На вчорашньому Х-факторі був сюжет про відвідини Ігорем Кондратюком родини свого підопічного з Росії Владислава Курасова. Влад сказав кілька слів українською мовою (до речі, він виконав на шоу кілька українських пісень). Чомусь Кондратюк зауважив йому, що треба казати "трішки", а не "трошки".
Тут http://sum.in.ua/s/troshky пишуть, що обидва варіанти правильні, біля варіанта з І ("трішки") позначено, що це рідше вживаний прислівник.
Чи дійсно це рівноправні варіанти? Від чого залежить вживання того чи іншого? Це діалектні особливості?
Дякую.
Трішки, трошки
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
Трішки, трошки
Танка писав: ↑Нед грудня 25, 2011 9:05 am
На вчорашньому Х-факторі був сюжет про відвідини Ігорем Кондратюком родини свого підопічного з Росії Владислава Курасова. Влад сказав кілька слів українською мовою (до речі, він виконав на шоу кілька українських пісень). Чомусь Кондратюк зауважив йому, що треба казати "трішки", а не "трошки".
Тут http://sum.in.ua/s/troshky пишуть, що обидва варіанти правильні, біля варіанта з І ("трішки") позначено, що це рідше вживаний прислівник.
Чи дійсно це рівноправні варіанти? Від чого залежить вживання того чи іншого? Це діалектні особливості?
Дякую.
Обидва варіанти розмовні, і, як на мене, нині цілком рівноправні. За 30 років, що минули від публікації СУМу, трішки стало вживатися набагато частіше і вирівнялося з трошки. Поява варіантів зумовлена двома мовними явищами. Трішки відбиває притаманний українській закон чергування о/е з і в новозакритих складах. Трошки, очевидно, постало внаслідок дії аналогії - вирівнювання основ до закономірних трохи, трошечки. Широке побутування другого варіанта в мовленні класиків і народу не дає підстав засумніватися в його нормативності.
Трішки, трошки
Я про "трішки" довідався з літератури. Від мами, тата, рідні, земляків чув лише "трохи", "трошки", "трошечки". Як видно з прикладів словника, класики української дорадянської літератури писали саме так. А пізніша, як на мене, невміла українізація, винайшла "трішки". Тепер від нього нікуди подітися і мусить бути таке паралельне вживання. Це нагадує мені ситуацію з "потіти" і "пітніти".
Трішки, трошки
Валентин писав: ↑Нед грудня 25, 2011 10:22 am
Я про "трішки" довідався з літератури. Від мами, тата, рідні, земляків чув лише "трохи", "трошки", "трошечки". Як видно з прикладів словника, класики української дорадянської літератури писали саме так. А пізніша, як на мене, невміла українізація, винайшла "трішки". Тепер від нього нікуди подітися і мусить бути таке паралельне вживання. Це нагадує мені ситуацію з "потіти" і "пітніти".
Цілковито підтримую пана Валентина. На Дніпропетровщині та Кіровоградщині (і від своєї бабусі з Полтавщини теж) окрім ТРОХИ ТРОШКИ ТРОШЕЧКИ варіантів більш не чував.
Цікаво як се можна було б утворити від ТРІШКИ слово ТРОХИ? ТРІХИ /ag.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":D" border="0" alt="ag.gif" /> Скидається либонь на назву якоїсь сороміцької болячки, трясця їй! /ah.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":ah:" border="0" alt="ah.gif" />
Трішки, трошки
А чого б то від ПОХІДНОГО слова ТРІШКИ ми мали утворювати ТВІРНЕ ТРОХИ? Було якраз навпаки.
І ще, панове. Аргументи на кшталт "не чув - не чував" все-таки абсолютно суб’єктивні. На Закарпатті взагалі прислівників цього кореня не вживають. І що з того? Якщо виходити з об’єктивної реальності, обидва варіанти вживані в сучасному (і не тільки) мовленні – як розмовному, так художньому й публіцистичному. Оце – факт, від якого подітися ніде. Будемо перегороджувати річку?
Трішки, трошки
Savo писав: ↑Пон грудня 26, 2011 9:32 am
А чого б то від ПОХІДНОГО слова ТРІШКИ ми мали утворювати ТВІРНЕ ТРОХИ? Було якраз навпаки.
І ще, панове. Аргументи на кшталт "не чув - не чував" все-таки абсолютно суб’єктивні. На Закарпатті взагалі прислівників цього кореня не вживають. І що з того? Якщо виходити з об’єктивної реальності, обидва варіанти вживані в сучасному (і не тільки) мовленні – як розмовному, так художньому й публіцистичному. Оце – факт, від якого подітися ніде. Будемо перегороджувати річку?
А ще такий варіант
http://nashe.com.ua/song.htm?id=13536
Кого люблю трушечку,
Трушечку,
Дам йому я грушечку,
Грушечку.
Трішки, трошки
Найчастіше кажуть мало, ма́линько:
Дай ми мало хліба.
Ма́линько ’м хворый...
Немного теж кажуть. Проте це словотвірна варіація літературного небагато.
Чуть-чуть почуєте теж, як, врешті, і всюди в Україні.
Трішки, трошки
піціцько