лісом (пор. вкритий травою, пилом, кригою, квітами тощо).

загосподаровувати (рос. осваивать), загосподарований (рос. освоенный)

Літературній нормі відповідає дієслово загосподарювати (див. друге значення). Тож дієприкметник, утворений від цього дієслова, має форму загосподарьований.

[Танка]

слово ПОВНОВОДДЯ перепосилає на ПОВНОВІДДЯ, для якого нема визначення.

http://www.slovnyk.net/?swrd=%EF%EE%E2%ED%EE%E2%EE%E4%E4%FF

Є ПОВНОВІДДЯ.
Адміністратори поясняли вже, що ці тимчасові незручності скоро минуться (маю на увазі відсутність визначення за посиланням...)

[Marina_A]

Сухе гілля, що попадало на землю, ми звемо лом (у говірках ще — лім), а не лам. Пор.: вітролом, бурелом. Тож правильно по-українському казати сніголом, що й зафіксовано в третьому томі Російсько-українського словника (1969) на сторінці 325.

Сніголам - це не гілля (і тим більш необов'язково сухе), а явище зламування (гілок і стовбурів) під вагою снігу. Сніголам існує в мові, а сніголом - практично ні. Вживаність легко перевірити і порівняти в тому ж таки Яндексі. Ще раз, зверніть увагу на наведене тлумачення російської паралелі.

"Лісовкритий" — це нетворчий переклад (а точніше, мавпування) російського лесопокрытый. Російському облесённый, лесопокрытый в українській мові відповідають залісений, лісистий, порослий лісом, лісний. Слів із другим компонентом -вкритий українська мова не знає. Можливий також варіант вкритий лісом (пор. вкритий травою, пилом, кригою, квітами тощо).

Все це дуже спірно. Слово вжвається носіями, а не пішло з перекладу з російської (я навела кілька прикладів з "живих" українських текстів, загальну вживаність також можна перевірити в Яндексі), і щодо "нетворчого перекладу" - скоріше на нетворчий тягне "залісений" (рос. облесенный).

Літературній нормі відповідає дієслово загосподарювати (див. друге значення). Тож дієприкметник, утворений від цього дієслова, має форму загосподарьований.

Можливо, це вірно. Справді, пасивні дієприкметники минулого часу утворюються від основи дієслів доконаного виду. Проте форма "загосподарьований" в Яндексі майже відсутня.

[Marina_A]

Сухе гілля, що попадало на землю, ми звемо лом (у говірках ще — лім), а не лам.

Вале́жник – лом, вітроло́м, ла́мань

Лом –
2) (обломки) лім (р. ло́му), ла́мань (-ни);

Валежник – ламань (-ни), хмиз, сушня.

http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BB%D0%B0%CC%81%D...mp;highlight=on

Слом – зламання, (з)лім ((з)лому),
http://r2u.org.ua/s?w=%D1%81%D0%BB%D0%BE%D...mp;highlight=on

Тобто, як бачите, існують основи і "лом", і "лам".

[Дмитро]

Сніголам - це не гілля (і тим більш необов'язково сухе), а явище зламування (гілок і стовбурів) під вагою снігу. Сніголам існує в мові, а сніголом - практично ні. Вживаність легко перевірити і порівняти в тому ж таки Яндексі. Ще раз, зверніть увагу на наведене тлумачення російської паралелі.

