Форум Словник.UA

Значить у Варшаві "karmic piersia" - це без сексуального контексту
а в Україні годувати персами - це гола єротика.

А мови то обидві слов'янські.

Негоже.


Нехай ваші діти ідять цицьки, а наші будуть годуватися персами /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Сонячна Елоїза писав: ↑

Чет серпня 16, 2007 4:09 pm

Значить у Варшаві "karmic piersia" - це без сексуального контексту
а в Україні годувати персами - це гола єротика.

А мови то обидві слов'янські.

Негоже.
Нехай ваші діти ідять цицьки, а наші будуть годуватися персами /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Та чим хочете, тим і годуйте, хіба ж я бороню /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Я лиш навів традицію уживання цих слів у класичній літературі. І ще вам скажу: народне мовлення теж не знає персів у контексті годування.
А що мови слов’янські... Знаєте, слов’янські мови можна на іншому етапі історичного розвитку збратати з романськими, германськими, угро-фінськими, дійшовши до індоєвропейської.
Не трудіться придумувати те, на що в українській традиції вже давно є відповідь...

Сонячна Елоїза писав: ↑

Чет серпня 16, 2007 4:09 pm

Значить у Варшаві "karmic piersia" - це без сексуального контексту
а в Україні годувати персами - це гола єротика.

Ви абсолютно праві!
Мови близькі, але цього мало.
Українські перса - це орган для поетичного оспівування та еротичної насолоди.
Українські груди - молочна залоза.

А от щодо цицьки - ну не знаю, як де, а на Січеславщині це слово (у розмові дорослих з дітьми) я чув лише в такому контексті: "Не лізь до ставка - жаба цицьки дасть!"

Ґонта писав: ↑

Чет серпня 16, 2007 4:09 pm

Українські перса - це орган для поетичного оспівування та еротичної насолоди.
Українські груди - молочна залоза.

Так, пане Ґонта, не кажіт: бо прості люде поетично не говорять, а... що бачать своїми очима, то про те так і кажуть.
(Нам не треба, як Savo, лізти в клясичну літературу по то, що довкола нас... /unsure.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unsure:" border="0" alt="unsure.gif" /> )

Пр. 1:
- Диви, Міську, яка грудаста кобіта пішла! - штуркнув Іван свого колєгу в бік, зараз коли вони вийшли на спацер Академічною теплим літнім вечором.
- Ага. То з тих, в яких на одну можна покластися, а другою накритися, - скрутивши назад шию і прицмокнукнувши язиком, відрік старий підтоптаний батяр з Личакова.

Пр. 2:
- Ви лишень погляньте, які в Марти циці виросли за літо! - отаким жадібним поглядом на першого вересня один із найпослідущих бовдурів у цілій школі проводжав свою однокласницю, що, витягнувшись і випнувши свої повні груди, навмисно проходила поуз ватагу вугруватих хлопчаків.

буга га , хлопці, насмішили.


Пішли ми у маси мову про перси розповсюджувати. Я почуєте у широких масах, знайте, то наших рук діло /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Лаврін писав: ↑

Чет серпня 16, 2007 4:09 pm

Так, пане Ґонта, не кажіт: бо прості люде поетично не говорять, а... що бачать своїми очима, то про те так і кажуть.
(Нам не треба, як Savo, лізти в клясичну літературу по то, що довкола нас... /unsure.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unsure:" border="0" alt="unsure.gif" /> )

Пр. 1:
- Диви, Міську, яка грудаста кобіта пішла! - штуркнув Іван свого колєгу в бік, зараз коли вони вийшли на спацер Академічною теплим літнім вечором.
- Ага. То з тих, в яких на одну можна покластися, а другою накритися, - скрутивши назад шию і прицмокнукнувши язиком, відрік старий підтоптаний батяр з Личакова.

Пр. 2:
- Ви лишень погляньте, які в Марти циці виросли за літо! - отаким жадібним поглядом на першого вересня один із найпослідущих бовдурів у цілій школі проводжав свою однокласницю, що, витягнувшись і випнувши свої повні груди, навмисно проходила поуз ватагу вугруватих хлопчаків.

То ви з довколишнього мовлення витягли ці приклади, пане Лавріне? А, може, таки з художніх творів, де ці слова вжито як розмовні з очевидною стилістичною метою.

Сонячна Елоїза писав: ↑

Чет серпня 16, 2007 4:09 pm

буга га , хлопці, насмішили.
Почуєте у широких масах, знайте, то наших рук діло /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Боюся, ви переоцінюєте власні можливості...
Утім, скажу вам по секрету, на сторінки газети, яку доводиться редагувати, "перса" таки вводжу. Але не з погляду alma mater, лиш як вияв поклоніння жіночій красі /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />

Тепер, для зручності, проробила аналогію по закінченням аби провідміняти - преса і перли, здалися більш схожими, для цієї справи.

---------- Однина -------- Множина ----- ---------- Прикметник

Н. перса -преса --- перси - перли --- персний малюк
Р. перси - преси --- персів- перлів --- персного малюка
Д персі - пресі --- персам- перлам --- персному малюку- малюкові
З персу -пресу --- перси - перли --- персного малюка
О персою -пресою --- персами - перлами --- персним малюком
М на персі - у пресі --- на персах - на перлах -- на персному малюку
К персо - пресо --- перси - перли --- персний малюче

І тут, додивився щойно, ви намагаєтеся відкрити Америку. Перса це не форма однини! Цей іменник множинний, як, приміром, вуста, тобто в однині взагалі не вживається. І нової парадигми відмінювання він не потребує. Бо вона давно витворена.
Ось.

Лаврін писав: ↑

Сер серпня 15, 2007 4:09 pm

Ані на йоту не підтримую! :o

Здавніх-давен українська жінка-мати вигодовує немовля ГРУДЬМИ. Еге ж, навіть не "груддю", як подекуди можна почути, а гру-дьми. І ніякими не . "Перса" (не перси!) - то вже еротика, інтимні стосунки між чоловіком і жінкою.

Е, бачу, тут далеко з вами можна зайти... /unsure.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unsure:" border="0" alt="unsure.gif" />

А в рос.-укр. словнику сталих виразів подають "груддю"!

Savo писав: ↑

П'ят серпня 17, 2007 4:09 pm

І тут, додивився щойно, ви намагаєтеся відкрити Америку. Перса це не форма однини! Цей іменник множинний, як, приміром, вуста, тобто в однині взагалі не вживається. І нової парадигми відмінювання він не потребує. Бо вона давно витворена.
Ось.

так я оце цю відповідь і чекала /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> бо слово перси почула перший раз.А із словник нет, я подумала, що перса це однина бо там ще і перси ( як варіант), самі ми не місцеві.

Щиро дякую за лінк.

ось ще у Кримського:
Грудь, анат. – гру́ди (р. гру́дей) [А Іва́н ка́же: "Щось мене́ у гру́дях боли́ть" (Звин.)]; ло́но, пе́рса; (сосец) ци́цька, грудь. [Ма́ти году́є дити́ну своє́ю гру́ддю са́ме найме́нше, як пі́втора ро́ку (Звин.)]. Полной гру́дью, во всю грудь – на всі гру́ди, на по́вні гру́ди. [Зідхну́в на всі гру́ди (Васильч.)]. Человек с волосатой гру́дью – космогру́дий. С раскрытой гру́дью – розхри́станий. Взять за грудь в драке – взя́ти за ба́рки. Отнять ребёнка от груди́ – залучи́ти (відлучи́ти) дити́ну.

Лебеди́ный – лебеди́ний, лебедя́чий. [Дай тобі́, Бо́же, лебеди́ний вік (Номис). Гурт лебедя́чий легі́в (Щогол.)]. -ная грудь – пе́рса (гру́ди) лебеди́ні. -ная походка – хода́ лебеди́на. -ная песня – лебеди́на пі́сня. [І співа́в він пі́сню, пі́сню лебеди́ну (Олесь)]. По -ному кричать – яча́ти. [Чи то гу́си крича́ть, чи лебе́ді яча́ть (АД.)].

Ло́но –
1) (грудь) ло́но (-на и редко -ня), на́дро, пе́рси и пе́рса (р. перс), гру́ди (-дей). [Бризки́ на во́дяне ло́но упа́ли (Грінч.). Молоди́ця молода́я щось до ло́ня пригорта́є (Шевч.). Неха́й госпо́дь її́ при́йме, мою́ голу́боньку, на своє́ на́дро (М. Вовч.)]. На -не природы – на ло́ні приро́ди. [На ло́ні ма́тери на́шої приро́ди відпочи́немо (Мирн.)];
2) (недра, утроба) ло́но, на́дро. [Ма́тінко моя́ рідне́сенька, чи прокля́в мене́ в твої́м ло́ні хто? (Франко). Не при́ймеш кісточо́к мої́х у рі́дне на́дро, де лежи́ть старе́нький ба́течко (Основа)]. -но Авраама, Авраамово – ло́но (на́дро) Авраа́мове, на́дра Авраа́мові.

Пе́рси, мн. – пе́рса и пе́рси (р. перс), гру́ди (-де́й). [Наси́пав коне́ві вівса́ по самі́ пе́рса. Кора́лі і дукачі́ як жар горі́ли на її́ по́вних гру́дях (Федьк.)].