Хтозна, яка там таємниця захована? Тут не розберешся у сучасних паніях, паннах і панянках. До речі, а слово "панії" - це папІ чи пАні? Як правильно назвати гурт пань? Як до них звернутися, - пАні чи панІ? Хтось навчав, що треба казати "ПанІ (наголос на останнє І) та панове!". Що думаєте, пнанно-пані, пАні і панІ? /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
С. Караванський стверджує, що слово "пані" відмінюване і в множині слід звертатися "панІ".
С. Караванський стверджує, що слово "пані" відмінюване і в множині слід звертатися "панІ".
А СЛОВНИК.НЕТ каже, що пані не відмінюється. /unknw.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unknw:" border="0" alt="unknw.gif" />
ПАНІ, невідм., ж. 1. Заміжня поміщиця в старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. // перен., ірон., зневажл. Жінка, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін. 2. Особа жіночої статі, що мала привілейоване становище в дореволюційному суспільстві. // Особа, яка має владу над іншими: володарка, хазяйка. // Жінка, що за зовнішніми ознаками належить до привілейованих верств населення. // Чия-небудь дружина. 3. В Україні та деяких інших країнах – ввічлива форма звертання або називання стосовно до осіб жіночої статі. // У сучасній дійсності – ввічлива форма звертання, згадування. // Шаноблива форма звертання до жінки в усній народній мові.
Як сказати, як сказати... Багато представниць слабкої статі реагують на "панно" як на звернення до леді, якій за... (не буду уточнювати).
Родзинко, тут Ви, мабуть, про якихось космічних панн. Бо в реальному житті майже не існує представниць слабкої статі, які б хоч якось реагували на звертання "панно". Тому що нормальною українською володіють хіба що філологині. Всі інші почують незвичне слово - "ага, сказанув чисто по-українській мові, значить знає, шо каже, вияснять не буду."
Родзинко, тут Ви, мабуть, про якихось космічних панн. Бо в реальному житті майже не існує представниць слабкої статі, які б хоч якось реагували на звертання "панно". Тому що нормальною українською володіють хіба що філологині. Всі інші почують незвичне слово - "ага, сказанув чисто по-українській мові, значить знає, шо каже, вияснять не буду."
saszko, а Ви вже провіряли дію цього магічного слова? /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" />
Бо в реальному житті майже не існує представниць слабкої статі, які б хоч якось реагували на звертання "панно". Тому що нормальною українською володіють хіба що філологині.
О_о, у мене жодної знайомої панни філологині, але чимало, котрі на панна відгукуються щирою посмішкою. Можете спробувати змінити тембр голосу. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Виявляється, не всі ламають голову, як галантно звернутися до дами, та й узагалі - "як звернутися" /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> . Нині шукаючи транспорту, який би скоротив мені відстань від Києва до Луцька, зателефонувала до фірми з магічною, як мені здалося, назвою "Шалена черепаха" - на мій вибір вплинула, окрім певних збігів, ще й добра рекомендація колег. Бадьорий дівочий голос сповістив мене, що до Луцька маршрутки не курсують (я тут хотіла вставити зворот "на жаль", але я б тоді схибила, бо мені, власне, ніхто не співчував). Далі я намагалася з’ясувати, до якого ж населеного пункту мене зможе довезти бус цієї фірми, щоб подалі від Києва, а поближче до Луцька. - Дєвочка, ну хто ж вам ето может сказать! - обурився голос... ..... ..... Мені відняло мову. Бо я хоч і дуже ще молода Черепаха, але, даруйте, "дєвочкою" мене вже давно ніхто не називав /unknw.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unknw:" border="0" alt="unknw.gif" /> Ех, але ж тут не обговорюємо проблеми суч. т. зв. російської мови /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />
