бринза — солоний овечий сир; символ бідності, звідки бити бринзу — нужденно жити. Марія через плече несла сакви з овечою бринзою (Ю. Смолич).
Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: словник-довідник. К., Довіра, 2006
Бринзу бити - нужденно жити
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
Бринзу бити - нужденно жити
Бринзу бити - нужденно жити
Бринза - символ бідності? Овва! Почитайте Хоткевичевого "Довбуша". Для гуцулів бринза - другий хліб, незалежно від рівня достатку. Думаю, тут справа в іншому. Бринзу б'ють, зігнувшись над посудиною, а це нагадує згорблену позу жебрака.
До речі, у нас кажуть "бриндзю бити". Переглянула кілька відеосюжетів - виявляється, гуцули теж так кажуть.
До речі, у нас кажуть "бриндзю бити". Переглянула кілька відеосюжетів - виявляється, гуцули теж так кажуть.
Бринзу бити - нужденно жити
Та то совдепівська видумка, брехня (автор Ю. Смолич).
Бідні чумаки, які мали воза-Камаза. Часто не одного, а цілу валку.
Бідні орендарі, які власникові землі віддавали половину врожаю - 50%.
Бідні чумаки, які мали воза-Камаза. Часто не одного, а цілу валку.
Бідні орендарі, які власникові землі віддавали половину врожаю - 50%.
Бринзу бити - нужденно жити
Саме так. У гуцулів існує своєрідний культ бринзи, як-от у нас на Поліссі культ картоплі чи сала. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Наче на підтвердження цьому трапився на очі допис у торішній газеті:
"Бринза для гуцулів – і хліб, і віагра".
Бринзу бити - нужденно жити
"бринза — солоний овечий сир; символ бідності, звідки бити бринзу — нужденно жити. Марія через плече несла сакви з овечою бринзою (Ю. Смолич).
Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: словник-довідник. К., Довіра, 2006"
Не можу погодитись з тим, що бринза є символ бідності.
Процес виготовлення бринзи - довгий, важкий, специфічний. І навпаки, пов'язаний з достатком, святом на пасовщах і родинах гуцулів. Бринза слугувала, слугує і тепер мірилом заможності. Її з полонини звозить спеціально обрана людина: Депутат.
Нав'ючені великими кружалами сиру, коні йдуть у села, де господарям, у відповідності до кількості худобини віддають уже підкопчений у колибі сир, смачний та пахучий. Відає тим розподілом, слідкує за порядками на полонині, квасить молоко старійшина, той самий - депутат та його заступники: старші чабани. (Те слово не корелює з сучасним поняттям депутат Ради).
Де тут бідність?
Розглядаючи його у порівнянні з виразом: "Товкти воду у ступі", можливо і вдасться "натягнути" якесь переносне значення, але його влучність, доречність - хитка, тлумачення - хибне.
Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: словник-довідник. К., Довіра, 2006"
Не можу погодитись з тим, що бринза є символ бідності.
Процес виготовлення бринзи - довгий, важкий, специфічний. І навпаки, пов'язаний з достатком, святом на пасовщах і родинах гуцулів. Бринза слугувала, слугує і тепер мірилом заможності. Її з полонини звозить спеціально обрана людина: Депутат.
Нав'ючені великими кружалами сиру, коні йдуть у села, де господарям, у відповідності до кількості худобини віддають уже підкопчений у колибі сир, смачний та пахучий. Відає тим розподілом, слідкує за порядками на полонині, квасить молоко старійшина, той самий - депутат та його заступники: старші чабани. (Те слово не корелює з сучасним поняттям депутат Ради).
Де тут бідність?
Розглядаючи його у порівнянні з виразом: "Товкти воду у ступі", можливо і вдасться "натягнути" якесь переносне значення, але його влучність, доречність - хитка, тлумачення - хибне.