ласиці на склі

У цьому розділі можна пропонувати до внесення в СЛОВНИК.НЕТ нові слова, вказувати на знайдені помилки, недогляди, чортики тощо

Модератори: Танка, vitaly1, Листопад

Валентин
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1511
З нами з: Нед жовтня 28, 2007 8:16 pm

ласиці на склі

Повідомлення Валентин »

Лаврін писав:
П'ят листопада 09, 2007 4:09 pm

Це називається:

І́НІЙ (тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари на охолоджених предметах); ПА́МОРОЗЬ, ПРИ́МОРОЗЬ, НА́МОРОЗЬ, ПО́МОРОЗЬ рідше, ЗА́МОРОЗЬ розм., НА́МЕРЗ діал. (намерзла маса дрібних сніжинок).
Дерева за вікном у тиші непорочній Стояли інеєм запушені рясним (М. Рильський);
На тротуарах і дахах сивіла перша паморозь (О. Донченко);
Ще скрізь на гіллях приморозь, а зійде та вигріє сонечко - закапле з стріхи (Марко Вовчок);
Земля холоне у пухкім снігу, І висне наморозь на вітах саду (М. Зеров);
На траві лежала холодна поморозь (А. Шиян);
Ми зранку, ще й заморозь не відійшла, В дворі пшеницю-маріанку До сійби ладили (І. Франко);
Він іде - увесь як біль білий: геть намерзом намерз (Словник Б. Грінченка)
Ди́виться в по́ле через ца́рину, проху́хавши за́морозь на склі (Гр.)

***
Сьогодні ти така сумна,
Моя кохана,
Немов засніжена весна,
В снігу тюльпани.
В снігу тюльпани вогняні
У дні травневі -
Пелюстки вуст і кіс лляних
Сніги січневі.
Печать печалі на чолі
Зніме цілунок, -
І щезнуть ласиці на склі -
Сумнмй малюнок.
Ти усміхнешся - щезне сніг
І лід розтане...
Нам щастя спинить часу біг
Моя кохана.
***
Ти вже приїхав
чи снишся мені,
Грізний Михайле
на білім коні?!
В коси заплетена
гривонька біла…
Сріблом засяяли
ангельські крила…
Меч вогняний
спалахнів у вікні…
В ласицях шибки.
За вікнами сніг.
Мама вогонь у печі запалила.
***
На шибці неба ласиці дерев.
Зірки спадають їм на крони,
пливуть в холодному неоні
й щезають враз, лиш в руки їх береш, -
несе їм смерть тепло долоні.
Як мені "запатентувати" це слово? Вірш про Михайла друкувався у журн. "Жовтень" ("Дзвін") 1988 року.
Шановні добродії та добродійки! Підкажіть вихід з кепської ситуації.

Пропала моя грамота на патент. Знайшов ось:

Волинь - Улас Самчук
сама навкруги тиша, так само виблискують від місяця ласиці у вікні.

www.ukrcenter.com · 53 КБ
Волинь - Улас Самчук
вікнах ласиці , поспіхом оголювалась земля, дорога погнулась, попустила й тяжкі

www.ukrcenter.com · 52 КБ
Волинь - Улас Самчук
Квітчасті ласиці
Слово негайно у СЛОВНИК!!! /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" />
Валентин
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1511
З нами з: Нед жовтня 28, 2007 8:16 pm

ласиці на склі

Повідомлення Валентин »

То я так сам собі відповідаю.

"Володько кидає Хведота і біжить до вікна. Вікно замерзло. Квітчасті ласиці розмалювали шиби і через них нічого не видно надвір. Навіть подвійні вікна, і ті замерзають. Володько дихає на скло, видихує маленьку плямочку чистого і витирає пальцем. Скло під пальцем пищить.
- Володьку! - гукає мати.- Як вичавиш шибу, то я тобі пальці пооббиваю."
Це з Самчука. Я ж казав, що це слово живе на Великій Волині.
Savo
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 2824
З нами з: Чет лютого 08, 2007 11:16 am

ласиці на склі

Повідомлення Savo »

Валентин писав:
П'ят листопада 23, 2007 4:09 pm

То я так сам собі відповідаю.

"Володько кидає Хведота і біжить до вікна. Вікно замерзло. Квітчасті ласиці розмалювали шиби і через них нічого не видно надвір. Навіть подвійні вікна, і ті замерзають. Володько дихає на скло, видихує маленьку плямочку чистого і витирає пальцем. Скло під пальцем пищить.
- Володьку! - гукає мати.- Як вичавиш шибу, то я тобі пальці пооббиваю."
Це з Самчука. Я ж казав, що це слово живе на Великій Волині.