Я уважно прочитав тлумачення російської паралелі. У Словникові Ушакова йдеться про дерева. Але не в тім річ. Насамперед я хочу навести Вам українські паралелі.
Візьмімо, наприклад, такі слова, як вітролом та вітровал. І перше, й друге словник тлумачить як те саме, що й бурелом, який має два значення. Справді, для пересічного мовця ці слова тотожні, проте у відповідній галузі знань значення цих слів дещо відрізняються. Гляньте на тлумачення слів вітролом і вітровал у Національному банку стандартизованих науково-технічних термінів.
Те саме можна сказати й про сніголом та сніговал. Для звичайних мовців ці слова — синоніми, але в науковій термінології між ними є певна відмінність. До речі, сніговал є й у нашому Словнику, але наразі через певні труднощі просто недоступний. Вибачте за незручності. Сніговал власне й має ті два значення, про які Ви кажете. Слово сніголом незабаром теж з’явиться в Словнику як синонім до сніговалу.
Фіксують сучасні словники й лексему сніголам. Гляньте тут. Але передусім зверніть увагу на закінчення в родовому відмінку однини. Як бачите, сніголом (так само, як і вітролом) має закінчення -у, а сніголам (так само, як і криголам) має закінчення -а. Закінчення -а в родовому відмінку однини іменника сніголам засвідчує й цей словник. Тож сніголом і сніголам відрізняються значенням, і плутати їх не слід.
Щодо кованого слова «лісовкритий» думки своєї не змінив. Слів «квітовкритий», «боровкритий», «пиловкритий», «травовкритий» тощо в українській мові немає. А в Яндексі можна натрапити й не на такі перли. Перегляньте гілку нашого форуму «Різне».
І головне — критерієм, що дає змогу зафіксувати лексему в словниках, є не поширеність її в Яндексі, а передусім уживаність цієї лексеми в творах красного письменства та поважних наукових працях.

[Зима]

Вірші Оксани Забужко для мене, східнячки, як іноземна мова:

Що воно таке - ТАРАНКУВАТІСТЬ? ("...розбухлу од вільгости пористу таранкуватість його глевкого підгорля понад собою...")

Або - кобіта ?("...Десь кобіті за тридцять — ну тобто, іще нестара"; "...О дзеркало, хто ця кобіта?..) Мій варіант перекладу - кобила /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> .

Або - надір ?(Все глибше й глибше — в яму, у надір… ) Знайшла в Яндексі російське слово надир, яке Гугль переклав на українську, як надир, а не надір...

Або - окидь ?(Місць, де були ми вдвох: з них відтала блискуча окидь )

Або - посвітач?(А тепер там чорніє виям, мов згас посвітач у ніші. )_ що таке виям я здогадуюсь, хоча в
Словник.нет мені відповіли "ВИЙ, вию, ч., рідко. Те саме, що виття1."Та й посвітач - зрозуміло, але в Словникові.нет посвітача нема.

Або - озія (Чорна озія в небі, що ще відливало опалом ) - блискавка, чи що?

Або що таке залютовувати: з "В бароковім литві решітки, звідкіль залютовано двері"

- "нічвида" - з "на тризні по великих — усяка нічвида старається на афоризма"

- "ворохібник" - з "був ворохібник — а бачте, лежить як тихо!"

Або - дихтіння, дихтіти - (А любов — подихтіла у простір, клубом розприслої пари)

Або - що то за сміх такий - "Й розпаношений сміх затискають гіпсовані ребра"? Мен знайоме слово, мабуть росйське - розпанахати - це воно?

Що воно таке - українська змішана з польською чи чеською?
Чи й справді ми всі повинні знати таку українську?

Чи дозволено поетові так крутити словами - лише б рима була - адже українське слово олія - жночого роду, а Забужко пише : "натирати пестливим олійком" ?
(Цитати взято з http://poetry.uazone.net/default/pages.pht...ge=zabuzhko020)

[Валентин]

Вірші Оксани Забужко для мене, східнячки, як іноземна мова:

Що воно таке - ТАРАНКУВАТІСТЬ? ("...розбухлу од вільгости пористу таранкуватість його глевкого підгорля понад собою...")

Або - кобіта ?("...Десь кобіті за тридцять — ну тобто, іще нестара"; "...О дзеркало, хто ця кобіта?..) Мій варіант перекладу - кобила /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> .

Або - надір ?(Все глибше й глибше — в яму, у надір… ) Знайшла в Яндексі російське слово надир, яке Гугль переклав на українську, як надир, а не надір...

Або - окидь ?(Місць, де були ми вдвох: з них відтала блискуча окидь )

Або - посвітач?(А тепер там чорніє виям, мов згас посвітач у ніші. )_ що таке виям я здогадуюсь, хоча в
Словник.нет мені відповіли "ВИЙ, вию, ч., рідко. Те саме, що виття1."Та й посвітач - зрозуміло, але в Словникові.нет посвітача нема.

Або - озія (Чорна озія в небі, що ще відливало опалом ) - блискавка, чи що?

Або що таке залютовувати: з "В бароковім литві решітки, звідкіль залютовано двері"

- "нічвида" - з "на тризні по великих — усяка нічвида старається на афоризма"

- "ворохібник" - з "був ворохібник — а бачте, лежить як тихо!"

Або - дихтіння, дихтіти - (А любов — подихтіла у простір, клубом розприслої пари)

Або - що то за сміх такий - "Й розпаношений сміх затискають гіпсовані ребра"? Мен знайоме слово, мабуть росйське - розпанахати - це воно?

Що воно таке - українська змішана з польською чи чеською?
Чи й справді ми всі повинні знати таку українську?

Чи дозволено поетові так крутити словами - лише б рима була - адже українське слово олія - жночого роду, а Забужко пише : "натирати пестливим олійком" ?
(Цитати взято з http://poetry.uazone.net/default/pages.pht...ge=zabuzhko020)

Поетові дозволено усе. Тепер дещо про слова. Спочатку про загальновідомі: кобіта, кобєта - то жінка (з польської); дихтіти - важко дихати, (українське); олія має давні варіанти ОЛІЙ і навіть ГОЛІЙ; ВОРОХОБНИК, -а, ч., розм. Те саме, що бунтівник (словник НЕТ); Нічвида - щось на зрвзок сновиди (лунатика), Шевчук пише так: Дяк ліг на верету, постелену поверх сіна, якого залишилося після зими зовсім трохи, і йому здалося, що зусібіч до клуні рушило семеро одягнених у чорні киреї братів Сахнюків, оті всі вусаті й однаколиці й із палючими вугляними очима. І йшли вони повільно, але й швидко, бо це надходила отак ніч, і від того зникло останнє світло, яке ще надворі було, бо вони, брати, оточили Антонишину хату й клуню зусібіч та й поставали бовванами тьми: один перетворився на дерево, другий – корча, третій – куща, четвертий – Мару, п'ятий – Ману, шостий – Блуд, а сьомий – на Нічвида; ЗЛЮТОВУВАТИ - тут друге значення: ЗЛЮТОВУВАТИ, -ую, -уєш, недок., ЗЛЮТУВАТИ, -ую, -уєш, док., перех. 1. Розлючувати, сердити. 2. Спаювати (метал, скло та ін.) (Словник НЕТ)... Далі шукайте самі.

[Валентин]

Ага, ще, - посвітач - то смолоскип.
Про ОКИДЬ у Ліни Костенко:
Диви, на землю скільки птиці впало.
Така холодна повесінь. З полів
сніг не зійшов. А вчора накрапало.

Саме окидь на журавлів.

Оце ж летять іздалеку ключами.
Ти чув учора, як вони кричали?
Ой, скільки ж їх, обмерзлих журавлів!

Схоже, що це синонім ожеледі. ОЖЕЛЕДЬ, -і, ж. Тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах і т. ін.

[Зима]

Дякую, Валентине, що не обійшли увагою моє повідомлення.
Трохи незгодна з тлумаченням слова дихтіти, не взагалі, а саме у вірші Забужко :

...А любов — подихтіла у простір, клубом розприслої пари,
Щоб згуститись деінде — над долями ліпшої пари...

- мабуть пані Забужко мала на увазі не важке дихання любові, а роздрібнення її на мілкі краплинки .