„Надруковане в газетах здавалося правдою..” Здається, так писав Василь Гроссман в романі „Війна”. Відповідно, почуте від дикторів телебачення слово багатьом здається виключно правильним. На жаль, це не завжди так.
Останнім часом досить часто можна почути від дикторів закінчення И в родовому відмінку іменників ІІІ відміни однини. (кого? кров –и чест –и).
А в декількох випадках я навіть почула закінчення И в давальному відмінку. Мабуть, перестаралися.
Читаючи „Жовтого князя” Василя Барки, я уважно простежила за його (Барки) відмінюванням іменників ІІІ відміни. Барка вживає у родовому відмінку однини закінчення И, у давальному – виключно І.
У підручниках моєї шкільної доби, а також у сучасних підручниках правило встановлює закінчення І у родовому відмінку.
Отже, як правильно? Що з цього приводу каже чинний Правопис?
Відмінювання іменників ІІІ відміни
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
-
Основознавець
- Мовознавець геніяльний
- Повідомлень: 961
- З нами з: Чет липня 31, 2008 11:15 pm
Відмінювання іменників ІІІ відміни
Власне, що каже чинний правопис, дізнатися не складно – ось
А ось пропоновані зміни проєкту 1999 року, яких у поодиноких передачах дотримуються деякі телеканали, насамперед СТБ.
Узагалі ж, закінчення -и в родовому відмінку досі поширене в народному мовленні переважної частини Західної України. Ця ж флексія відома в деяких діалектах і в давальному відмінку, зокрема так кажуть у моїх рідних закарпатських говірках.
Відмінювання іменників ІІІ відміни
Часто [и] тулять не лише в родовий відмінку (де він має право на появу), а й в інших відмінках.
Приклад з давальним: пісня "Мандрів" "Не спи, моя рідна земля" ("...Про щасливий край, про радісних людей, де життя кидає виклик смерти")
Приклад з давальним: пісня "Мандрів" "Не спи, моя рідна земля" ("...Про щасливий край, про радісних людей, де життя кидає виклик смерти")