НАСТ
А тут мається на увазі насталювАння сокири, тобто саму цю сталеву довбешку з загостреним ребром. Чи по-іншому - лезо.
Де вжито:
[quote]Вона озирнулась на його з усміхом, та як глянула – впустила і шитво з рук – такий він стояв у неї за плечима, як з того світу.
— Що тобі? – схопилася, скричала.
— Що мені? Нічого! – одказав, придержавши її рукою міцною... – Голова болить... Ший!
— Вже, мабуть, пізно дуже.
— Ні, ще не пізно.
А сам дивиться їй в обличчя, у вічі... Які ж тихі, які люб’ячі!
Почала знов Галя шити.
Павло на ході узяв сокиру, що з-під лави насталюванням блищала.
Знов зайшов од покутя перед Галині очі, знов на її дивиться пильно: вона підняла од шитва голівоньку, глянула любо, всміхнулася. Він увесь затрепетавсь. Став ходити, носячи сокиру, ховаючи.
— Ший, ший! – промовля Галі.
— А я ж шию, коханий!
Зайшов він од полу та з-за плечей як ударив її по голівці сокирою, ручкою, – тільки блисканула сокира, улучивши їй у голівоньку, а вона й не скричала, тільки зітхнула тихо й скотилася з лавки, як сиділа, з тими шитками у ручках збілілих.
Павло її зняв, і поклав на лаві, і сів сам біля тіла. (Марко Вовчок - Павло Чорнокрил)[/quote]
Про сокири і як ними вправно орудувати, як отой душогубця повище, можна дізнатися