ТОВАР

У цьому розділі можна пропонувати до внесення в СЛОВНИК.НЕТ нові слова, вказувати на знайдені помилки, недогляди, чортики тощо

Модератори: Танка, vitaly1, Листопад

Черепаха
Редактор вмілий
Повідомлень: 398
З нами з: Нед вересня 23, 2007 12:15 pm

ТОВАР

Повідомлення Черепаха »

Товариство,
а чи вживання слова товар у значенні "крам", у такому разі, відповідає нормі суч. укр. літ мови? мене збило з пантелику, що у словнику Кримського майже скрізь російське товар перекладається або як крам, або ще якось. Звісно, окремої статті до рос. товар там бути не може.
І якщо ні, то чи правомірно товар скрізь виправляти на крам? І які ще можуть бути варіанти?
Основознавець
Мовознавець геніяльний
Повідомлень: 961
З нами з: Чет липня 31, 2008 11:15 pm

ТОВАР

Повідомлення Основознавець »

Черепаха писав:
П'ят січня 22, 2010 8:27 am

Товариство,
а чи вживання слова товар у значенні "крам", у такому разі, відповідає нормі суч. укр. літ мови? мене збило з пантелику, що у словнику Кримського майже скрізь російське товар перекладається або як крам, або ще якось. Звісно, окремої статті до рос. товар там бути не може.
І якщо ні, то чи правомірно товар скрізь виправляти на крам? І які ще можуть бути варіанти?
Чом би й ні? Крамниця, крамар досить часто можна почути в живій мові.
Лаврін
Мовознавець геніяльний
Повідомлень: 1021
З нами з: Чет листопада 30, 2006 8:06 am

ТОВАР

Повідомлення Лаврін »

Танка писав:
Пон вересня 07, 2009 6:44 am
Яке чудове слово товарятко, товарята!..

У діяспорній літературі часто трапляється замість "свійські тварини" (себто худоба, худібка) - звірята.
Тобто ми звикли чути "звірята" у зменшено-пестливій конотації від "звірі": у казках, у дитячій мові, - а тут маємо отаке "доросле" вживання.
Олесь Мартиненко
Коректор пильний
Повідомлень: 218
З нами з: Сер листопада 25, 2009 11:57 am

ТОВАР

Повідомлення Олесь Мартиненко »

Основознавець писав:
П'ят січня 22, 2010 8:46 am

Черепаха писав:
П'ят січня 22, 2010 8:27 am

Товариство,
а чи вживання слова товар у значенні "крам", у такому разі, відповідає нормі суч. укр. літ мови? мене збило з пантелику, що у словнику Кримського майже скрізь російське товар перекладається або як крам, або ще якось. Звісно, окремої статті до рос. товар там бути не може.
І якщо ні, то чи правомірно товар скрізь виправляти на крам? І які ще можуть бути варіанти?
Чом би й ні? Крамниця, крамар досить часто можна почути в живій мові.

у сусідній Білорусі мови білоруської ніде не почуєш, навіть у Гродні, проте усі крамниці у них там так і називаються - "крами". а в нас - суцільні "магазини"...

а стосовно "товару" у сенсі "худоба" та його кваліфікації як застарілого СУМом - з того можна лише посміятися. укладачам СУМу треба було по селах поїздити та й послухати як нарід каже. мене особисто бабця в дитинстві ніколи худобу пасти не посилала, а лише товар...
Дмитро
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1402
З нами з: Вів серпня 18, 2009 6:21 pm

ТОВАР

Повідомлення Дмитро »

І Словник.нет, і СУМ (Словник української мови в 11 томах) фіксують слово товар у значенні "худоба" без усяких ремарок:
[quote]ТОВ[color=#FF0000]А[/color]Р 2, у, ч. Переважно велика рогата худоба. За табором попід лісом паслися цілі череди товару, свиней та овець, неначе в якоїсь кочової орди (Н.-Лев., VII, 1966, 232); Більша хата була гарно обгороджена, у дворі було повно повіток та хлівів, а в їх товару та коней багато (Гр., І, 1963, 402); [К и л и н а:] Прожену я на яр товар, На гору телята, Стану, гляну-подивлюся, Де милого хата (Кроп., II, 1958, 424); Через дорогу гнали господарі на водопій свій товар (Мик., II, 1957, 44).
[color=#006600](Словник української мови, том 10, с. 159)[/color][/quote]

Тому ремарка діал. (у квадратні дужки взято діалектні варіанти й значення, а не застарілі) при слові товар у значенні "худоба", що її зробили укладачі Етимологічного словника української мови, справді видається дивною, бо слова товарина, товаряка, товарятко вони подають без ремарок.
Танка
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1889
З нами з: Сер березня 04, 2009 6:12 pm

ТОВАР

Повідомлення Танка »

Прочитала цікаву розвідку у Докії Гуменної ("Благослови, Мати!"):
[quote] ... Але особливо велику ролю для нашої цивілізації відограв бик, - дикий тур чи бізон.... Разом із множенням племен на цій розкішній базі незчисленного звіра (дикого тура, зубра, бізона) множилися й тотемні назви племен-родів, хоч далеко звуково не відбігали одна від одної. У всякому разі, зберегали один корінь. Отжеж, у таких сприятливих обставинах зродилися й незчисленні варіації назов цього звіра та й племен, що на ньому жили. Це були різноманітні приголосні забарвлення звуків ДР, ДВР, ТВ, ТВР, ДЗВ, ДЗВР, СТР, СР, СВР, тощо - ДІВА, ТАВР, ЗВІР, ДЗВАР, САВР, ІСТР тощо, тощо.

