Слово "дей"
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
Слово "дей"
З акта від 20 червня 1546 року – позову короля Сигізмунда-Августа до княгині Беати Острозької, яким він викликає Беату до себе на суд через скаргу на неї князя Кузьми Заславського за те, що: “Члолвік дей твой з Нетишина, Охрімець, у чоловіка дей єго, Хведора Степановича, бчол двадцатеро выдрал и знамена соснам показыл”, дізнаємося про існування села Нетішина та його мешканця Охрімця.
Слово ДЕЙ зустрічається у багатьох давніх актах і у сучасному мовленні, але його нема у словнику.
Сдовник подає лише таке значення слова "дей":
"ДЕЙ, дея, ч., іст. Почесне звання в яничарських військах і деяких областях Османської імперії".
Але ж наше дейкання не від турків прийшло. Воно мало колись, як на мене, кілька значень і активно використовується сучасними мовцями.
"Доречі з роботи люди розповідали, що меблі пригледіли ще 3 місяці тому... чекали боксінг дей і здивувалися, що ціна “впала” аж на 150 дойлярів догори: 800 --> 950. Лохотрон натуральний. Всі якісні товари та бренди дали максимуи 5-10% знижку, при ціні в Канаді більше ніж на 13-20% ніж у США. От така математика".
"Гай, гай! ой, дей же його кату!
Еол насупившись сказав. -
Я все б зробив за сюю плату,
Та вiтри всi порозпускав:
Борей недуж лежить з похмiлля,
А Нот поїхав на весiлля,
Зефiр же, давнiй негодяй,
З дiвчатами заженихався,
А Евр в поденщики нанявся, -
Я к хочеш, так i помишляй!"
"Жиґимонт Август, Божією милостію Король Польскі, Великі князь Літовскі, Рускі, Прускі, За-мойтскі, Мазовецкі, і інших. Старості Кремянецкому Пану Якубу Монтовтовичу. Бил нам чолом дворанин наш Василій Богданович Гойстскі і повідал, штож дей ти всилаєш намистинка своєго кремянецкого до імінія єго Почаєва на ярмарок на день Матки Божої Первої, і там дей на том імінію єго намтістник твой в ярмарку н`Ькоторії доходи берет і люди судит. І бил нам чолом, абих ми тоб`Ь не казали на тот ярмарок до ім`Ьнія єго намістника твоєго висилати і доходов брати з ярмарку, і людей судити, іно ач-колвек перед тим з того имтзнія єго, то будет на замок наш Кремянець брано, ґдиж тоє имбніє од замку нашого Кремянецкого оддалено, а он в єго державі.
Ми з ласки нашоє то ему одпустили, й ти би що до того имінія єго Почаєва на ярмарок намистинка своєго не висилал, й ярмарочних доходов брати й людей судити не веліл, й ни во што не вступовал, й дал ему в том покой конечно.
Писан в Кракові, літа Божего народженя тисяча пятсот двадцат семого, м`Ьсеца мая двадцатий день".
"На день Матки Божої Первої", цебто на першу Пречисту, на Успіння Пресвятої Богородиці, 15-го серпня з`їздилися люди на ярмарок, а певне може й тому, щоб побувати на Почаївській Горі. Але в грамоті нема згадки ані про манастиря, ані про яку Церкву.
Але справа на цьому не закінчилася, — староста Крем`янецький таки брав мито в Почаєві. І року 1545-го міщани скаржилися візитаторам Крем`янець-кого замку, що "в Почаєві о Матці Божой беруть с міщан от воза крамного по два гроші, а от бочки пива албо от меду по грошу. То дей береть подста-ростий Кремянецкій".
"Семен став заводити „новину'' в селах, які близше лежали до його дворів: казав їм „на толоку ходити, сїна косити, став сипати”, і ся новина, очевидно, будила серед тих слуг велике незадоволеннє — „того дей имъ и-старины не бывало”.
http://www.nn.by/1999/25/13.htm - тут багато прикладів вживання слова "ДЕЙ".
Слово ДЕЙ зустрічається у багатьох давніх актах і у сучасному мовленні, але його нема у словнику.
Сдовник подає лише таке значення слова "дей":
"ДЕЙ, дея, ч., іст. Почесне звання в яничарських військах і деяких областях Османської імперії".
Але ж наше дейкання не від турків прийшло. Воно мало колись, як на мене, кілька значень і активно використовується сучасними мовцями.
