Форум Словник.UA

У "Чистота та правильність української мови" П.Коваліва знайшла таке пояснення щодо цього слововживання:
"Христити дитину(а не хрестити). Але хрест, хресний"
Хоча в сучасних словниках "хрестити".
То як правильно?

Ось, що пише про це відомий мовознавець професор Олександр Пономарів:
[quote]Справді, в українській мові тривалий час уживалося паралельно і хрещення, і хрищення. Але згодом усталилися два словотвірні гнізда. Від Христос (при відмінюванні цього імені ми наслідуємо грецьку традицію відкидати закінчення -ос у непрямих відмінках, тому маємо не "Христоса", а Христа, Христом тощо), тож від цього слова утворені слова християнство, християнин, християнізація, христолюбність тощо. А від хрест - хрестити, хрещений, хрещення і т.д. Хоч є і рідше вживані варіанти з и після р: хрищення, христити і т.д.[/quote]
Тож сучасній стилістиці відповідає тільки варіант хрестити. Саме цей варіант обстоював колись світлої пам'яті Іван Огієнко (Митрополит Іларіон), який переклав українською Святе Письмо. Саме цьому варіантові радять віддавати перевагу й сучасні богослови (православні і католицькі).
Варіант христити також є в словниках, зокрема в СУМі, але при ньому стоїть цілком підставна ремарка застаріле.

А ось гляньте ще на цікавинку із словника Андрусише(и?)на, Кретта:

ірщений (-на, -не) = хрищений.

У нас
хрещений, хрещення, хрещениця, хрещеник, хрещений, хрещена, похресники.
Але христити, похристити. І перехрестив, перехристив.
Отака примха.