Все це були назви тотемних племінних об'єднань та назви рогатої худоби, шо гойно розплодилася навколо Чорного та Середземного морів. З величезного накопичення прикладів, що лявіною сунуть відразу за цим твердженням, візьмімо тільки: гори Тавр. Один гірський хребет Тавр є в Анатолії на азійському березі Чорного моря, а другий - на північному березі, наші Таври, кримські гори. Ми ж уже бачили, що відповідно й нарід там такого ж імені існував, і походження його тотемістична легенда вияснює від турів-биків, і божество їх має подобу дворога...
...
Втім, дещо допоможе вияснити, що воно за Сварог, осетинське слово дзвар. Воно стоїть звуково посередині між словами "Дева", "Деус", "Дзеус", "Сварга", "Сварог" і ... "звір". Що ж таке дзвар? А це - святий, бог, святе місце, святилище, де відбувається жертвоприношення, то це ж таки наше слово святий, що походить і від слова "Сварог" і від слова "звір".

Ще замуленіше часом і вимішанням племен тотемне звучання богів на заході. Ось кельтське божество небо-бог, що асоціюється із сонцем, биком і змієм - Тараніс, він же Юпітер. Ось бог Теутатес, скандинавський Тор (Thor).

Та й знов ми пройшлися по всім просторі індоевропейського мовлення і в цій екскурсії знайшли українську територію у самій середині. Тур у нас так і є тур-звір, дворіг, або розгорнено - товар. Це варіація слова тавр.[/quote]

Підкреслила слова, аби зауважити, що в книзі надруковано саме так.


Зима
Студент досвідчений
Повідомлень: 125
З нами з: Пон січня 04, 2010 10:46 pm

ТОВАР

Повідомлення Зима »

Валентин писав:
Нед вересня 06, 2009 10:45 am

Слово "товар" має, певно, тюрське походження і дуже широке за змістом.
Цікаво, чи поєднується якось з ним слово "твар" - облитччя у білорусів, поляків та й у подолян?


Вичитала у Василя Стефаника:

"Катруся лежала нерухомо. Водила сухонькою рукою по тварі. Сині нігті були, як її сині очі, і здавалося, що по лиці вандрує багато синіх очей, дивних, блискучих."

Василь Стефаник - не подолянин, він народився в селі Русові Снятинського повіту на Станіславщині, вчився в школі в селі Русові та в місті Снятині, потім - в польській гімназії в Коломиї, пізніше - в Дрогобицькій гімназії, Краківському університеті, а далі повернувся до Русова,
тож до білорусів, поляків і подолян допишемо Станіславщину?
Дмитро
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1402
З нами з: Вів серпня 18, 2009 6:21 pm

ТОВАР

Повідомлення Дмитро »

Чому тільки Станіславщину? Можна й Полтавщину:
[quote]Олію, дьоготь кип’ятили,
Живицю, оливо топили,
Хто лізтиме, щоб лить на твар
(Іван Котляревський).[/quote]

Але сьогодні навряд чи на Полтавщині можна почути твар. Пан Валентин констатує сучасний стан речей.
Зима
Студент досвідчений
Повідомлень: 125
З нами з: Пон січня 04, 2010 10:46 pm

ТОВАР

Повідомлення Зима »

З Полтавщини пише поет, прозаїк, перекладач Нечитайло Сергій Олександрович:

[quote]Ото люди й не кликали їх нікуди – ні на весілля, ні на нічки, ні не дай боже на хрестини. Хіба тільки як різоне мужик який ногу косою, або дітварина пальчика в січкарню встромить. Тоді йдуть."Параска, коровина мати"[/quote]
І ще теж він:
[quote]"Боже!!! Ну за шо!!!! Ну чого в людей діти як діти, а ви як чорти!! Ну де ви їх понабирали?!!"
"Ала, та воно ж дітвара ж... та чого ти..."
"Та не гавкай, ти сама з них не вилазила, диви яка..." "Розсипані світлини (із щоденника спогадів)"[/quote]


З Бразилії пише поет Щома Микола Опанасович ("родився на Україні 1938 року, в колишньому
хуторі Щоми, Груньської волості, Зінківського уїзду, Полтавської області. Тепер приналежить
до Сумської області і називається с. Жовтневе, Охтирського району. ):

[quote]Співає хай народ надворі:
батько, мати, дітвара та
людство все... [/quote]


- Шановне товариство, як вважаєте, - дітвара, дітварина - теж похідні від твар, товар?
Відповісти