Щодо пасивних дієприкметників теперішнього часу, широко вживаних у російській мові (на –ем–, –им–, –ом–), то вони майже відсутні в українській мові. Проте можлива практично повна їх заміна пасивними дієприкметниками минулого часу, утвореними від перехідних дієслів недоконаного виду, вжиті на ознаку тривалої дії, які виконують функцію дієприкметників теперішнього часу . Отже:
Російська мова - Українська мова
управляемый - керований
освещаемый - освітлюваний
употребляемый - вживаний
Так от, мене це деколи збиває з пантелику, коли я вживаю дієприкметник недоконаного виду минулого часу в значенні дієприкметника недоконаного виду минулого часу, але тоді виходить, що я вживаю пасивний дієприкметник, який не входить в рамки часу, бо, скажімо, "охоронювані правовідносини", це правовідносини, які охороняються не лише зараз, а взагалі. В моєму розумі виникає суперечність /unknw.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unknw:" border="0" alt="unknw.gif" />. І думаю, чому це не може в українській бути пас.дієприк-ів на -єм-, -им-, ом? Власне, такі думки спричиняє присутність в українській прикметників, що схожі на вищевказані, а саме такі: РУХОМИЙ , ВІДОМИЙ , ЗНАЙОМИЙ . Тому я й тему так описав - ці прикметники схожі на дієприкметники.
О
Пасивні дієприкметники
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
Пасивні дієприкметники
saszko писав: ↑Нед вересня 20, 2009 4:09 pm
Так от, мене це деколи збиває з пантелику, коли я вживаю дієприкметник недоконаного виду минулого часу в значенні дієприкметника недоконаного виду минулого часу, але тоді виходить, що я вживаю пасивний дієприкметник, який не входить в рамки часу, бо, скажімо, "охоронювані правовідносини", це правовідносини, які охороняються не лише зараз, а взагалі. В моєму розумі виникає суперечність.
А в чому саме полягає суперечність? У багатозначності слова чи в переході дієприкметника в прикметник? Ось, приміром, стаття з тлумачного словника російської мови за редакцією Ушакова:
УПРАВЛЯЕМЫЙ, управляемая, управляемое.
1. Прич. страд. наст. вр. от управлять. СССР - государство, управляемое трудящимися в лице советов депутатов трудящихся.
2. Такой, ходом к-рого можно управлять (о летательных машинах; спец.). Управляемый аэростат.
Як бачимо, управляемый у російській мові вживається і як дієприкметник, і як прикметник, тобто це слово то має ознаки часу та виду, то втрачає їх.
Те саме явище спостерігається й в українській мові. Ось тут стаття зі Словника.нет, а це стаття зі Словника української мови в 11 томах:
КЕРОВАНИЙ, а, є. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до керувати. (Довж., Зач. Десна, 1957, 48); (Ю. Янов., II, 1958, 240); (Ком. Укр., 7, 1968, 32).
2. . Такий, яким керують. (Гончар, Тронка, 1963, 112); (Уроки., хіміка, 1956, 59).
Пасивні дієприкметники
Ок. Мені не зрозумілі скрочення
А як тоді утворились прикметники РУХОМИЙ , ВІДОМИЙ , ЗНАЙОМИЙ?
і[quote]1. Прич. страд. наст. вр. от управлять.[/quote]
.[quote]2. прил. Такой, ходом к-рого можно управлять[/quote]
А як тоді утворились прикметники РУХОМИЙ , ВІДОМИЙ , ЗНАЙОМИЙ?
Пасивні дієприкметники
1. Прич. страд. наст. вр. - причастие страдательное настоящего времени.
Українською - пасивний дієприкметник теперішнього часу.
2. А так і утворилися - ПЕРЕтворилися /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />. Втратили ознаки дієслова і перейшли в прикметники. Це явище називається ад'єктивацією. Всі давні дієприкметники пасивного стану теперішнього часу на -мий, які ще збереглися в українській мові, перейшли в розряд прикметників: відомий, знайомий, питомий, свідомий, любимий.