Особливо цим грішить такий канал, як СТБ.
Може, в когось є там знайомі, щоб якось їх попросити не калічити українську?
філологиня, міністерка і т.п.
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
філологиня, міністерка і т.п.
Нічим вони не грішать і ніщо не калічать. Так, українська мова в них під час Новин специфічна, незвичайна проти теперішньої в Україні, така собі староукраїнська. Дуже колоритна, можна сказати.
Насамперед, канал СТБ має своє фірмове обличчя, котре постійно мусить підтримувати на високому рівні. Досягається це почасти і вродливими ведучими, до формату викладу матеріалу котрими та стилю їхнього одягання так пасує така староукраїнська мова, що вони нею говорять.
По-друге, таке "говоріння" - це фішка СТБ. Вони перші, хто зайняв нішу такого мовного формату. Принаймні, воно зацікавить телеглядача (як, зокрема, і вас).
Мені, приміром, їхня мова подобається - дуже оригінально! "Кільки день" (замість кілька днів) - бо так колись говорили, почитайте класику.
Насамперед, канал СТБ має своє фірмове обличчя, котре постійно мусить підтримувати на високому рівні. Досягається це почасти і вродливими ведучими, до формату викладу матеріалу котрими та стилю їхнього одягання так пасує така староукраїнська мова, що вони нею говорять.
По-друге, таке "говоріння" - це фішка СТБ. Вони перші, хто зайняв нішу такого мовного формату. Принаймні, воно зацікавить телеглядача (як, зокрема, і вас).
Мені, приміром, їхня мова подобається - дуже оригінально! "Кільки день" (замість кілька днів) - бо так колись говорили, почитайте класику.
філологиня, міністерка і т.п.
Лаврін писав: ↑Чет листопада 06, 2008 4:09 pm
Нічим вони не грішать і ніщо не калічать. Так, українська мова в них під час Новин специфічна, незвичайна проти теперішньої в Україні, така собі староукраїнська. Дуже колоритна, можна сказати.
Насамперед, канал СТБ має своє фірмове обличчя, котре постійно мусить підтримувати на високому рівні. Досягається це почасти і вродливими ведучими, до формату викладу матеріалу котрими та стилю їхнього одягання так пасує така староукраїнська мова, що вони нею говорять.
По-друге, таке "говоріння" - це фішка СТБ. Вони перші, хто зайняв нішу такого мовного формату. Принаймні, воно зацікавить телеглядача (як, зокрема, і вас).
Мені, приміром, їхня мова подобається - дуже оригінально! "Кільки день" (замість кілька днів) - бо так колись говорили, почитайте класику.
Я не маю нічого проти їхніх вродливих обличь.
Я проти того, як вони спотворюють і калічать українську мову, перетворюючи її на посміховисько. Мене, як людину яка спілкується українською щодня, таке спотворення не цікавить, а просто обурює.
І хто сказав, що зараз треба говорити так, як триста років тому????!!! Кому це треба?
Хіба що тим, для кого Україна - то "садок вишневий", вареники, шаровари й вишиванки :angry:
філологиня, міністерка і т.п.
Мені це потрібно. Хоч і не дивлюсь СТБ (як і взагалі телевізійні канали) майже ніколи, але тішуся з мовного різнобарв'я, якщо воно є. Хто Вам сказав що "філологиня" це крамола? Крамола це "філоложка".
Майстер - майстриня, поштар - поштарка, лідер - лідерка і т.д. Я маю честь жити у середовищі, яке не те, що б почало так розмовляти віднедавна, а ніколи і не переставало цього робити /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
філологиня, міністерка і т.п.
bhagavan писав: ↑Чет листопада 06, 2008 4:09 pm
Мені це потрібно. Хоч і не дивлюсь СТБ (як і взагалі телевізійні канали) майже ніколи, але тішуся з мовного різнобарв'я, якщо воно є. Хто Вам сказав що "філологиня" це крамола? Крамола це "філоложка".
