Натрапила на такі рядки у вірші Олександра Олеся "Чарівний край":
Річки ясні жемчужились,
шуміли і плили.
Але "жемчужина" - це ж російське слово, українською буде "перлина". Дивно....
Русизми в поезії Олександра Олеся
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
Русизми в поезії Олександра Олеся
А що дивного? Чи ви гадаєте, що в часи Олеся вже була відшліфована літературна мова, якою послуговуємося нині?
Тим більше, що тюркське запозичення жемчуг відоме в староукраїнській літературній мові з XV століття, похідні утворення, приміром, женьчуг, женьчуги, жемчужниця тощо знані також у наших діалектах.
Фіксує це слово й Словник Грінченка з ілюстрацією з народної пісні:
Тож, мабуть, нічого дивного...
Русизми в поезії Олександра Олеся
Дякую Вам за таке вичерпне пояснення /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />))
Русизми в поезії Олександра Олеся
У творах Івана Франка теж зустрічаються російські слова. Ось кілька прикладів:
Одна тiльки Фаннi, донька Гаммершляга, визначувалась з-помiж дам iменно тим, чого їм неставало - молодiстю i красотою, i виглядала мiж ними, мов розцвiтаюча пiвонiя мiж вiдцвiвшими будяками.
(Іван Франко, Борислав сміється)
Вiн зразу противний був тому, щоб i женщина йшла разом з мужами в той небезпечний похiд, але Мирослава уперлася.
(Іван Франко, Захар Беркут)
А може це діалект?
Не сумніваюсь, що нам у Франка вчитися і вчитися. Дай Боже, щоб ми наближали своє знання української мови до Франкового.
Одна тiльки Фаннi, донька Гаммершляга, визначувалась з-помiж дам iменно тим, чого їм неставало - молодiстю i красотою, i виглядала мiж ними, мов розцвiтаюча пiвонiя мiж вiдцвiвшими будяками.
(Іван Франко, Борислав сміється)
Вiн зразу противний був тому, щоб i женщина йшла разом з мужами в той небезпечний похiд, але Мирослава уперлася.
(Іван Франко, Захар Беркут)
А може це діалект?
Не сумніваюсь, що нам у Франка вчитися і вчитися. Дай Боже, щоб ми наближали своє знання української мови до Франкового.
Русизми в поезії Олександра Олеся
Танка писав: ↑П'ят липня 17, 2009 4:09 pm
У творах Івана Франка теж зустрічаються російські слова. Ось кілька прикладів:
Одна тiльки Фаннi, донька Гаммершляга, визначувалась з-помiж дам iменно тим, чого їм неставало - молодiстю i красотою, i виглядала мiж ними, мов розцвiтаюча пiвонiя мiж вiдцвiвшими будяками.
(Іван Франко, Борислав сміється)
Вiн зразу противний був тому, щоб i женщина йшла разом з мужами в той небезпечний похiд, але Мирослава уперлася.
(Іван Франко, Захар Беркут)
А може це діалект?
Не сумніваюсь, що нам у Франка вчитися і вчитися. Дай Боже, щоб ми наближали своє знання української мови до Франкового.
http://litopys.org.ua/rusaniv/ru10.htm
А ще краще –
http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm