Раз баба сказала так про нього: то кашарний кіт. Я перепитав, мовляв, як-як ви сказали, а ну ще раз скажіть. Баба якось знітилась, ніби щось не теє бовкнула (звичайна річ для українців загалом, що зазнали голодомору та іншого польського та совєтського лиха). Потім таки пояснила, що так колись, мовляв, у них казали на отаких "шлічних", "аліґаньських" собак, котів та інших випещених свійських тварин: кашарний. Дивне і незрозуміле слово. Але воно, проте, є і в ЕСУМі, і в Інтернеті його можна надибати - тільки його більше вживають у російській мові.
[quote]- кошерний - "ритуально чистий" (в юдейській релігії) Ж, [каширний] тс., р. [кошерный], кошер - їжа, приготована за приписами юдейської релігії (запозичення з мови ідиш); (ід.) koser "кошерний" походить від (гебр.) kaser "належний, відповідний". (ЕСУМ, т.3, стор. 68)[/quote]
[quote]КОШЕРНЫЙ - , коширный, еврейский, ЧИСТЫЙ, непоганый, дозволенный по закону на пищу; противопол. трефной.: коширное мясо, с еврейской бойни; иного евреи не едят. (Словник Даля)[/quote]
Отже, можна припустити, що так колись у Галичині українці разом із поляками намагалися обігрувати "єрейську тему", а попросту "дерли лаха" з жидів. Специфічне єврейське слово допасували до своєї мови: каширний (кашаринй) означав "чистої крові", "породистий".
Ще оте слово можна надибати в Нечуя-Левицького, в його повісті "Хмари", в тому-таки "єврейському" значенні - але там його письменник уживає з заперечною часткою не-:
[quote]— Та ці старомодні псалтирники й самі не підуть на твої читання, бо вважатимуть їх за трефні, некаширні, — сказав Кованько, не втерпівши з жартами, — вони матимуть гадку, що ти хочеш їх переманить до церкви.[/quote]