Була б сестра, і був би брат, А то.. нема тепер нічого, Ні бога навіть, ні півбога (Тарас Шевченко)
Сучасний дурний правопис вимагає, щоб Тарас писав "Бога". Але як він мав писати "Півбога"? А бичок божий, ухопив бога за бороду, у бога за пазухою? А помагайбі, дай боже, телята божі?.. А ангел смерті? А "жерці мамони й сатани"? Словом, прошу обговорити цю тему. Я пишу усіх богів і чортів з малої літери, а їх імена з великої. Яка мені різниця поганський бог, жидівський чи мусульманський?
Бог і півбога
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
Бог і півбога
Згоден з Вами, пане Валентине. Коли бог уживається як загальна назва, то треба писати з маленької літери. Що ж до слівця пів, то, Ваша правда, сучасний правопис із загальними назвами радить писати його разом, а з власними — через дефіс. А що, як власна назва складається з кількох слів, як от Західна Європа чи Кривий Ріг? Тоді тут дефіс не допоможе, а тільки збиватиме з пантелику. Те саме зі сполученням загальних назв з прикметниками. Я вже не раз надсилав до Інституту української мови листа з пропозицією переглянути цю норму й писати пів окремо не тільки в часових сполуках, а й в інших. Тоді не було б ніякої плутанини і ніяких винятків: пів на другу, о пів на четверту, пів яблука, пів пляшки, пів червоного яблука, пів великої пляшки, пів Києва, пів Кривого Рогу тощо. Але там, де пів виконує словотворчу функцію, як-от у наведеному вірші, його, певна річ, треба писати разом: півбог, пів'ют, півострів, півтакт і т. ін. Проте на жоден з моїх листів ніхто так і не відповів. Тож доводиться писати окремо і через дефіс, а конструкції на зразок пів Західної Європи толерувати тільки в усному мовленні, бо записати їх відповідно до сучасних норм годі.
Бог і півбога
Про півбога - я згоден. Але я ще й про бога цілого. Якого біса я маю писати українського бога з малої, а чужого з великої? Як бути з мамоною і сатаною, коли це нібито ж власні імена.
Бог і півбога
Була б сестра, і був би брат, А то.. нема тепер нічого, Ні бога навіть, ні півбога (Тарас Шевченко)
На мою і не тільки мою думку, потрібно відмежувати поняття Бога, як вищої сили і алегоричний образ.
Прикл. Наш політичний бог.
У вірші Т.Г. Шевченка слово "бог" вживається у розумінні царя. Напевно тому слово написане з малої літери.
"Була б сестра, і був би брат" - подоба образів вірша: "Якби ви знали паничі", що часто зустрічались у творах класика.
На мою і не тільки мою думку, потрібно відмежувати поняття Бога, як вищої сили і алегоричний образ.
Прикл. Наш політичний бог.
У вірші Т.Г. Шевченка слово "бог" вживається у розумінні царя. Напевно тому слово написане з малої літери.
"Була б сестра, і був би брат" - подоба образів вірша: "Якби ви знали паничі", що часто зустрічались у творах класика.
Бог і півбога
А чому Словник упустив слово "бог" і усі його відмінки?
Бог і півбога
Може, це допоможе. http://slovopedia.org.ua/60/53405/388990.html
НАПИСАННЯ ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ У РЕЛІГІЙНІЙ ЛЕКСИЦІ
1. З великої літери пишемо найменування трьох Божих Осіб у християнстві: Бог, Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий, Син Божий, Ісус Христос, Святий Дух, а також Свята Тройця, Триєдиний Бог, Троїчний Бог, три Божі Особи.
Аналогічно пишемо слова та словосполучення, які є понятійними еквівалентами названих найменувань: Абсолют, Агнець, Адонай, Всевишній, Господь, Елогім, Емануїл, Логос, Месія, Небесний Отець, Спаситель, Творець, Утішитель, Хліб життя, Цар світу, Ягве та ін.