Майстер - майстриня, поштар - поштарка, лідер - лідерка і т.д. Я маю честь жити у середовищі, яке не те, що б почало так розмовляти віднедавна, а ніколи і не переставало цього робити /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Приєднуюся. Мовне різноголосся - не маразм. Їхній ("Вікон") гріх – неоднаковість із узвичаєним за кілька десятиліть, але теж далеким від ідеалу варіянтом літературної мови. Навпаки, мене приємно здивувало, що таке можливе в нашому медіапросторі і що є сміливці, які наважилися бути несхожими на всіх, ще й на на загальнонаціональному каналі. Якогось дискомфорту, слухаючи мовлення дикторів СТБ, особисто я не відчуваю. Інша річ, що, маючи справу з журналістикою, точніше з літредагуванням, нерідко помічаю хиби й у їх матеріялах. Але не більше, ніж на інших каналах...
Що ж до філологині... На своїй рідній кафедрі я це слівце чував ще 1989 року. СТБ ще й не планувалося.
філологиня, міністерка і т.п.
У такому випадку і російський суржик - то не крамола, а "мовне різнобарв"я".
То що, нехай по радіо і телебаченню на суржику "шпарять"? А літературна мова залишається для філологічних кафедр та словників? Бо наскільки мені відомо, ніяких "філологинь" (на відміну від поштарки чи майстрині) у словниках немає.
SAVO
Цікаво, що таке "ідеальний варіант" літературної мови?
Тільки не кажіть, що це має бути канадійський варіЯнт. Він аж нічим не кращий за той варіАнт, що вже існує.
Різноголосся має залишатися на розмовному рівні, як на мене. Або на рівні регіональних ЗМІ. А центральним телеканалам такі експерименти ні до чого. Українську треба пропагувати і поширювати, а не перетворювати на якесь посміховисько з оперетки про життя українських селян 19-го століття.
То що, нехай по радіо і телебаченню на суржику "шпарять"? А літературна мова залишається для філологічних кафедр та словників? Бо наскільки мені відомо, ніяких "філологинь" (на відміну від поштарки чи майстрині) у словниках немає.
SAVO
Цікаво, що таке "ідеальний варіант" літературної мови?
Тільки не кажіть, що це має бути канадійський варіЯнт. Він аж нічим не кращий за той варіАнт, що вже існує.
Різноголосся має залишатися на розмовному рівні, як на мене. Або на рівні регіональних ЗМІ. А центральним телеканалам такі експерименти ні до чого. Українську треба пропагувати і поширювати, а не перетворювати на якесь посміховисько з оперетки про життя українських селян 19-го століття.
філологиня, міністерка і т.п.
Махновець
Чи ви цікавилися коли-небудь, як кодифікувалася сучасна українська літературна мова?
Якщо так, то маєте знати, що, приміром, академічний словник української мови відкинув майже 20 % реєстру Словника Грінченка. Це притім, що й Словник Грінченка вмістив мізерну частину лексики західноукраїнських говорів, що, до речі, й було відзначено журі конкурсу, влаштованого Російською академією наук, як головний недолік цієї капітальної праці.
Чи треба мені розповідати, як пересіювався реєстр російсько-українських словників, починаючи з 40-их років минулого століття, як на перше місце ставилися варіянти, тотожні з російськими, а слова, не знані у "вєліком і могучєм", у ліпшому разі відсувалися на другий план? Оце я й називаю далеким від ідеалу варіянтом літературної мови.
Тож мовлення "Вікон", як на мене, – споєрідний спосіб протесту. А оскільки йдеться про публіцистичне мовлення, а не про офіційно-ділове чи наукове, то й біди в цьому не бачу ніякої. Канадійщини тут нема – є намагання якоюсь мірою дотримувати правопису 1929 року – документа, який, до речі, став плодом компромісу мовознавців Сходу і Заходу України, а не політичною програмою українсько-російського зближення.
Щодо суржика, то, здається, ви тут просто пересмикуєте. А стосовно філологині – так, її нема в теперішніх українських словниках, а ле вона присутня в словнику українців. Для цього достатньо бодай глянути, скільки вживань цього слова фіксує ґуґл.
