Даний

[Sergiy]

Вітаю
Як, напевно, ми всі помічали, в нашій мові доволі активно використовуються такі "слова" як "даний", "дана", переважно це трапляється у діловодстві та інших офіційних не літературних текстах: договорах, правилах, а іноді навіть у законодавстві (принаймні виданому 5 і більше років тому) замість наших слів "цей", "такий", "відповідний" тощо в залежності від контексту.
Хотілося б почути обґрунтування тих, хто використовує такі слова як "даний", "дана", та палко захищає право на приналежність цих слів до нашої мови, щодо їхнього існування в українській мові (етимологія, традиції, посилання на письменників не радянської доби, з рештою здоровий глузд).
Дякую

[Листопад]

Я не на захист, однак свої п'ять копійок вкину! /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
На слово це (хе-хе - :P ) натрапляєш на кожному кроці: і не лише в діловодстві, науковій літературі, а й в публіцистиці, і навіть у художніх текстах та в живому мовленні. Цей канцеляризм настільки в'ївся в нашу мову, що витравити його не так легко.
Такі канцеляризми збіднюють і знебарвлюють мову. Однак часто люди просто не замислюються над значенням цього слова, коли говорять: . Наприклад, пишуть в анотації: "У проаналізовано вклад українських географів...". Одразу виникає запитання: хто і кому ту статтю дав? Адже — це дієприкметник, утворений від дієслова . Хто дав той час, книгу (закон, роботу тощо)? У цих зворотах, якщо подумати, лексема не має сенсу. Чому б не сказати по-простому, без викрутасів - (замість у ), у , статті, ? Відомий мовознавець Олександра Сербенська вважає, що можна дібрати й інші повноцінні вислови. Вона зауважує, що доречно використовують математики (). У діловому мовленні відчутна тенденція замінювати словосполучення на .
Отож, панове, як писала відома російська перекладачка Нора Галь: "Коли чуєш, бачиш, читаєш таке – хочеться знову й знову бити на сполох, волати, благати, вмовляти: Стережися канцеляриту!!!"

[pani redaktorka]

slowo "danyj" w ukr mowi maje znachennia tilky "te, shcho htos daw komus" np dana meni knyzka, danyj bratom oliwec, danyj Bohom talant itd!!!!! ne zabuwajmo pro ce!!!!!!

[annette24]

Я теж за те, щоб "даний" використовувати переважно в математиці. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

[Iryska]

Я теж за те, щоб "даний" використовувати переважно в математиці. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

як і слово наступний, що з російської пролазить в укр тексти, даний замінюю на цей чи шось інще за контекстом, а наступний - на такий.
у цьому розділі розглянемо такі проблеми, а не в даному розділі розглянемо наступні проблеми.

[Andriy]

слово "даний" у значенні "такий", "цей" зустрічається у творах Кобилянської, Винниченко, Підмогильного
Також воно присутнє в словнику Кримського:
Да́нный – да́ний. [В да́ному ви́падку].

[Greek]

Вітаю
Як, напевно, ми всі помічали, в нашій мові доволі активно використовуються такі "слова" як "даний", "дана", переважно це трапляється у діловодстві та інших офіційних не літературних текстах: договорах, правилах, а іноді навіть у законодавстві (принаймні виданому 5 і більше років тому) замість наших слів "цей", "такий", "відповідний" тощо в залежності від контексту.
Хотілося б почути обґрунтування тих, хто використовує такі слова як "даний", "дана", та палко захищає право на приналежність цих слів до нашої мови, щодо їхнього існування в українській мові (етимологія, традиції, посилання на письменників не радянської доби, з рештою здоровий глузд).
Дякую

"Даний" - це типовий інтернаціоналізм. До порівняння: given, donné, gegeben, dato і т.д. Не варто аж так його уникати. Інше питання те, що тулять його де треба й де не треба.

[Savo]

slowo "danyj" w ukr mowi maje znachennia tilky "te, shcho htos daw komus" np dana meni knyzka, danyj bratom oliwec, danyj Bohom talant itd!!!!! ne zabuwajmo pro ce!!!!!!

Попри те, що в українській цей дієприкметник має справді лиш указане вами значення, мушу зауважити, що у ваших ілюстраціях, здається, лише останній варіянт начебто не викликає заcтережень. І то через узвичаєність. Нагадаю, що наша мова, на відміну від російської, не надто потурає пасивним зворотам. Зокрема, й зі словом даний. Тож "дана мені книжка", як на мене, звучить нічим не ліпше від, приміром, "дане питання". По-українському ліпше, мабуть, казати: "книжку, що її мені дав...", "олівець, якого дав мені брат" тощо.