Пане Валентине, та ж вам ніхто не заперечує, що це слово живе. Чудово, що його знають волиняни. Мабуть, і деінде його вживають. Але є воно все-таки територіально обмеженим, тобто говірковим. Кожен наш діалект, повірте, багатий на перлини, яких не знає літературна мова. У моєму рідному, закарпатському, їх теж вистачає. Проте ж не пропоную їх одразу вводити до загальномовного словника. З тої причини, що мені вони подобаються. А як підхоплять ласиці інші письменники, візьмуть його на озброєння акули пера, пошириться воно на всенькі українські терени – пряма йому дорога до словника!
Лаврін
Мовознавець геніяльний
Повідомлень: 1021
З нами з: Чет листопада 30, 2006 8:06 am

ласиці на склі

Повідомлення Лаврін »

Валентин писав:
П'ят листопада 23, 2007 4:09 pm

***
ласиці
Слово негайно у СЛОВНИК!!! /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" />

Валентине, розумію: ейфорія!!! /lol.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":lol:" border="0" alt="lol.gif" />

Savo писав:
Пон листопада 26, 2007 4:09 pm

А як підхоплять ласиці інші письменники, візьмуть його на озброєння акули пера, пошириться воно на всенькі українські терени – пряма йому дорога до словника!

Мудро сказано! /dirol.gif" style="vertical-align:middle" emoid="B)" border="0" alt="dirol.gif" />

А так, то залишається і далі вишукувати наших давніх, трохи, може, підзабутих гарних слів, словоутворень, усталених висловів і подавати їх на загальні оглядини та обговорення сюди, на Форум. А там, гляди, перемеле їх час у своїх безщадних жорнах і втраплять вони до словників, а відтак до словотворчого інструментарію письменників та поетів, журналістів, публіцистів та інших "опришків пера", а від них - прямісінько в народ. Хіба так? /unsure.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unsure:" border="0" alt="unsure.gif" />
Savo
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 2824
З нами з: Чет лютого 08, 2007 11:16 am

ласиці на склі

Повідомлення Savo »

Лаврін писав:
Пон листопада 26, 2007 4:09 pm


А так, то залишається і далі вишукувати наших давніх, трохи, може, підзабутих гарних слів, словоутворень, усталених висловів і подавати їх на загальні оглядини та обговорення сюди, на Форум. А там, гляди, перемеле їх час у своїх безщадних жорнах і втраплять вони до словників, а відтак до словотворчого інструментарію письменників та поетів, журналістів, публіцистів та інших "опришків пера", а від них - прямісінько в народ. Хіба так? /unsure.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unsure:" border="0" alt="unsure.gif" />


Розумію вашу іронію, пане Лавріне. Та в ній практично й наведено той тернистий шлях слова обмеженого (територіально) вживання до літературної мови, котра, як відомо, є відшліфованою формою загальнонародної мови. Від частини народу – до загалу. Від індивідуального вживання - до гуртового. Але загал той таки має прийняти словесну перлину. Силоміць її до уст кожного не вкладеш. Згадайте яблуневоцвітного генія України з його злотоцінними новотворами. Нема їх досі у словнику загальномовному. Але навіки зостануться у поетичному словнику геніального Тичини. Так і для діалектизмів є говіркові словники, а ласиці навіть у художньому лексиконі знаного письменника засвідчені. Тож діло за малим - актуалізувати й поширювати. Кому до душі - хай не сходить із уст /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />

Самчук ужив це слово один раз і в "Марії": "Вікна замурували ласиці"...
Валентин
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1511
З нами з: Нед жовтня 28, 2007 8:16 pm

ласиці на склі

Повідомлення Валентин »

Savo писав:
Пон листопада 26, 2007 4:09 pm

Розумію вашу іронію, пане Лавріне. Та в ній практично й наведено той тернистий шлях слова обмеженого (територіально) вживання до літературної мови, котра, як відомо, є відшліфованою формою загальнонародної мови. Від частини народу – до загалу. Від індивідуального вживання - до гуртового. Але загал той таки має прийняти словесну перлину. Силоміць її до уст кожного не вкладеш. Згадайте яблуневоцвітного генія України з його злотоцінними новотворами. Нема їх досі у словнику загальномовному. Але навіки зостануться у поетичному словнику геніального Тичини. Так і для діалектизмів є говіркові словники, а ласиці навіть у художньому лексиконі знаного письменника засвідчені. Тож діло за малим - актуалізувати й поширювати. Кому до душі - хай не сходить із уст /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />

Самчук ужив це слово один раз і в "Марії": "Вікна замурували ласиці"...