Пропагувати й поширювати українську таки треба. Що ж до селян, то вони так, як "Вікна", ясна річ, не говорили. Та й не говорять. Селяни розмовляюли й розмовлятимуть діалектом. Кожен своїм. Тут-бо йдеться про можливий варіянт літературної мови, котра, нагадаю, багато в чому штучна, регульована науковцями.
Чи ви цікавилися коли-небудь, як кодифікувалася сучасна українська літературна мова?
Якщо так, то маєте знати, що, приміром, академічний словник української мови відкинув майже 20 % реєстру Словника Грінченка. Це притім, що й Словник Грінченка вмістив мізерну частину лексики західноукраїнських говорів, що, до речі, й було відзначено журі конкурсу, влаштованого Російською академією наук, як головний недолік цієї капітальної праці.
Чи треба мені розповідати, як пересіювався реєстр російсько-українських словників, починаючи з 40-их років минулого століття, як на перше місце ставилися варіянти, тотожні з російськими, а слова, не знані у "вєліком і могучєм", у ліпшому разі відсувалися на другий план? Оце я й називаю далеким від ідеалу варіянтом літературної мови.
Тож мовлення "Вікон", як на мене, – споєрідний спосіб протесту. А оскільки йдеться про публіцистичне мовлення, а не про офіційно-ділове чи наукове, то й біди в цьому не бачу ніякої. Канадійщини тут нема – є намагання якоюсь мірою дотримувати правопису 1929 року – документа, який, до речі, став плодом компромісу мовознавців Сходу і Заходу України, а не політичною програмою українсько-російського зближення.
Щодо суржика, то, здається, ви тут просто пересмикуєте. А стосовно філологині – так, її нема в теперішніх українських словниках, а ле вона присутня в словнику українців. Для цього достатньо бодай глянути, скільки вживань цього слова фіксує ґуґл.
Пропагувати й поширювати українську таки треба. Що ж до селян, то вони так, як "Вікна", ясна річ, не говорили. Та й не говорять. Селяни розмовляюли й розмовлятимуть діалектом. Кожен своїм. Тут-бо йдеться про можливий варіянт літературної мови, котра, нагадаю, багато в чому штучна, регульована науковцями.
філологиня, міністерка і т.п.
Savo писав: ↑П'ят листопада 07, 2008 4:09 pm
Махновець
Чи ви цікавилися коли-небудь, як кодифікувалася сучасна українська літературна мова?
Якщо так, то маєте знати, що, приміром, академічний словник української мови відкинув майже 20 % реєстру Словника Грінченка. Це притім, що й Словник Грінченка вмістив мізерну частину лексики західноукраїнських говорів, що, до речі, й було відзначено журі конкурсу, влаштованого Російською академією наук, як головний недолік цієї капітальної праці.
Чи треба мені розповідати, як пересіювався реєстр російсько-українських словників, починаючи з 40-их років минулого століття, як на перше місце ставилися варіянти, тотожні з російськими, а слова, не знані у "вєліком і могучєм", у ліпшому разі відсувалися на другий план? Оце я й називаю далеким від ідеалу варіянтом літературної мови.
Тож мовлення "Вікон", як на мене, – споєрідний спосіб протесту. А оскільки йдеться про публіцистичне мовлення, а не про офіційно-ділове чи наукове, то й біди в цьому не бачу ніякої. Канадійщини тут нема – є намагання якоюсь мірою дотримувати правопису 1929 року – документа, який, до речі, став плодом компромісу мовознавців Сходу і Заходу України, а не політичною програмою українсько-російського зближення.
Щодо суржика, то, здається, ви тут просто пересмикуєте. А стосовно філологині – так її нема в теперпішніх українських словниках, а ле вона присутня в словнику українців. Для цього достатньо бодай глянути, скільки вживань цього слова фіксує ґуґл.
Пропагувати й поширювати українську таки треба. Що ж до селян, то вони так, як "Вікна", ясна річ, не говорили. Та й не говорять. Селяни розмовляюли й розмовлятимуть діалектом. Кожен своїм. Тут-бо йдеться про можливий варіянт літературної мови, котра, нагадаю, багато в чому штучна, регульована науковцями.
Чим же я пересмикую щодо суржика? Логіка абсолютно така сама - невідповідність літературним нормам. Ви лише намагаєтесь виправдати свій "варіЯнт" тим, що, мовляв, сучасна українська мова неправильна, бо не включила у свій час західноукраїнські говори. І тим, що правопис 80-річної давнини чимось кращий за сучасний. Сумнівна теза.
Так що я на рахунок "ідеального варіанту" не ризикнув би нічого стверджувати. Сучасна літературна, хоч може й не досконала (і напевне таки й має недоліки, як і кожен компромісний варіант). Але саме цей варіант розвивався у об"єднаній Україні протягом останніх десятиліть, цим варіантом користувалась і користується українська наука. І західних областей, і східних. То що, повертатись у минуле століття, порпатися у притрушених нафталіном часу архаїзмах, щоб довести "клятим москалям", що наша мова не така вже й схожа на їхню? Вважаю це ознакою нашої української меншовартості.
Мені справді не треба розповідати про довоєнні спроби кодифікації української мови, бо й там далеко не все так однозначно. Не треба забувати, що й західноукраїнські діалекти зазнавали значного впливу полонізмів і германізмів. Невідомо ще, де більше "ідеалу". - якщо взагалі його можна якось визначити. І Україна не обмежується лише західними регіонами.
Відштовхуватись від штучного принципу "зробимо українську якнайменш схожою на російську"? Тоді краще відразу перейти на англійську чи німецьку. (До речі про спроби ввести "латиницю")
Це не буде відродженням чи розвитком мови - це буде такою ж дурницею і безглуздям, як і вся сучасна незграбна політика "українізації".
Навряд чи Гугл можна вважати серйозним аргументом. Так можна і мову "падонкафф" визнати варіЯнтом літературної. А для мовного різноманіття можна поряд із "філологинею" вживати "філологиця" (по аналогії лев-левиця) або "філологиха" (заєць-зайчиха). Не розумію, чим поганий літературний варіант, який, якщо не помиляюсь, каже про те, що подібні слова іншомовного походження не мають жіночого роду?
Щодо начебто протесту СТБ... Не знаю. Де і ким він задекларований, цей протест? І чим же, наприклад, чужинський "шпиталь" кращий за нашу "лікарню"? Тим, що так розмовляли на Галичині 100 років тому і зараз діЯспора у Канаді? Чим "гелікоптер" кращий за "вертольота"? Бо несхожий на російський аналог і тому "більш український"??? Замість того, щоб російськомовний (і не тільки) народ чув з екранів нормальну (звичну) літературну українську мову і вчився нею розмовляти, такі "протестанти" як СТБ лише викликають сміх і відразу.
Виникає запитання - кому це треба і кому це вигідно? Ось за що прикро. /sad.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":(" border="0" alt="sad.gif" />
філологиня, міністерка і т.п.
У тім то й пересмикування: "Вікна" дотримуються норми, лиш узаконеної не теперішнім правописом. До того ж ставляться в деяких випадках до мови творчо - коли бракує однослівного відповідник на якесь поняття, не бояться творити нові слова, але дотримуючи моделей, притаманних мові. Суржик - мовне сміття, непотріб, полова. Говорити про його нормовідповідність за визначенням не випадає.
Саме так, історична несправедливість, маю вам нагадати, завжди приховує небезпеку конфлікту. А з варіЯнта глузувати не варто. У швидкому мовленні у вас теж у цім слові, либонь, звучить [й]...
Може, й не кращий, але безпідставно, з політичних тільки мотивів упосліджений і загнаний у підпілля. Тож спробу ним послуговуватися принаймні маразмом називати не варто.
Про ідеальність, узагалі, постійно згадуєте ви. Я ж тверджу про далекий від ідеалу варіянт теперішньої літературної мови. Про те, що ідеальним є мовлення "Вікон", я не казав і не кажу. Не пересмикуйте, будь ласка.
Ну, ви це бачите так, і я поважаю вашу думку... І дискутувати з нею більше не стану - марна річ, ви в ній давно ствердилися й наміру відхилятися від цього погляду не маєте.
Зазнавали, то й що? Утім ні нацисти, ані уродзоні шляхтичі наші словники не кастрували, чого не скажеш про комуністичну сваволю в мовних питання.
Це не аргумент, це ілюстрація вживаності слова - не більше.
Чого ж поганий? Прийнятний. Але, даруйте, для української з її прагненням мати родового відповідника чи не для всякого іменника - назви істоти, не менш природним є й витворення такого за наявною й живою словотвірною моделлю. То тепер заборонити мові їх творити й законсервувати назавжди нинішній стан речей?
Ви не з тим порівнюєте. Лікарня тут ні до чого. Є ще госпіталь - через російське посередництво запозичений з французької. Власне, Антоненко-Давидович відповість ліпше за мене. Гелікоптер? Гм, не вживаю, але забороняти іншим не став би...
Знов шукати ворогів? Та покиньте. Хай собі мовні процеси розвиваються. Мертвечину народ не прийме. І коли не видасться людям прийнятним той варіянт, що ми тут його обговорюємо, котрий, ніде правди діти, багато в чому не без гріха, – він піде у небуття. Але, найімовірніше, витворитьсе якась нова якість, компромісна. Принаймні я на це сподіваюся.
філологиня, міністерка і т.п.
Історична справедливість, так само як і несправедливість - цілком умовні поняття. Кожен їх розуміє по своєму.
Так само можна вважати загнаними у підпілля й інші можливі варіанти, які би використовували у різних пропорціях діалекти як західних, так і східних чи південних областей. Знову ж таки - нехай собі послуговуються на розмовному рівні, а не на центральних телеканалах.
Ну, я сприймаю це так, що якщо ви якийсь варіант називаєте "далеким від ідеалу", то напевне ви знаєте, яким має бути варіант ідеальний. Як інакше ви виміряли, наскільки "далеко" від ідеалу теперішня літературна мова...
Добре, домовились. Просто обмінялись думками /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
А що, хіба нацисти чи шляхтичі взагалі займалися питанням кодифікації української літературної мови? Не чув про таке.
Я далеко не прихильник комуністів, але про "сваволю" не став би перебільшувати.
Ну добре. Хоч я, власне, і мав на увазі, що в Інтернеті яких тільки слів не вживається.
Savo писав: ↑Суб листопада 08, 2008 4:09 pm
Чого ж поганий? Прийнятний. Але, даруйте, для української з її прагненням мати родового відповідника чи не для всякого іменника - назви істоти, не менш природним є й витворення такого за наявною й живою словотвірною моделлю. То тепер заборонити мові їх творити й законсервувати назавжди нинішній стан речей?
Я хотів би ще раз наголосити - я не проти того, щоб мова щось творила. Я за те, щоб ЗМІ користувалися літературною мовою. А не творили щось на власний розсуд. Виникає питання - навіщо тоді взагалі у школах та університетах вчити літературну українську? Нехай собі кожен творить, як хоче.
Пригадав щойно мовотворення відомого Миколи Яновича Дапашлівого /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" />
Чого ж не з тим порівнюю? Є українське літературне "лікарня", яке у значенні "військова лікарня" може замінятись словом "госпіталь". А "екпериментатори-протестанти" з СТБ (якщо вже зайшла мова за цей канал) - вживають переважно "шпиталь".
Savo писав: ↑Суб листопада 08, 2008 4:09 pm
Знов шукати ворогів? Та покиньте. Хай собі мовні процеси розвиваються. Мертвечину народ не прийме. І коли не видасться людям прийнятним той варіянт, що ми тут його обговорюємо, котрий, ніде правди діти, багато в чому не без гріха, – він піде у небуття. Але, найімовірніше, витворитьсе якась нова якість, компромісна. Принаймні я на це сподіваюся.
Погоджуюсь.
Щодо ворогів - то я швидше про "горе-українізаторів".