Хлібний, -а, -е. 1) Хлѣбный. Кладе (коровай) на віко від хлібної діжі. МУЕ. ІІІ. 167. 2) Богатый хлѣбомъ, имѣющій много хлѣба. Там все народ хлібний. Зміев. у. Хлібна країна. Староб. у. 3) хлібна́ дочка́. Незаконнорожденная дочь. Тільки Богу молиться, відмолює гріх свій, що породила хлібну дочку. Б.Грінченко "Словарь української мови"
Цікаво знати історію цієї словосполуки - хлібна дочка. Чому так кажуть тільки про дівчинку?
Може така назва тому, що крім розходів на неї не жди нічого.
Та воно від усіх дітей - законно і незаконно народжених - клопоту багато /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> . Думаю, тут натяк на місце зачаття або ж народження дитини: з узаконеними стосунками та їхніми наслідками, себто дітьми, не криються у хлібах.
Та воно від усіх дітей - законно і незаконно народжених - клопоту багато /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" /> . Думаю, тут натяк на місце зачаття або ж народження дитини: з узаконеними стосунками та їхніми наслідками, себто дітьми, не криються у хлібах.
А хіба моє припущення виглядає так фантастично? Самі подумайте: ну куди мала подітися покритка, де могла сховатися зі своїм дитям? Звісно, в житах-пшеницях, подалі від осудливого ока односельців, капуста ж бо для законно народжених /wink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=";)" border="0" alt="wink.gif" />
