Форум Словник.UA

- товар – (заст.) худоба (ЕСУМ, т.5, стор. 586)

Де вжито.
[quote]Тік був, як звичайно на селах на Україні, за панським садком в кінці села і вганявся далеко в поле під гору, обкопаний ровом, обсаджений високими розкішними тополями та осокорами. Ввесь тік, більше як на півверстви, був заставлений скиртами: десять довгих-предовгих скирт пшениці стояло вподовж току; десять менших скирт жита стояло впоперек; скирти ярини, довгелецькі ожереди соломи тулились по закутках, неначе дрібні вівці між здоровим товаром.
[…]
Як той звір кидається на товаряку, так кинувся Микола на Бжозовського ліжко і налапав панові ноги. Пан схопивсь, з переляку втратив голос і не міг навіть крикнуть: як блискавка, мигнула в його голові думка про Миколу й вербівських бурлак. Микола однією рукою вхопив пана за ногу, а другою почав давать стусани в груди. В хаті було поночі, як у льоху. Бжозовський звився, як уж, та й шугнув просто в двері, як сполоханий півень.
[…]
Бурлаки ввійшли в село і побачили, що в людей дуже багато овець та товару, що люди в тих степах не так бідують, як їм здавалось. Вони пристали до корчми, розпитали про пана і пішли до панського двору. Пан хотів умовиться з ними на ціле літо, до покрови; але бурлаки згодились стати на роботу тільки на недовгий час, щоб заробить трохи грошей на дорогу, їм так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу. (Іван Нечуй-Левицький – Микола Джеря)[/quote]

Що означає "купати товар у розкоші"? Мити товар (крам) у розкошах?! Що за абсурд?
Ні, зовсім не абсурд! Це давнє українське говоріння.

Означає добре дбати про худобу, тримати її у чистоті, ситою у стайні, де витає дух свіжого сіна. Одне слово, зробити коням, коровам та іншим свійським тваринам такі паньські умови, що не кожда людина їх має.
Російською - "содержать скот в неге". (Кримський)

– А, знаю, знаю. Я її матір-покійницю знала – молодою вмерла. Добра була людина, нехай царствує, а хазяйка негодяща: її голосу не чутно було у дворі; товар до неї не признававсь...

... себто худібка, свійські тварини її... ігнорували, не помічали: не мекали, не мукали, не рохкали, коли та проходила повз них, як то має бути зазвичай... Тож яка то "хазяйка", яка не може знайти спільної мови зі своїм "товаром"?.. /unsure.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unsure:" border="0" alt="unsure.gif" />

Лорейн писав: ↑

Нед вересня 06, 2009 4:09 pm

... себто худібка, свійські тварини її... ігнорували, не помічали: не мекали, не мукали, не рохкали, коли та проходила повз них, як то має бути зазвичай... Тож яка то "хазяйка", яка не може знайти спільної мови зі своїм "товаром"?.. /unsure.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unsure:" border="0" alt="unsure.gif" />

Так, саме товар я пас у селі Понора Славутського району на Хмельниччині. Чи не від нього і тварина й тварюка?

Валентин писав: ↑

Нед вересня 06, 2009 4:09 pm

Так, саме товар я пас у селі Понора Славутського району на Хмельниччині. Чи не від нього і тварина й тварюка?

Так, підтверджую, на Волині у багатьох селах також кажуть "пасти товар"...

Листопад писав: ↑

Нед вересня 06, 2009 4:09 pm

Так, підтверджую, на Волині у багатьох селах також кажуть "пасти товар"...

Славутчина на Хмельниччині - це також Волинь, яка сягала на сході у різні періоди Горині, Случа, захоплювала теперішню Житомирщину і мала навіть столицю губернії у Житомирі. На південь Хмельниччини вона сягає р. Бужок, який ділить Хмельниччину на Волинь і Поділля. Слово "товар" має, певно, тюрське походження і дуже широке за змістом.
Цікаво, чи поєднується якось з ним слово "твар" - облитччя у білорусів, поляків та й у подолян?

Валентин писав: ↑

Нед вересня 06, 2009 4:09 pm

Славутчина на Хмельниччині - це також Волинь, яка сягала на сході у різні періоди Горині, Случа, захоплювала теперішню Житомирщину і мала навіть столицю губернії у Житомирі. На південь Хмельниччини вона сягає р. Бужок, який ділить Хмельниччину на Волинь і Поділля.

Я мала на увазі нинішню Волинську область (яку, зрештою, теж умовно в народі ділять на Волинь та Полісся), а не Волинь історичну.

Он у Нечуя-Левицького теж є "товар":
Мені з гори все видко: як заганяють молодші , вівці, доять корови.

Листопад писав: ↑

Нед вересня 06, 2009 4:09 pm

Я мала на увазі нинішню Волинську область (яку, зрештою, теж умовно в народі ділять на Волинь та Полісся), а не Волинь історичну.

