Будоражити
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
Будоражити
Чи є в українській мові таке слово?
Будоражити
Раз у раз це слово можна почути з чиїхось уст. З допогромних праць фіксує його, здається, тільки Словник Ізюмова. А Словник за редакцією Кримського і Єфремова дає йому зелену вулицю, бо фіксує розбудоражувати, що його без будоражити просто годі собі уявити. Не знаю, чим це дієслово припало мовознавцям до душі. Слідом за ними його фіксують РУС 1948 року, тритомний РУС, виданий у шістдесяті роки, і деякі РУСи сімдесятих років. У пізніших виданнях цього дієслова нема. Нема його і в СУМі. Гадаю, цілком справедливо.
Хоч є й інша думка. Ніби російське будоражить походить від українського бударажити, що означало споряджати будари. Але це дієслово, як свідчить Словник Грінченка, трапляється тільки в одній сфальсифікованій думі. Тож таке твердження видається не зовсім обґрунтованим. А коли це справді так, тоді будоражити, як я звик називати такі слова, — повертанка-перевертанка: бударажити — будоражить — будоражити. Якщо слово і справді українське, то й писати його треба по-українському — бударажити.
Хоч є й інша думка. Ніби російське будоражить походить від українського бударажити, що означало споряджати будари. Але це дієслово, як свідчить Словник Грінченка, трапляється тільки в одній сфальсифікованій думі. Тож таке твердження видається не зовсім обґрунтованим. А коли це справді так, тоді будоражити, як я звик називати такі слова, — повертанка-перевертанка: бударажити — будоражить — будоражити. Якщо слово і справді українське, то й писати його треба по-українському — бударажити.