барда
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
барда
БАРДА, -и, ж. Тесак, тесло, сокира.
Звуковий ряд мені нагадує болгарську БРАДВУ (БРАДВА - сокира).
Чи, може, є щось спільне, що ріднить ці слова? Хто знає етимологію слова БАРДА?
Звуковий ряд мені нагадує болгарську БРАДВУ (БРАДВА - сокира).
Чи, може, є щось спільне, що ріднить ці слова? Хто знає етимологію слова БАРДА?
барда
Барда́ - "гуща, отходы винокуренья" (напр., у Мельникова). По-видимому, к бурда́. Ср. салта́н и султа́н. Другое слово барда́ см. на бордо́, бардо́вый.
Барда картофельная - зерновая, паточная, побочный продукт спиртового производства. Свежую (92-94% воды, 6-8% сухого вещества) и силосованную барду используют для откорма главным образом крупного рогатого скота, сушеную - всех сельскохозяйственных животных.
Лат. barda “топор”, общ. тюрк. balta “топор”.
барда
Михайло Коцюбинський. Тiнi забутих предкiв - [ Перевести эту страницу ]Михайло Коцюбинський. Тiнi забутих предкiв ..... Вiтер, гострий, як наточена бартка, бив йому в груди, його дихання в одно зливалось iз диханням гiр, ...
барда
[ред.] Угризми в українській мові
Угорці з'явилися на сх.-слов. землях між 884—898, але з того часу У. в українській мові не збереглися; коли ж угорці поселилися на теперішній своїй території (896) і згодом (правдоподібно віїв.) захопили укр. землі на півд. від Карпат, впродовж наступних вв., гол. в 16 ст., чимало У. потрапило до мови закарп. українців. Окремі У. поширилися на деякі ін., гол. зах., діалекти української мови, а також і (нечисленні) в літ. мову, напр., газда (закарп. з 13 ст.); барда (теж бартка, балта) (сокира) (13 — 14 ст.), леґінь, ґанч (поширене також ґанджа), чижми (чоботи), пугар (16 в.); львівське батяр (18 в., з угор. betyár). Деякі з них могли бути запозичені літ. мовою недавно і незалежно від закарп. діалектів, напр., гусар (закарп. з 15 ст.), чардаги, паприка, гайдук (19 в.), ґуляш. Величезна більшість У., однак, не вийшла за межі закарп., гол. півд.-зах., діалектів, напр., марга (майно, худоба), арсаґ (держава і держ. шлях), варош (місто), катуна (вояк), битюх (хвороба), шуга (ніколи) (не пізніше 13 ст.); баршун (оксамит, 14 ст.); келчих (харч, кошти, 15 ст.); папучі (капці), ґарадичі (східці) (16 в.); прийш (виноробний прес, 17 ст.); ґалиба (безладдя, скандал, 18 ст.); крумплі (картопля, 19 ст.); тепер вони поступово заникають у цих діалектах.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%...%B8%D0%B7%D0%BC
Угорці з'явилися на сх.-слов. землях між 884—898, але з того часу У. в українській мові не збереглися; коли ж угорці поселилися на теперішній своїй території (896) і згодом (правдоподібно віїв.) захопили укр. землі на півд. від Карпат, впродовж наступних вв., гол. в 16 ст., чимало У. потрапило до мови закарп. українців. Окремі У. поширилися на деякі ін., гол. зах., діалекти української мови, а також і (нечисленні) в літ. мову, напр., газда (закарп. з 13 ст.); барда (теж бартка, балта) (сокира) (13 — 14 ст.), леґінь, ґанч (поширене також ґанджа), чижми (чоботи), пугар (16 в.); львівське батяр (18 в., з угор. betyár). Деякі з них могли бути запозичені літ. мовою недавно і незалежно від закарп. діалектів, напр., гусар (закарп. з 15 ст.), чардаги, паприка, гайдук (19 в.), ґуляш. Величезна більшість У., однак, не вийшла за межі закарп., гол. півд.-зах., діалектів, напр., марга (майно, худоба), арсаґ (держава і держ. шлях), варош (місто), катуна (вояк), битюх (хвороба), шуга (ніколи) (не пізніше 13 ст.); баршун (оксамит, 14 ст.); келчих (харч, кошти, 15 ст.); папучі (капці), ґарадичі (східці) (16 в.); прийш (виноробний прес, 17 ст.); ґалиба (безладдя, скандал, 18 ст.); крумплі (картопля, 19 ст.); тепер вони поступово заникають у цих діалектах.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%...%B8%D0%B7%D0%BC
барда
http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=40&t=3845
Тут є обговорення бартки.