Чому ж один раз? Не один:
Волинь - Улас Самчук
сама навкруги тиша, так само виблискують від місяця ласиці у вікні.

www.ukrcenter.com · 53 КБ
Волинь - Улас Самчук
вікнах ласиці , поспіхом оголювалась земля, дорога погнулась, попустила й тяжкі

www.ukrcenter.com · 52 КБ
Волинь - Улас Самчук
Квітчасті ласиці
Не можу перевірити, але, кажуть що ЛАСИЦІ також вживав Юрій Клен. Може, хтось має таку можливість.
Savo
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 2824
З нами з: Чет лютого 08, 2007 11:16 am

ласиці на склі

Повідомлення Savo »

Валентин писав:
Вів листопада 27, 2007 4:09 pm

Чому ж один раз? Не один:
Волинь - Улас Самчук
сама навкруги тиша, так само виблискують від місяця ласиці у вікні.

www.ukrcenter.com · 53 КБ
Волинь - Улас Самчук
вікнах ласиці , поспіхом оголювалась земля, дорога погнулась, попустила й тяжкі

www.ukrcenter.com · 52 КБ
Волинь - Улас Самчук
Квітчасті ласиці
Не можу перевірити, але, кажуть що ЛАСИЦІ також вживав Юрій Клен. Може, хтось має таку можливість.

Так, у "Волині" - тричі. І ще раз у – "Марії" (є в нього такий роман про голодомор). Хіба я не так висловився? /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Валентин
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1511
З нами з: Нед жовтня 28, 2007 8:16 pm

ласиці на склі

Повідомлення Валентин »

Savo писав:
Вів листопада 27, 2007 4:09 pm

Так, у "Волині" - тричі. І ще раз у – "Марії" (є в нього такий роман про голодомор). Хіба я не так висловився? /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Мабуть, я не зрозумів, що ви навели ще й четвертий приклад. Ну, то маємо уже солідну базу під цим словом.
Дякую за пояснення шляху від народу до словника. Чогось він мені не подобається. Де "критична маса", яка може бути достатньою для вирішення долі слова? Якось Павло Загребельний казав, що у англійській мові нема застарілих слів - усі живі. Принаймні, нема позначок у словниках, що вони якісь не такі.
Savo
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 2824
З нами з: Чет лютого 08, 2007 11:16 am

ласиці на склі

Повідомлення Savo »

Валентин писав:
Вів листопада 27, 2007 4:09 pm

Мабуть, я не зрозумів, що ви навели ще й четвертий приклад. Ну, то маємо уже солідну базу під цим словом.
Дякую за пояснення шляху від народу до словника. Чогось він мені не подобається. Де "критична маса", яка може бути достатньою для вирішення долі слова?

Критична маса для олітературнення слова, пане Валентине, – поширеність, уживаність і, ясна річ, зрозумілість його на переважній частині етнічної території, яку заселяють українці. От порівняйте: "паморозь замурувала вікно" і "ласиці замурували вікно". Зрозумілим загалу, вочевидь, буде перший варіянт. Стосовно другого, гадаю, десь в 95 % носіїв мови виникнуть питання, про що, власне, йдеться.
Коли не виконуються згадані умови, кажуть про обмеженість побутування лексеми певною територією чи групою людей. І це не моя примха. Це доконаний факт.

Валентин писав:
Вів листопада 27, 2007 4:09 pm

Якось Павло Загребельний казав, що у англійській мові нема застарілих слів - усі живі. Принаймні, нема позначок у словниках, що вони якісь не такі.

В англійській, може, й нема. А в нашій є. І що ліпше, що гірше – питання далеко не однозначне. Бо коли, приміром, біля слова одіяло у словнику стоїть позначка , то недосвідченому мовцеві, та ще й з російськомовним оточенням, цей ярличок лиш у пригоді стане. А щодо застарілості, то ця характеристика й у нас не є синонімом мертвості. Лише свідчить про слабку активність лексеми.
П.С. До речі, зараз ми з вами й сприяємо тому, аби кордони вживаності волинських ласиць розширювалися /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />

А поки що, хай за втіху вам буде й те, що слово це у словнику таки є! І таки в діалектному! Ось:

ЛАСИЦІ [ласиц'і] -иц, мн. 'візерунки на шибках вікна від морозу' [ласици]. Так'і ласици на гокн'і – гет'чидё замуроване.

Валентин
Людина-енциклопедія
Повідомлень: 1511
З нами з: Нед жовтня 28, 2007 8:16 pm

ласиці на склі

Повідомлення Валентин »

П.С. До речі, зараз ми з вами й сприяємо тому, аби кордони вживаності волинських ласиць розширювалися.
Та вони вже й так широкі, якщо взяти до уваги те, що нині Самчука вивчають у школі...
А коли взяти до уваги роль волинян у заселенні Слобожанщини під час Визвольної війни, Поділля після турків (1699), південних степів...
А освітня місія Волині! А ще коли памятати, що Велика Волинь - це майже половина України: Житомирщина, Рівненщина, Вол.обл. Північ Тернопільської (з Кремянцем та Почаєвом) і Хмельницької областей...
А відбудова шахт, а електричка "Здолбунів - Київ" скільки привезла до столиці нових киян! Хай не всі вони памятають про ласиці (частина вже навіть мову і маму забули), але десь там у закамарках памяті, сподіваюся, залишилося щось атавістичне... Варто б нагадати.
Відповісти