Рослини

[Дмитро]

У сучасних газетах та журналах трапляється дуже багато статей, присвячених рослинам, зокрема лікарським та декоративним. Тільки назви тих рослин чомусь щодалі деукраїнізуються. От учора, приміром, у місцевій пресі натрапив на слово кала. Так, сучасні словники, зокрема й наш Словник.нет, фіксують це слово. Але його немає ні в академічних РУСах, ні в СУМі, ні в УРЕ за редакцією Миколи Бажана. Скрізь лише білокрильник та милі для мого вуха образки (бо саме таку назву цієї квітки чув змалечку від бабусь та дідусів). До речі, образки фіксує й наш словник. Але те, що кали - це ті самі образки, доводить, наприклад, УРЕ.
Та й давніші запозичення сучасники вживають дедалі рідше. Замість конвалій та півоній тільки й чуєш ландиші та піони.
Невже запозичені або й живцем здерті з російської (подаю в лапках) назви ірис, гладіолус, "пастуша сумка", "істод", кала, "шпорник", "анютині глазки" та ін. милозвучніші за півники, косарики, грицики, китятки, образки, сокирки, братки тощо? Як гадає шановне товариство?

[Валентин]

У сучасних газетах та журналах трапляється дуже багато статей, присвячених рослинам, зокрема лікарським та декоративним. Тільки назви тих рослин чомусь щодалі деукраїнізуються. От учора, приміром, у місцевій пресі натрапив на слово кала. Так, сучасні словники, зокрема й наш Словник.нет, фіксують це слово. Але його немає ні в академічних РУСах, ні в СУМі, ні в УРЕ за редакцією Миколи Бажана. Скрізь лише білокрильник та милі моєму слухові образки (бо саме таку назву цієї квітки чув змалечку від бабусь та дідусів). До речі, образки фіксує й наш словник. Але те, що кали - це ті самі образки, доводить, наприклад, УРЕ.
Та й давніші запозичення сучасники вживають дедалі рідше. Замість конвалій та півоній тільки й чуєш ландиші та піони.
Невже запозичені або й живцем здерті з російської (подаю в лапках) назви ірис, гладіолус, "пастуша сумка", "істод", кала, "шпажник", "анютині глазки" та ін. милозвучніші за півники, косарики, грицики, китятки, образки, сокирки, братки тощо? Як гадає шановне товариство?

А у нас жоржини називали ГОРДІНІЯМИ. Мені така назва подобається і здається більш нашою.

[Танка]

Ось маленька казочка "Грицик" від Наталі Гуркіної

А хтось спритно переклав грициків так: вівчарська сумка.

А тут, окрім грициків та півників є багато інших рослин...
[quote]В усій околиці не було іншого такого чудового садочка. Там росли і турецькі гвоздики, і левкої, і грицики, і жовтець. Були там червоні та жовті троянди, шафран бузкового й золотавого кольору, пурпурові та білі фіалки. Орлики й жеруха, майоран і васильки, первоцвіт і півники, блідо-жовті нарциси й червоні гвоздики розпукувалися й цвіли кожне у свій час. Місяці йшли за місяцями, квіти цвіли за квітами, і його садок завжди тішив око і був напоєний солодкими пахощами.
Оскар Уайльд „Вірний друг”, пер. І.Корунець
[/quote]

А тут - Абетка зеленої планети
Зокрема, й про грицики:
А ми - грицики маленькі,
Маєм квіточки біленькі.
Насінинка в нас така,
Як торбинка в пастушка.

[Завада]

А хтось спритно переклав грициків так: " target="_blank">вівчарська сумка.

У нього чимало однодумців.

[Дмитро]

А хтось спритно переклав грициків так: " target="_blank">вівчарська сумка.

А ось іще одне дитя дослівного перекладу - "левиний зів". /shok.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":shok:" border="0" alt="shok.gif" /> Тож і милозвучні ротики (також у Вікіпедії) незабаром можуть піти в непам'ять. /sad.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":sad:" border="0" alt="sad.gif" />

[Танка]

Було б добре, коли б учитель біології наводив приклади вживання назв рослин, квітів в лтературних творах поважних класиків. Користь очевидна: і для біолога, і для учителя літератури, а насамперед – для учня.
[quote]Та й ходили ото ми з приятелем межами та обнiжками, рвали сокирки, волошки,
чудесну ромашку.
Остап Вишня „Мисливські усмішки”[/quote]
[quote]Навкруги воза я викосив їх (бур’яни) до бадилини, лишив тільки кущик синіх сокирок та кілька стебел Петрового батога: сині сокирки для Магди, а голубий петрів батіг приберіг для примар – жінок і дівчат з її ланки, їх було восьмеро. Магда – дев’ята.
Микола Вінграновський „Манюня”[/quote]
[quote]Овес, пшениця та жита
Заслали поле килимами -
На них ростуть волошки, мак,
Ромен, дзвіночки з сокирками.
Олександр Олесь[/quote]
[quote]В житi синiли волошки та сокирки, бiлiв зiркатий ромен, червонiла квiтка польового маку. Польова повитиця полiзла догори по стеблинi жита i розтулила свої бiлi делiкатнi квiточки.
Михайло Коцюбинський „Харитя”[/quote]
А тут - ще одна абетка - Абетка з квітів .

Варто згадати, що цикорій має красиву назву - петрів батіг...

[ЛІВША]

У сучасних газетах та журналах трапляється дуже багато статей, присвячених рослинам, зокрема лікарським та декоративним. Тільки назви тих рослин чомусь щодалі деукраїнізуют

Вся причина криється в тому, що про рослини пишуть горе-журналісти, які виросли на асфальті. Вони ті півники ні садили, ні пололи... Тож і маємо, що маємо! /ae.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":ae:" border="0" alt="ae.gif" />

[*****]

А у нас жоржини називали ГОРДІНІЯМИ. Мені така назва подобається і здається більш нашою.

Спала на думку пісня "Літо пізніх жоржин" В. Івасюка:

Приходить до мене з глибокого серпня
В печальній і тихій задумі.
Чекання холодними росами терпне
В жоржиновому пізньому сумі.

Однак чула, жоржину ще називають далією. Звідки ця назва пішла? /unknw.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unknw:" border="0" alt="unknw.gif" />

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія):

ДАЛІЯ - багаторічна трав'яниста рослина з родини складноцвітих, декоративна; корені утворюють бульбоподібні розрости; кошички квітів виростають із куточків листків; для квітників та виготовлення букетів культивують багато різноманітних сортів д., які відрізняються забарвленням, наповненістю і будовою квіткових кошичків.

А в діалектному мовленні подибуємо ще й варгіню.

[*****]

І ще.
Всі знають, що символ постійності, вічності й кохання - це барвінок. Багато українських пісень так чи інакше пов’язані із цією чарівною квіткою. Однак чому ж рослина має ще одну назву - зеленка, могильниця (могильник)? /unknw.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unknw:" border="0" alt="unknw.gif" /> Невже барвінок висаджували ще й на могилах? /unsure.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unsure:" border="0" alt="unsure.gif" />

[Дмитро]

Невже барвінок висаджували ще й на могилах? /unsure.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":unsure:" border="0" alt="unsure.gif" />

Так. Барвінок на могилах знаменує невмирущу вічну пам'ять про покійних. Тому один із видів барвінку /барвінок малий/ українці називають , або , а в Альпах його нарекли . Колись не садили на могилі ніяких квітів, крім барвінку, щоб покійник бачив, що його пам’ятають.
Докладніше тут і тут.