З великої букви пишемо також слова та словосполучення, які позначають Марію - Матір Божу: Богородиця, Пречиста Діва, Пресвята Богоматір, Небесна Мати та ін. Але: Невіста неневісна.
Слово Особа у словосполученні Божа Особа пишемо з великої літери. В інших випадках пишемо його з малої літери:
* особа Ісуса Христа
* У Христі є дві природи і одна особа.
Примітка 1. Коли слово бог вжите в поганському значенні, тобто позначає не єдиного Абсолюта, а одне із божеств поганського пантеону, пишемо його з малої літери: бог Ваал, бог грому Перун, культ бога Зевса, богиня Венера і т. ін.
Примітка 2. В усталених виразах слова Бог, Господь пишемо з великої літери: Боже поможи; дай Боже здоров'я; дякувати Богові, Господи помилуй, але: бог Мамона обплутав.
Примітка 3. Присвійні прикметники, утворені від власних назв Божих Осіб, пишемо з великої літери: Господній день, Христові слова, Божа благодать. В переносному значенні ці прикметники можна писати з малої літери: боже теля (наївна, непрактична людина).
Примітка 4. В науковій літературі та в перекладах Святого Письма і творів святих Отців особові, вказівні та зворотні займенники всіх відмінків, які вживаються по відношенню до Бога та Богородиці, пишемо з малої літери.
2. З великої літери пишемо назви таїнства Причастя: таїнство Причастя, таїнство Євхаристії, пресвята Євхаристія, святе Причастя, Причастя, Святі Тайни, Тіло і Кров Христова.
Примітка 1. Слово дари пишемо з малої літери: святі дари, євхаристійні дари, Літургія передосвячених дарів.
Примітка 2. У назвах святих таїнств слово таїнство пишемо з малої літери.
Примітка 3. Назви інших святих таїнств пишемо з малої літери: таїнство хрещення, хрещення, таїнство миропомазання, таїнство покаяння, таїнство вінчання, таїнство рукоположення, таїнство єлеопомазання.
3. З великої літери пишемо перше слово в назві свят і постів; назву пишемо без лапок: Благовіщення, Великдень, Покрова, Введення у храм Пресвятої Богородиці, Зелені свята, Неділя всіх святих (на Всіх святих), Різдвяні свята, Свято верховних апостолів Петра й Павла; Великий піст, Петрівка, Пилипівка, Спасівка та ін.
Лексеми Благовіщення, Богоявлення, Введення, Воздвиження, Вознесіння, Воскресіння, Вхід, Зачаття, Обрізання, Покров, Преображення, Різдво, Стрітення, Усікновення, Успення, які є скороченими назвами свят, пишемо завжди з великої літери, навіть якщо в заголовку перед ними стоїть інше слово, наприклад, свято: на свято Преображенняі Свято Преображення Господнього (у заголовку).
Примітка 1. Коли ці лексеми позначають не свято, а подію історії спасіння, пишемо їх з малої літери. Так само пишемо і інші слова, що позначають ці події (воплочення, відкуплення, зішестя до аду, страсті та ін.):
* Після свого воскресіння Христос вознісся на небо.
* На богослуженнях стаємо свідками таїнства різдва Христового.
Примітка 2. Лексеми віднайдення, перенесення, покладення, поклоніння, повернення, спомин, переставлення і т. ін., які є родовими позначеннями, пишемо з великої літери тільки тоді, коли вони є першими словами в назві: на свято перенесення мощей святого Миколая Чудотворця, але Перенесення мощей святого Миколая Чудотворця або Свято перенесення мощей святого Миколая Чудотворця (у заголовку).
Примітка 3. У реченні слова святий, верховний, неділя, початок зазвичай пишемо з малої літери:
* Зустріч учасників конференції відбулась у неділю мироносиць.
* За Юліянським календарем початок церковного року припадає на 14 вересня.
Примітка 4. Лексеми передсвяття, навечір'я, посвяття, віддання пишемо з малої літери: навечір'я Богоявлення, передсвяття Різдва.
