Торік мій син вивчав історію за підручником для 6 класу «Історія стародавнього світу. Давня історія українських земель (Інтегрований курс)», що вийшов друком у видавництві «Ранок» 2006 року. Його автори – С. Дьячков та О. Мартем’янов. Загалом художнє оформлення підручника справляє приємне враження. А от українську мову творчий колектив, який працював над підручником (це ж бо не лише автори, але й перекладачі, коректори, редактори і т. д.) знає посередньо.
Почну з того, що російське прізвище автора
Дьячков у підручнику скрізь написано як
Д’ячков. Можна, звичайно, сперечатися, що так записано в паспорті й таке інше. Але ж це шкільний підручник, у якому все має бути гранично чітким: і думки, й правопис, і стилістика. Всі діти, либонь, з першого класу знають, що коли після приголосної стоїть апостроф, звук вимовляється твердо, тобто прізвище, на думку творців підручника, звучить
[дйачкоў], а не
[д'йачкоў]. Може, хто ще десь бачив, але в моєму місті раз у раз з’являються вивіски на кшталт
«Ател’є» замість
«Ательє». Так-от,
Д’ячков – це така сама помилка, як і
«Ател’є». Тож помилку працівників паспортного столу завжди треба трактувати як помилку, а не виставляти напоказ перед шестикласниками. До речі, ця помилка спричинилася до іншого прикрого випадку. Коли на уроці української мови діти вивчали правопис іншомовних прізвищ, учителька записала на дошці прізвище
Дьяконов, а діти відразу почали її виправляти. Мовляв, ось підручник історії, дивіться! Тут після
Д стоїть апостроф. Учителька просто розгубилася й не знала, що відповісти дітям на цей закид.
На жаль, це не єдина помилка в підручнику. Сьогодні я розгорнув його навмання. То була сторінка 95. Я почав читати, і ось вам перший перл:
[quote]Парадні кімнати прикрашали рельєфи…[/quote]
То хто що прикрашав: рельєфи кімнати чи кімнати рельєфи? Автори підручника просто глухі до своїх слів.
А ось далі:
[quote]«Кімната левиного полювання» й зараз вважається шедевром світового мистецтва.[/quote]
Автори під впливом російської мови не розрізняють слів зараз і тепер (російське слово сейчас вживається в обох значеннях). Докладніше про цю помилку можна прочитати тут і тут. Та й пасивний стан у реченні, як на мене, не зовсім доречний. «"Кімнату левиного полювання" й досі вважають за шедевр (шедевром) світового мистецтва», - звучить багато краще. У важкому пасивному стані витримано майже весь підручник, хоч для української мови природнішими є активні конструкції.
На тій самій сторінці:
[quote]Ніхто не може перемагати незкінченно.[/quote]
Автори підручника не знають про те, що перед к, п, т, ф, х пишеться префікс с, а не з. Правильний варіант: нескінченно.
А це вже речення зі сторінки 96:
[quote]Таблички зберігалися в особливих плетених кошиках і дерев’яних шухлядах.[/quote]
Навіщо перед кошиками стоїть слово плетені? Адже кошик – це й так плетений виріб. До того ж автори не розуміють значення слова шухляда. Докладніше тут.
На сторінці 98 читаємо:
[quote]…Навіть коли перси стояли біля міських стін, він (Кір ІІ) продовжував бенкетувати в палаці.[/quote]
Невже українською кажуть продовжував бенкетувати, а не і далі (без упину тощо) бенкетував? Докладніше тут.
А це вже сторінка 99:
[quote]Установивши панування над десятками країн в Азії та Африці, вони (перси) зробили свою державу найсильнішою у світі.[/quote]
Навіщо тут калька з російської «установивши панування»? Чи не краще звучить: «Запанувавши над десятками країн…» або «Підкоривши десятки країн…»?
До речі, підручник рекомендовано Міністерством освіти і науки України.