Вебінар

[Валентин]

На однму з сафтів побачив повідомлення: " УГКЦ розпочинає серію вебінарів". Слова у словнику нема. Здогадуюся, що то веб-семінари, але слово зустрічаю уперше. Хто що на цю тему?
О, а нагугляв тих вебінарів! http://www.google.ru/search?hl=ru&sour...q=&gs_rfai=

[*****]

Вебінар - слово-неологізм. Це один із видів веб-конференції, проведення онлайн-зустрічей і презентацій через Інтернет в режимі реального часу. Під час вебінару кожен з учасників перебуває біля свого комп'ютера, а зв'язок між ними підтримується через Інет за посередництвом веб-застосування. Щоб приєднатися до такої конференції, потрібно просто ввести адресу сайта (URL) (див. тут).

[Основознавець]

Власне, в технічному словнику є.

веб-застосування.

Що таке веб-застосування? Це застосування в всесвітній мережі інтернет? Тоді в контексті не звучить. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

[*****]

Власне, в технічному словнику є.
Що таке веб-застосування? Це застосування в всесвітній мережі інтернет? Тоді в контексті не звучить. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Виправте мене, пане Знавцю, Вам, мабуть, краще знати. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

[evgen_ln]

Майкрософт пропонує перекладати “Web application“ як “веб-застосунок” (©Мовний портал Майкрософт)

[Основознавець]

Майкрософт пропонує перекладати “Web application“ як “веб-застосунок” (©Мовний портал Майкрософт)

Ну-ну. Сподіваюсь, це пропозицією й запишеться, бо application — заява або застосування, а в технічній літературі — прикладна програма. Це Ви може прочитати в будь-якому поважному англо-українському словнику, зокрема Балла. Цього слова нема в жодному(sic!) з 11 найвизначніших словників української мови. І це дивний словотвір, бо: якщо малюнок — те, що намальовано; вчинок — те, що вчинено тощо, то застосунок — те, що застосовано. Але це тоді вже не тільки програма, а ширше поняття. Тому я не бачу жодної підстави використовувати цей термін. Я вже мовчу про його зарозумілість. Можливо, панове філологи мене підправлять, коли я введу в хибний бік, але для мене це цілком логічне обґрунтування.

Щодо мовного порталу Майкрософт®, то вони є розробниками програмного забезпечення, а не перекладачі та укладачі технічних словників української мови. На щастя, я не маю честі користуватись їхньою продукцією, тому можу помилятись. Поправте, коли не так.

Окрім усього, деякі люди зі здоровим глуздом залишили свої аргументи тут. Якщо збираєтесь писати у відповідь якийсь контраргумент, не полінуйтесь перечитати всю гілку й похідні посилання, будь ласка.

[evgen_ln]

З обговоренням перекладу “application” на linux.org.ua ознайомився давно. Нажаль натрапив на нього після його закінчення...
[quote]Цього слова нема в жодному(sic!) з 11 найвизначніших словників української мови.[/quote]
З повагою відношусь до цих визначних праць, але всі вони створені до появи очислювальної техніки (за винятком “Російсько-українського сучасного словника”), а термін “application” (не плутати з “application program” який означав "прикладна програма" і буде означати) в значенні програмне забезпечення, що виконується в середовищі операційної системи (Windows), було введено саме корпорацією Майкрософт®, з появою першої графічної оболонки для операційної системи МС-ДОС, і в подальшому з появою Windows 3.1. До цього “application” як іменник з таким значенням не використовували. Надалі, з появою інших технологій цей термін набув ширшого значення і в більшості випадків став синонімом програми, яка виконується в певному середовищі. Також не потрібно забувати про те, що англійська і українська розвиваються дещо іншими шляхами. Англійські притаманно надавати старим словам нового значення, а українські (на жаль) запозичувати або будувати новотвори.
На рахунок [quote]веб-застосування[/quote] я повністю згодний з наведеною тут статтею. Застосування не те слово, яке бажано використовувати в зазначеному вище контексті. Згоден, “застосунок” звучить коцюрбато, але на мою думку кращого не запропоновано (якщо громада вважає, що “application” це об'єкт застосовування). Протокол голосування поважної комісії на цю тему тут, рекомендую ознайомитись.
Моя особиста думка дещо відрізняється, я тяжію до думки, що “application” це об'єкт прикладання. Чому так? А це стане зрозуміло лише тоді, коли Ви осягнете ідеологію програмування для середовища Windows (та й не тільки, взагалі Об'єктно-орієнтованого програмування).
На фоні цього в мене давно з’явилась думка – чому б не надати нового значення слову “приклад” або якомусь похідному від нього.

[Основознавець]

Харків'яни вчать писати застосовна програма. Молодці, то мені тепер прикладну математику називати застосовною? Вже йду до кафедри прикладної математики розказувати, які вони невігласи. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Зрозумійте, я можу ту статтю критикувати довго, й повірте у мене є багато аргументів, оскільки: по-перше, я чудово знаю, що таке об'єктно-орієнтоване програмування(можливо, у Windows воно особливо застосовне /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> ); по-друге, я є перекладачем програмного забезпечення; по-третє, я користувач цього ж програмного забезпечення. І найгірше, я не розумію, навіщо харків'янам було брати російські переклад за приклад для перекладу суто англійського терміну! Це вже видається перекладом через третю мову, хіба ні?

Те, що Ви одну літеру о на у поміняли, не рятує від того, що, все ж, це не лише програма. Я розумію, що деякі програмісти нічого не застосовують, окрім програм, але ж є кінцеві користувачі, які на Ваші застосування будуть дивитись як баран на зелені ворота. А люди, які цінують мову(мовознавці), розумітимуть, що це черговий русизм-неологізм.

Прикладання і застосування синоніми у цьому контексті, тому різниці між ними, практично, нема. Щодо прикладу, тоді як Ви перекладете «examples of application»? В англійській мові application уживають частіше, бо воно менш двозначне на відміну від program. На цьому їхня історія закінчилась, а ми через це змушені вигадувати невдалі неологізми? Я не бачу в цьому рації.

Це просто жахливо, що без доцільного обґрунтування(не лише від програмістів, а саме філологів) до мови попадають такі словечка й зараз. /sad.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":sad:" border="0" alt="sad.gif" />

[evgen_ln]

Статтю я навів щоб пояснити чому не можна використовувати “застосування” - це опис дії, а не предмет дії. “Застосoвання” комісією з питань термінології при Держспоживстандарті України не підтримано, ознайомтесь з протоколом голосування, а підтримано “застосунок”. Чомусь ніхто не заперечує проти близького за формуванням “стосунок”, яке давно фіксується словниками.

На рахунок “застосовна програма” я здається висловився чітко [quote]означав "прикладна програма" і буде означати[/quote].

[quote]Щодо прикладу, тоді як Ви перекладете «examples of application»[/quote]
Зразки (екземпляри) прикладу(а)...

[Основознавець]

Ознайомився. Гадаю, я досить чітко пояснив, чому «застосунок» не може бути. І ваш приклад слова «стосунок» можете віднести до тих же тверджень, що й малюнок, вчинок тощо. У протоколі чітко написано об'єкт застосування, то тепер, за їхньою логікою, стосунок — об'єкт стосунків?

Зразки (екземпляри) прикладу(а)...

Ага, а application program — прикладний приклад. Даруйте, але до маразмів доходимо.

До того ж, як я помітив, ця тема все ще жваво обговорюється на linux.org.ua, Ви спокійно це можете там наздогнати.