Он у Нечуя-Левицького теж є "товар":
Мені з гори все видко: як заганяють молодші , вівці, доять корови.

Північну Хмельниччину теж називають Поліссям, Малим Поліссям, але то не історична, а географічна назва. Що ж до товару, то це слово ніяк не зашкодило б, гадаю, у значенні худоби. Був би ще один синонім. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
У нас казали: "У тебе нуга, як у пуліського злодія" /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" />

"В Мавриних чорних пишних очах заблистіло гордо, і вона усміхнулася. — Я ж бо й оповідала їй найкращі казки, які лиш знала, учила найкращих пісень. А що вона в мене те саме, що й боярська дитина — то правда. А може, неправда, господине? — спитала. — А от, — каже, і все якось згорда, мов про своє говорить, — чиї полонини найкращі на Чабаниці, як не Іванихи Дубихи? Чий товар такий гладкий, угодований, як не Іванихи Дубихи?"

"В перших літах свого існування хоронила колиба чабанів багача Івана Дуба, що не лиш літом пробували тут, доглядаючи по пасовиськах і полонині товар і коні, але іноді й зимою, коли сього вимагала господарська потреба."

"Заставляють його іноді доглядати вівці; він доглядає день, два або й чотири добре і щиро. А далі ні з сього ні з того покине все стадо і поволічеться в цілком противне місце, де немає ні доволі паші, ні води. Або знов пристане до чабанів з товаром, або до парубків з кіньми... і тут повторюється те саме, доки і не приволічеться, ніби наситившись тою відміною місць, додому."

"Тато, мама лають, а він нічого неначе й не чує. Вислухує мовчки, що заслужив, усувається їм з очей, відтак іде на гору під ліс, на широку леваду, де випасається товарина, коні. Кидається де-небудь в траву і лежить отак. Довго він тут чи коротко, про те не знає. Йому се й байдуже. Круг нього спокій, тишина, мушня вертиться в сонячнім світлі, калатають дзвінки товарят, воздухом іде одностайний шум смерек — і то все догоджає йому. Більше не треба йому нічого."

Такі приклади вживання у Ольги Кобилянської "У неділю рано зілля копала".


В цитатах з літературних творів, наведених і попердніми дописувачами також, звернімо увагу на це:
- вівці між здоровим товаром
- багато овець та товару
- заганяють молодші товар, вівці, доять корови
- товар і коні

Виходить, що, товар - це "здорові" тварини. Але ж чому коні згадано окремо від нього, товару?
Може, до товару відносять корів, биків?
А згадаймо грецьке таурос - бик...

І ще: яке чудове слово товарятко, товарята...

Танка писав: ↑

Пон вересня 07, 2009 4:09 pm

"В Мавриних чорних пишних очах заблистіло гордо, і вона усміхнулася. — Я ж бо й оповідала їй найкращі казки, які лиш знала, учила найкращих пісень. А що вона в мене те саме, що й боярська дитина — то правда. А може, неправда, господине? — спитала. — А от, — каже, і все якось згорда, мов про своє говорить, — чиї полонини найкращі на Чабаниці, як не Іванихи Дубихи? Чий товар такий гладкий, угодований, як не Іванихи Дубихи?"

"В перших літах свого існування хоронила колиба чабанів багача Івана Дуба, що не лиш літом пробували тут, доглядаючи по пасовиськах і полонині товар і коні, але іноді й зимою, коли сього вимагала господарська потреба."

"Заставляють його іноді доглядати вівці; він доглядає день, два або й чотири добре і щиро. А далі ні з сього ні з того покине все стадо і поволічеться в цілком противне місце, де немає ні доволі паші, ні води. Або знов пристане до чабанів з товаром, або до парубків з кіньми... і тут повторюється те саме, доки і не приволічеться, ніби наситившись тою відміною місць, додому."

"Тато, мама лають, а він нічого неначе й не чує. Вислухує мовчки, що заслужив, усувається їм з очей, відтак іде на гору під ліс, на широку леваду, де випасається товарина, коні. Кидається де-небудь в траву і лежить отак. Довго він тут чи коротко, про те не знає. Йому се й байдуже. Круг нього спокій, тишина, мушня вертиться в сонячнім світлі, калатають дзвінки товарят, воздухом іде одностайний шум смерек — і то все догоджає йому. Більше не треба йому нічого."

Такі приклади вживання у Ольги Кобилянської "У неділю рано зілля копала".
В цитатах з літературних творів, наведених і попердніми дописувачами також, звернімо увагу на це:
- вівці між здоровим товаром
- багато овець та товару
- заганяють молодші товар, вівці, доять корови
- товар і коні

Виходить, що, товар - це "здорові" тварини. Але ж чому коні згадано окремо від нього, товару?
Може, до товару відносять корів, биків?
А згадаймо грецьке таурос - бик...

І ще: яке чудове слово товарятко, товарята...

- А тварина й тварюка? Теж колоритно!