Тут є обговорення бартки.
барда
А ось стаття з Етимологічного словника української мови:
[quote]барда 1 «теслярська сокира», [бардина] «тс», [бардаш] «велика сокира; теслярська сокира», [бартка] «невелика сокира», [бердинка] «тс.» Ж, [бердеш] «бойовий топір» Ж, бердиш «тс», [бардинки] «стружки» Ж, ст. барда (XVIII ст.); — бр. [барда] «тупа сокира», п. [barda] «широка сокира», barta «тс», нл. ст. barda «сокира», полаб. bordåińă «сокира, топірець», слн. [bārda] «сокира»; — запозичення зі східнороманських і з угорської мов; рум. bárdă, молд. бардэ «теслярська сокира», пов'язані з пізньолат. barducium «легка сокира», походять від уг. bárd «сокира, колун», яке може бути виведене або з днн. barda, свн. barte, або з фр. ст. barde «тс», запозиченого з германських мов; двн. barta, днн. barda «тс.» пов'язані з двн. bart (нвн. Ваrt) «борода» через порівняння леза сокири з бородою.— Мельничук Молд. эл. 164; Sheludko 126; Кобилянський Гуц. гов. 81; Vincenc 10; Bern. І 73; Mikl. EW 19; MNTESz І 248; Bárczi 16; Kluge—Mitzka 54.— Див. ще алебарда.[/quote]
барда
Дмитро писав: ↑Суб січня 23, 2010 6:01 pm
А ось стаття з Етимологічного словника української мови:барда 1 «теслярська сокира», [] «тс», [] «велика сокира; теслярська сокира», [] «невелика сокира», [] «тс.» Ж, [] «бойовий топір» Ж, «тс», [] «стружки» Ж, ст. (XVIII ст.); — бр. [] «тупа сокира», п. [barda] «широка сокира», barta «тс», нл. ст. barda «сокира», полаб. bordåińă «сокира, топірець», слн. [bārda] «сокира»; — запозичення зі східнороманських і з угорської мов; рум. bárdă, молд. «теслярська сокира», пов'язані з пізньолат. barducium «легка сокира», походять від уг. bárd «сокира, колун», яке може бути виведене або з днн. barda, свн. barte, або з фр. ст. barde «тс», запозиченого з германських мов; двн. barta, днн. barda «тс.» пов'язані з двн. bart (нвн. Ваrt) «борода» через порівняння леза сокири з бородою.— Мельничук Молд. эл. 164; Sheludko 126; Кобилянський Гуц. гов. 81; Vincenc 10; Bern. І 73; Mikl. EW 19; MNTESz І 248; Bárczi 16; Kluge—Mitzka 54.— Див. ще алебарда.
Барда-бардка-бердиш...
Богданів бердиш
Кіт чорний в осмаленій хаті
Очима до місяця світить,
А бердиш Богданів шукає ката
І з верб опадають нехрещені діти.
Регочуть русалки, -
Їм лилики й п’явки
Лоскочуть побабчені перса і виї,
А ризи подерті, й обідрані шати
Волочить заюшений вітер.
Сліпий вовкулака
Із переляку
До місяця морду шкірить
І молиться богу своєму, і виє
На бердиш Богданів псявіра.
http://h.ua/story/94938/