Я б додав іще занепад.
Де вжито:
[quote]Але й були голоси, що ясно вказували на головну болячку українського націоналізму - на заник волі до самостійного життя.
[...]
Трагічно відчув драму розколеної української душі, яка терпіла на дисгармонію між інтелектом і, волею, на заник останньої - Микола Гоголь.
[...]
Там, де нема волі, нема експансії; де нема експансії – є лише оборона; де є лише оборона – є ідеал миру, і заник потреби організаційно-державного центру, а коли наступає цей заник, свої найвищі функції нарід передає іншій нації, а сам перестає нею бути.
[...]
Але власне наш час приніс повільний заник божків, яким поклонялися Павлик, Драгоманів і Франко. (з праць Дмитра Донцова)[/quote]
[quote]Убогі не мають що їсти, але мають здоровий смак; а багаті мають що їсти, але їх смак заник - притупився. (Пісня Богові - Гавриїл Костельник)[/quote]
[quote]Ще менше вона признає думку, що дальше існування цих досягнень залежить від певних нелегких людських чеснот, що їх найменший заник миттю завалив би всю величну споруду. (Бунт мас - Хосе Ортега-I-Гассет; переклад Вольфрама Бурггардта, одного з "шестидесятника" з "Нью-йоркської групи")[/quote]
[quote]Ще процитую з Є. Маланюка: малоросійство – це ”затьмарення, ослаблення і – з часом – заник історичної пам’яті”, це – ”параліч політичної волі і думки”, це – ”національне пораженство”, тобто невіра у можливість української державності, це – ”неміч, хвороба, каліцтво внутрішньонаціональне”, це також явище, яке тримається на систематичному, старанному ”впорскуванні” українцям комплексу меншовартісності, на взір (це я цитую Маланюка, а ви, шановні друзі, хіба не чуєте цього й сьогодні?) – ”ніколи не мали держави”, ”темне селянство”, ”глупий хохол” і т. п.), як і ”впорскуванні” насмішкуватого ставлення до національних вартостей. (Анатолій Погрібний - Розмови про наболіле)[/quote]
Гарне слово таке, коротке і влучне: за́ник.