"Доречі з роботи люди розповідали, що меблі пригледіли ще 3 місяці тому... чекали боксінг дей і здивувалися, що ціна “впала” аж на 150 дойлярів догори: 800 --> 950. Лохотрон натуральний. Всі якісні товари та бренди дали максимуи 5-10% знижку, при ціні в Канаді більше ніж на 13-20% ніж у США. От така математика".
"Гай, гай! ой, дей же його кату!
Еол насупившись сказав. -
Я все б зробив за сюю плату,
Та вiтри всi порозпускав:
Борей недуж лежить з похмiлля,
А Нот поїхав на весiлля,
Зефiр же, давнiй негодяй,
З дiвчатами заженихався,
А Евр в поденщики нанявся, -
Я к хочеш, так i помишляй!"
"Жиґимонт Август, Божією милостію Король Польскі, Великі князь Літовскі, Рускі, Прускі, За-мойтскі, Мазовецкі, і інших. Старості Кремянецкому Пану Якубу Монтовтовичу. Бил нам чолом дворанин наш Василій Богданович Гойстскі і повідал, штож дей ти всилаєш намистинка своєго кремянецкого до імінія єго Почаєва на ярмарок на день Матки Божої Первої, і там дей на том імінію єго намтістник твой в ярмарку н`Ькоторії доходи берет і люди судит. І бил нам чолом, абих ми тоб`Ь не казали на тот ярмарок до ім`Ьнія єго намістника твоєго висилати і доходов брати з ярмарку, і людей судити, іно ач-колвек перед тим з того имтзнія єго, то будет на замок наш Кремянець брано, ґдиж тоє имбніє од замку нашого Кремянецкого оддалено, а он в єго державі.
Ми з ласки нашоє то ему одпустили, й ти би що до того имінія єго Почаєва на ярмарок намистинка своєго не висилал, й ярмарочних доходов брати й людей судити не веліл, й ни во што не вступовал, й дал ему в том покой конечно.
Писан в Кракові, літа Божего народженя тисяча пятсот двадцат семого, м`Ьсеца мая двадцатий день".
"На день Матки Божої Первої", цебто на першу Пречисту, на Успіння Пресвятої Богородиці, 15-го серпня з`їздилися люди на ярмарок, а певне може й тому, щоб побувати на Почаївській Горі. Але в грамоті нема згадки ані про манастиря, ані про яку Церкву.
Але справа на цьому не закінчилася, — староста Крем`янецький таки брав мито в Почаєві. І року 1545-го міщани скаржилися візитаторам Крем`янець-кого замку, що "в Почаєві о Матці Божой беруть с міщан от воза крамного по два гроші, а от бочки пива албо от меду по грошу. То дей береть подста-ростий Кремянецкій".
"Семен став заводити „новину'' в селах, які близше лежали до його дворів: казав їм „на толоку ходити, сїна косити, став сипати”, і ся новина, очевидно, будила серед тих слуг велике незадоволеннє — „того дей имъ и-старины не бывало”.
http://www.nn.by/1999/25/13.htm - тут багато прикладів вживання слова "ДЕЙ".
-
- Мовознавець геніяльний
- Повідомлень: 961
- З нами з: Чет липня 31, 2008 11:15 pm
Слово "дей"
Власне, визначення дей є у словнику. А щодо боксінг дей, то це, здається, банально з англійської скальковано.
Слово "дей"
Основознавець писав: ↑Сер жовтня 21, 2009 4:09 pm
Власне, визначення дей є у словнику. А щодо боксінг дей, то це, здається, банально з англійської скальковано.
То ви кажете, що те визначення у словнику пояснює значення слова ДЕЙ у старій та теперішній українській мові? /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" />
-
- Мовознавець геніяльний
- Повідомлень: 961
- З нами з: Чет липня 31, 2008 11:15 pm
Слово "дей"
Ні, це так, між іншим. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Слово "дей"
Ні, це так, між іншим.
Між чим і чим?
Слово "дей"
У староукраїнських текстах слово дей означає , що й фіксує Словник староукраїнської мови в двох томах. Як свідчить Етимологічний словник української мови, з дей пов'язані дієслова дейкати, подейкувати.
Слово "дей"
В російській мові є скорочення что-де - от "...что, дескать,..".
А так, то справді
А так, то справді
[quote]Деи — частка мов, мовляв, вставне слово так би мовити (Зведений словник застарілих та маловживаних слів)[/quote]
Слово "дей"
Якщо є похідні від ДЕЙ, то чому нема його самого? Моя мама (померла у лютому ц.р.) усе життя "дейкала": дей пішов він, дей зробив, дей не не знав він...