4. З великої літери пишемо перше слово в назвах церковних відправ, молитов і богослужбових текстів: Літургія передосвячених дарів, Божественна Літургія, «Отче наш», Господня молитва, Трисвяте, Символ віри, Апостольський символ віри, Херувимська пісня та ін. Вирази, які не є повними назвами богослужень, пишемо з малої літери:
* У храмі співали вечірню.
* Але: На Вечірні П'ятдесятниці у піснеспівах чуємо багато про Святого Духа.
* Люди зібралися на молебень.
* Але: Після Літургії відправили Молебень до Господа нашого Ісуса Христа.
* Цей псалом близький його серцю.
* Але: Класична покаянна молитва - Псалом 50.
Примітка 1. Назви молитов, які збігаються з початком тексту молитви, пишемо в лапках: «Отче наш», «Богородице Діво», «Вірую», «Достойно є», «Святий Боже» та ін.
Примітка 2. Коли слово Літургія позначає євхаристійне богослуження, пишемо його з великої літери. Коли йдеться загально про богослуження чи літургійну традицію3, слово літургія пишемо з малої літери: богослов'я літургії (богослов'я богослуження як такого).
Примітка 2. Назви частин богослужень та загальні назви молитов пишемо з малої літери: анафора, проскомидія, литія, ікос, стихира, причасний та ін.
5. З великої літери, але без лапок (і без курсиву) пишемо перше слово у назвах священних та богослужбових книг: Апостол, Біблія, Євангеліє, Коран, Мінея, Празнична мінея, Псалтир, Талмуд, Требник, Тріодь, Цвітна тріодь, Часослов, але: Новий Завіт, Старий Завіт, Святе Письмо, Службовий Апостол, Службове Євангеліє.
З великої літери і без лапок (і курсиву) пишемо також назви канонічних біблійних книг: Книга Буття, Діяння апостолів, Перша книга Макавеїв, Пісня пісень, Послання до Ефесян, Соборне послання ап. Якова та ін. Те саме стосується інших назв цих книг: Четверте Євангеліє (Євангеліє від Йоана) та ін.
Назви неканонічних книг (апокрифів, псевдоепіграфів), святоотцівських творів (також анонімних) пишемо за загальним правилом в лапках або виділяємо курсивом: «Дідахе», «Діяння апостола Андрія», «Євангеліє Томи», книга «Успення Марії», «Лист до Варнави», «Псалми Соломонові», «Протоєвангеліє Якова» та ін.
Примітка 1. Коли слово євангеліє вживаємо на позначення благої вісти, пишемо його з малої літери: «Початок євангелія Ісуса Христа» (Мр. 1:1); «це євангеліє Царства буде проповідуватись по всьому світі» (Мт. 24:14); «почувши слово правди, євангеліє свого спасіння...» (Еф. 1:13).
Примітка 2. Коли слова книга і послання не є першими словами в назвах книг Святого Письма або вживаються як родові поняття, пишемо їх з малої літери: Перша книга Хронік, Друге послання до Коринтян, книги Старого Завіту, Соборне послання ап. Юди.
Примітка 3. Збірні назви книг Святого Письма: соборні послання, синоптичні Євангелія, послання з ув'язнення, пастирські послання, а також терміни, які визначають структурні одиниці біблійних текстів: розповідь про народження, розповідь про чуда, розповідь про страсті, архиєрейська молитва, євангеліє дитинства, нагірна проповідь та ін. пишемо з малої літери.
6. У словосполученнях святі Отці, Отці Церкви, апостольські Отці, Отці-апологети, Отці-кападокійці, сирійські Отці та ін. лексему Отець пишемо з великої літери.
7. Лексему Царство та словосполучення Царство Небесне пишемо з великої літери:
* Царство Небесне - це стан поєднання в людині божественного і людського.
* Царство Боже є Царством досконалої любови.
8. Лексему Церква та її понятійні синоніми (Тіло Христове, Невіста Христова) пишемо з великої літери:
* Церква Христова є початком Небесного Царства.
