Махновець писав: ↑П'ят грудня 12, 2008 4:09 pm
Не знаю. Не знаю, чому одні слова приживаються, а інші - ні.
Напевне, не варто тут "косити" під одну гребінку, використовуючи якісь аналогії. Тут кожне слово окремо треба розглядати.
Із "міністеркою" так склалось, очевидно, тому, що історично міністрів жіночої статі в нашій країні було дещо менше, ніж літераторів. Крім того, "міністр" викликає в уяві образ-стереотип когось такого поважного та серйозного, до якого ніяке "ка" не тулиться. Щось на зразок російського "генеральша".
До речі, жінку-генерала можна "генералкою" називати, як ви думаєте? /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
хм.... не знаю, не знаю /unsure.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unsure:" border="0" alt="unsure.gif" />
Це все через чоловічий шовінізм /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> Де ви тих жінок-генералів бачили? На пальцях перелічиш... А от професорок нині не бракує /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />. Хоча в офіційному мовленні і в ЗМІ вживають рідко. Однак чула нещодавно в одному інтерв'ю на ТВ звертання "Пані професорко". А все-таки справді цікаво, а як же звертатись до жінки-генерала: "пані генерале", "пані генералко", "пані генеральшо"? /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />