Ґонта писав: ↑Пон серпня 20, 2007 4:09 pm
А може шановне панство пояснить мені ось цю словарну статтю Словника?
ЛОНО, -а, с., книжн., поет. 1. Те саме, що груди 1, 2. // Живіт, утроба як символ материнства
Це ж як? Лоно - і груди, і нижче?
А у того ж Логвина (якого цитував Лаврін) - "Зайшла у воду по чорне лоно" - ну аж ніяк лоно грудьми не може бути. Хіба що вона запацюрилась так, що лоно у значенні «груди» аж почорніло.
Лоно – щось потаємне, сакральне, що його не сформулюєш у буденному мовленні. У найзагальнішому розумінні – те, що є прихистком нового життя, дає нове життя; життя, таємниці якого не розкрили найславетніші мудреці, філософи, науковці.
Коли ж розглядати з лінгвістичного погляду, чи мало в нас прикладів багатозначності? І зближення з грудьми лише одне з можливих тлумачень.
Ось ілюстрації, які, може, допоможуть збагнути всю глибінь полісемантичності:
ЛОНО, а, с, книжн., поет. 1. Те саме, що груди 1, 2. У тумані на могилі, Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось до лона пригортає Та з туманом розмовляє (Шевч., І, 1951, 310); Тулячи малу до лона, Наталя книжку їй чита (Рильський, Поеми, 1957, 176); Личко її [Галі] молоде та радісне, як яблучко, червоніло, .. лоно високе — видавалось з-під міцно облиплого плаття (Мирний, IV, 1955, 139); * У порівн. У чистій і ніжній, як лоно коханки, блакиті, в могутній хвилі життя, почувалась така повна гармонія... (Коцюб., І, 1955, 305); * Образно. Коли б я знав, що розлучусь з тобою, О краю мій, о земленько свята, я попрощався б хоч з тобою, До лона рідного припав (Олесь, Вибр., 1958, 407);//Живіт, утроба як символ материнства. Будь лоно прокляте, що ворога зносило, і виносило. Хай груди висохнуть, які проклятий ссав! (Рильський, Поеми, 1957, 242);
2. чого, перен. Про те, що є пристановищем, притулком для кого-, чого-небудь. Того дня весь час провів [Бублик] у лоні сім' ї, лагодячись до завтрашнього переїзду на дачу (Донч., VI, 1957, 524).
Прийняти до лона (в лоно) — зробити членом, частиною і т. ін. чого-небудь, приєднати, прилучити до чогось. Увійти до лона чого — стати членом, частиною і т. ін. чого-небудь. — Три місяці тому, замість унії, він увійшов до лона католицької церкви (Тулуб, Людолови, І, 1957, 103).
3. перен. Про надра землі, глибину вод. / ось земля, рідна земля, знову розкриває своє лоно, знову чекає праці, пісень, плугів, запліднення (Донч., III, 1956, 515); Сай шумує на дні, кличе в своє дике і тим прекрасне, бурхливе лоно (Ле, Міжгір'я, 1953, 67), Але землі родюче лоно Підніме соки [винограду] з глибини, І висять сивуваті грона На пружних лозах восени (Перв., II, 1958, 138); * Образно. Тепла земля Італії, змучена, як породілля, людям вручає радість, зрощену в лоні щедротному (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 8); // Про поверхню (води, землі тощо). А лоно вод, мов дзеркало ясне, Розкинулось в барвистій, пишній рамі (Стар., Вибр., 1959, 76); Ще в раннім дитинстві, співаче, На лоні донецьких
степів Я чув: твоє серце гаряче Творило схвильований спів (Уп., Укр. поема, 1950, 11); На лоні трав пекучі плями .. Багряний місяць над полями пливе між хмарами: війна! (Сос, II, 1958, 170).
На лоні ночі — вночі. Мир первозданний Одпочив на лоні ночі (Шевч., II, 1953, 277); На лоні природи; На лоно природи на відкритому повітрі, серед природи; на відкрите повітря, на природу.
[Придорожній] Між вербами натягнемо екран, а на горбику, серед лози,— глядач. Хто сидить, хто лежить, як кому зручніше на лоні нашої чудесної природи (Корн., II, 1955, 78); — Вийду у відставку, поїду в своє Сергіївське, в тишу сільську, на лоно природи (Кочура, Зол. грамота, 1960, 412).