Ану ж загляньмо до Словника Грінченка. Там є чудовий вислів доходити (дійти) ручки, що його російською перекладено як "кончать (кончить) покос", бо ж українська ручка має ще значення "смуга покосу на один захват коси". Отож дійти ручки це насамперед дійти краю (як найчастіше й перекладають російське дойти до ручки в українських словниках). Хоч, як ми бачимо, має право на існування й вислів дійти ручки. Недарма кажуть, що на віку як на довгій ниві. А ще я пригадав таку поезію Володимира Некляєва (наведу в оригіналі білоруською):
[quote]СТАЎ
Басанож прайду па пожні
Да мяжы, дзе цёмны стаў...
Так настане дзень апошні,
Як і кожны наставаў.
I ў замежнай той старонцы,
Дзе я страчу ўсё і ўсіх,
Не заплачу я па жонцы,
Па каханках па сваіх.
А па кім жа я заплачу
На мяжы, дзе цёмны стаў?
А па Той, якой не бачыў,
Той, што ў свеце не застаў.
Па адной
нецалаванай,
Той, якой не цалаваць,
Па адзінай,
неспатканай,
Той, што Бог не даў спаткаць.[/quote]
Значення запозиченої фраземи в російській розширилося, і тепер росіяни ту ручку тулять скрізь. Але дойти до ручки і довести до ручки ще заховують первинний зміст. Реакцію вчительки на мою версію почуємо в понеділок. Сусідів попередив про ймовірне обурення, але моя версія їм припала до душі. Отака булка з ручкою!