Сторінка 1 з 1

Бринзу бити - нужденно жити

Додано: Суб січня 26, 2013 7:03 am
Танка
бринза — солоний овечий сир; символ бідності, звідки бити бринзу — нужденно жити. Марія через плече несла сакви з овечою бринзою (Ю. Смолич).

Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: словник-довідник. К., Довіра, 2006



Бринзу бити - нужденно жити

Додано: Сер квітня 03, 2013 5:43 pm
lelka
Бринза - символ бідності? Овва! Почитайте Хоткевичевого "Довбуша". Для гуцулів бринза - другий хліб, незалежно від рівня достатку. Думаю, тут справа в іншому. Бринзу б'ють, зігнувшись над посудиною, а це нагадує згорблену позу жебрака.
До речі, у нас кажуть "бриндзю бити". Переглянула кілька відеосюжетів - виявляється, гуцули теж так кажуть.

Бринзу бити - нужденно жити

Додано: Чет квітня 04, 2013 10:19 am
Selyd
Та то совдепівська видумка, брехня (автор Ю. Смолич).
Бідні чумаки, які мали воза-Камаза. Часто не одного, а цілу валку.
Бідні орендарі, які власникові землі віддавали половину врожаю - 50%.

Бринзу бити - нужденно жити

Додано: Суб квітня 06, 2013 6:57 pm
Листопад
lelka писав:
Сер квітня 03, 2013 5:43 pm

Для гуцулів бринза - другий хліб, незалежно від рівня достатку.

Саме так. У гуцулів існує своєрідний культ бринзи, як-от у нас на Поліссі культ картоплі чи сала. /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" />
Наче на підтвердження цьому трапився на очі допис у торішній газеті:
"Бринза для гуцулів – і хліб, і віагра".

Бринзу бити - нужденно жити

Додано: Вів квітня 09, 2013 9:56 pm
IgorKo
"бринза — солоний овечий сир; символ бідності, звідки бити бринзу — нужденно жити. Марія через плече несла сакви з овечою бринзою (Ю. Смолич).

Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: словник-довідник. К., Довіра, 2006"

Не можу погодитись з тим, що бринза є символ бідності.
Процес виготовлення бринзи - довгий, важкий, специфічний. І навпаки, пов'язаний з достатком, святом на пасовщах і родинах гуцулів. Бринза слугувала, слугує і тепер мірилом заможності. Її з полонини звозить спеціально обрана людина: Депутат.
Нав'ючені великими кружалами сиру, коні йдуть у села, де господарям, у відповідності до кількості худобини віддають уже підкопчений у колибі сир, смачний та пахучий. Відає тим розподілом, слідкує за порядками на полонині, квасить молоко старійшина, той самий - депутат та його заступники: старші чабани. (Те слово не корелює з сучасним поняттям депутат Ради).
Де тут бідність?
Розглядаючи його у порівнянні з виразом: "Товкти воду у ступі", можливо і вдасться "натягнути" якесь переносне значення, але його влучність, доречність - хитка, тлумачення - хибне.