Притча

[Валентин]

Виступає по радіо якийсь попик і єлейним голосочком розповідає про Лазаря. Та усе "причта" та "причта". Ведучий і собі ту "причту" разів зо п'ять повторив. Ну, гадав, спочатку, що мені приверзлося, потім, що це я невіглас такий... Але перевірив, то виходить, що невіглас не я!
То чи існує й варіант "причта"? Може, від "причитати", "читати"?

[Дмитро]

Ні, пане Валентине. Причта являє собою метатезу притчі. Але в значенні , щиро кажучи, причти я ніколи не чув. Тільки притчу.

[Танка]

Але в значенні , щиро кажучи, причти я ніколи не чув. Тільки притчу.

Ваша правда, пане Дмитре! Ось і СУМ подає
ПРИЧТА , и, ж., розм. Незвичайна пригода, дивний випадок. В однім селі сталася така причта: прийшло на народ нещастя. У Драгові був пан на прізвище Німець, і що він собі забагнув? Що його треба колисати.. вдень і ввечері (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 180); [Харитон:] Ну, скажіть, на милость божу, що воно за причта, що вчора зовсім було насупилося на дощ, думка шибала: ось-ось поллє, ось-ось ушкваре [ушкварить]!.. Отже, тільки погриміло та поблискало... (Марко Кропивницький, II, 1958, 11).

Люблю звертатися за прикладами з літератури до Івана Нечуя-Левицького. Знайшла таке:

- Як візьму й справді палицю в руки, то, може, мені палиця й скаже. Говори, що це за причта? - кричала Онисія.
***
Вже погонич розказав матушці за всю ту причту та пригоду.
І.Нечуй-Левицький «Старосвітські батюшки і матушки»

— Оце, яка причта! Оце випадок!. Неначе це щось недобре віщує. Ото шкода! — говорила неспокійно Сусана Уласівна.
І.Нечуй-Левицький «Поміж ворогами»

[Валентин]

Ге. То хто ж невіглас?.. Той піп розповідав про бідного Лазаря притчу чи причту?

[Savo]

Незвичайна пригода, дивний випадок.

У цьому значенні на Закарпатті вживають варіант пришта. Тому з притчею ніхто не сплутає. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Ге. То хто ж невіглас?.. Той піп розповідав про бідного Лазаря притчу чи причту?

З Лазарем трапилася причта /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> А піп розповідав про цю причту притчу /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

[Валентин]

У цьому значенні на Закарпатті вживають варіант пришта. Тому з притчею ніхто не сплутає. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

З Лазарем трапилася причта /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> А піп розповідав про цю причту притчу /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />

Словом, анекдота чи хармани плів.

[Selyd]

Словом, анекдота чи хармани плів.

Що воно за "хармани", самі по собі?

[Дмитро]

Що воно за "хармани", самі по собі?

Це слово фіксують і допогромні словники, і СУМ. Щоправда, у формі хараман. Воно, як твердить Етимологічний словник української мови, арабського походження: harāmī перекладається з арабської як злодій, бандит. Пов'язане з harām () і hāram (). В українську мову найпевніше потрапило через посередництво румунської й турецької мови (пор. рум. haramín , тур. harami ). Серед слов'янських мов слово трапляється ще в болгарській (харамия), македонській (арамија), сербській (харамија) та інших південнослов'янських мовах.

[Валентин]

Хармани (харамани) плести (гнути). Дурити, морочити.

Злізають жцво старости,
Ведуть Трохима із собою
І стали хармани плести
Перед багатим Лободою!
(С. Руданський, Хрест на горі, IV). http://www.ukrtvory.com.ua/frazeologizmi/f20.html

[Валентин]

Знову той самий попик ті самі "причти" розказує.