Драй

[Танка]

Чи не знає хто походження прізвища Драй?

[Мавка]

Чи не знає хто походження прізвища Драй?

Вочевидь, від дієслова "драти" -




Як варіант - від драяти:

[Selyd]

Мабуть не даремно поет додав до призвіща Драй+Хмара. Походить з козацької родини, то думати
Драй==Три (з німецької) не випадає.
Звернув увагу на . Тоді призвіще той, який забрав у грабіжника крадене.
Подія досить примітна і повчальна.
Раніше розглядав той варіант, що Передерій може перед написанням був Переберій==учасник ігор з переодяганням. Не трансвестит.

[Мавка]

Припускаю, що прізвище утворилося регресивним, зворотним, способом словотвору. Загалом це безсуфіксні іменники, що виникли шляхом занепаду суфіксальної частини відповідного дієслова (н-д, Кандиба – кандибити, Хваста – хвастати, Шепта – шептати тощо).

[Savo]

Припускаю, що прізвище утворилося регресивним, зворотним, способом словотвору. Загалом це безсуфіксні іменники, що виникли шляхом занепаду суфіксальної частини відповідного дієслова (н-д, Кандиба – кандибити, Хваста – хвастати, Шепта – шептати тощо).

Про творення прізвищ на кшталт Кандиба, Хваста, Шепта, а також Кида, Кліпа, Рюма, Рига, Циба, Шкорба і под. регресивним способом, справді, кваліфікуючи їх як безсуфіксні іменники, що утворилися від інфінітивів кандибати, хвастати, шептати, кидати, кліпати, рюмати, ригати, цибати, шкорбати, писав Ю.Редько у своїй монографії «Сучасні українські прізвища» (с.173) та в теоретичній частині «Довідника українських прізвищ» (с.44).
[attachmentid=395]

Утім уже в рецензії на другу з названих праць відомий антропоніміст, професор П.Чучка вказав на хибність такого етимологізування і цілком слушно зауважив про семантичний (чи лексико-семантичний) спосіб творення названих антропонімів. Тобто спершу з’явилися апелятиви (загальні назви) кандиба, хваста, шепта, рюма (це підтверджено й словниками – як діалектними, так і літ. мови, див, наприклад тут) і под., тоді вони стали прізвиськами, відтак – прізвищами.
[attachmentid=394]
Драй, цілком можливо, справді є віддієслівним іменником. Але, по-перше, навряд чи тої моделі, про яку каже Редько й котру припускає Мавка. Бо коли виводити від драти, то після відкидання -ти мали б якогось Дра. Крім того, якщо придивитися, можна побачити, що серед наведених прізвищ нема односкладових утворень. Тож можна в крайньому разі припускати суфіксацію за допомогою приростка -й-. Що, мені бачиться, теж доволі сумнівно.

А можливість етимологізувати Драй від драяти я б відкинув. Якось нелогічно, на мою думку, давнє козацьке прізвище пов’язувати з росіянізмом зі сфери морської термінології ще й голландських коренів. Врешті тоді, за названою моделлю, мало б бути якесь Драя, а не Драй.

Тож прізвище, про яке мова , гадаю, має затемнену етимологію, з’ясування якої потребує ще чималої праці дослідників. Погоджуся тут із Ю.Редьком:

Але поряд із цими прізвищами, утвореними регресивним способом від дієслів і прикметників, що мали агентивне або атрибутивне значення, існує ще значна кількість безсуфіксних прізвищ, утворених від зовсім неясної основи, про будову яких нічого не можна сказати, крім того, що вони одно- або більшескладові. До них належать:
а) односкладові: Брунь, Гель, Глень, Гнись, Гось, Готь, Грель, Дец (від нього похідні Децик і Децикевич), Друсь, Зброж, Пач (похідне Пачовський), Пель, Смук, Гриль, Шех (похідне Шехович)...

Додам, що у своєму "Довіднику..." прізвища Драй Ю. Редько не фіксує взагалі.

[Selyd]

Мій товариш ПУТІЙ з озівських козаків. Думаю, що походить від пут для ловитви птахів та звірини.
Спецназ козацький -путійні підрозділи, пластуни.
Призвіще ПАЛІЙ походить, кажуть, від ПАЛ, так як і слова ПАЛКА, ПАЛАНКА, ПАЛЯНИЦЯ. Зв'язане з захистом.
Також ТАЦІЙ від пестливої форми дівочого імені ТЕТЯНА = ТАЦЯ. Це парубок, який побивався по тій ТАЦІ.
Ще знаю одного за прізвищем БАГРІЙ від бугая коричневого, здається не помиляюсь, кольору.
То ДРАЙ спокійно, ІМГО, укладається в такий спосіб творення прізвища від ДРАТИ.

[Мавка]

Призвіще ПАЛІЙ походить, кажуть, від ПАЛ, так як і слова ПАЛКА, ПАЛАНКА, ПАЛЯНИЦЯ. Зв'язане з захистом.

Українське палій - "підпалювач". Бойківське палій - "пророк Ілля". Угор. розм. вар. імені (укр. Павло). На території Угор. королівства прізвище фіксується з 1417 р. М. Казмир виводить це прізвище від ойк. (Каzmer, 816).

Ще знаю одного за прізвищем БАГРІЙ від бугая коричневого, здається не помиляюсь, кольору.

Антропооснова Багрій припускає щонайменше три прийнятні інтерпретації:
1. Від діал. укр. багрий – "темно-червоний", що з давньорус. чи "багряний, червоний". Пор. діал. багрій – "віл чорно-червоної масті" (Головацкій, 357), "сіро-бурий віл" (ЕСУМ, 111), "темнокоричнево-червоний бик" (Ж-Н 9), "сірий віл" (СГГ, 124).
2. Від бойк. багрій - "непотріб, неотеса", що, імовірно, з місц. чи – "частина складеного колісного обода" (ЕСУМ, 110, АСВ І, к. 48).
3. Від тур. чол. імені Ваhrі, а це з араб. "моряк".