* Живлені Христовим Тілом у Євхаристії ми вже належимо до Тіла Христового, тобто Церкви.
* Царство Небесне є неможлив им без щирого бажання бути складовою частинкою Тіла Христового, його Невісти - Церкви.
Примітка 1. Коли слово церква позначає архітектурну споруду, пишемо його з малої літери:
* У місті є кілька барокових церков.
З великої літери (всі слова) пишемо офіційні (повні) назви Церков (на взір «назв держав та автономних адміністративно-територіяльних одиниць»):
* Українська Автокефальна Православна Церква
* Українська Греко-Католицька Церква
* Римо-Католицька Церква в Україні
* Українська Православна Церква Київського Патріярхату
* Українська Православна Церква.
Якщо географічно-національне означення вживається як назва Церкви, пишемо його з великої літери:
* Руська Церква
* Київська Церква
* Болгарська Церква
* відокремлення Української Церкви від Російської
* катедральна служба Візантійської Церкви
* богослужбові практики Єрусалимської Церкви.
Якщо конфесійно-канонічне означення вживається як назва Церкви, пишемо його (усі слова) з великої літери:
* Вселенська Церква
* Католицька Церква
* Греко-Католицька Церква
* Латинська Церква
* Православні Церкви в Україні
* Східні Церкви
* Східні Католицькі Церкви
* українські Католицькі й Православні Церкви
* історія Українських Автокефальних Православних Церков
* створення єдиної Апостольської Православної Церкви України
* впродовж XIX ст. Уніятська Церква еволюціонувала.
Примітка 2. З малої літери пишемо лексеми, які вживаються як характеристики Церкви і не є їх офіційними назвами (помісна, національна, самостійна, автокефальна, православна, католицька, некатолицька, уніятська, унійна, українська, патріярша, верховноархиєпископська, митрополича, східна, західна, латинська Церква, Церква свого права, матірна, дочірня Церква, Церква-матір, Церква-сестра, Церква-дочка та ін.):
* помісна національна Церква
* жодну православну Церкву не було визнано негайно автокефальною
* існує близько 30 католицьких Церков східного обряду
* примирення українських Церков
* помісна Церква - це автокефальна, повністю незалежна від іншої
* поза межами патріярших та верховноархиєпископських Церков
* митрополича Церква є Церквою свого права.
Коли слова патріярхат, католикосат, верховне архиєпископство, архиєпископство, митрополія і т. ін. входять до словосполучень, які є назвами Церков свого права, пишемо їх з великої літери:
* Царгородський Патріярхат
* Києво-Галицька Митрополія
* об'єднання Українських Церков в один Київський Патріярхат
* Східні Католицькі Патріярхати нині мають іншу канонічну основу, ніж Православні
* Тмутороканське Архиєпископство було автокефальною одиницею.
Примітка 3. Лексеми, які не вживаються в назві Церкви, а позначають канонічно-адміністративну одиницю Церкви (верховне архиєпископство, архиєпископство, митрополія, екзархат, єпархія, дієцезія, деканат, парохія), пишемо з малої літери:
* Верховне архиєпископство Києво-Галицької Церкви
* Філадельфійська митрополія є одиницею Церкви свого права
* Бучацька єпархія.
9. З великої літери (перше слово) пишемо назви конфесійних феноменів, груп та подій:
* Українське православ'я
* Вселенське православ'я
* Український греко-католицизм
* Берестейська унія.
10. З великої літери пишемо всі слова в назвах найвищих церковних органів (на взірець найвищих державних установ6: Патріярший Престол, Римський Апостольський Престол7, Патріярхія, Вселенська Патріярхія, Вселенський Собор, Ватиканський Собор, Патріярший Собор, Патріярший Синод, Постійний Синод, Тимчасовий Синод та ін.:
* постанови Другого Ватиканського Собору
* Святіший Правлячий Синод РПЦ постановив
* митр. Сергій встановив при собі Тимчасовий Синод
* виконавчим органом Синоду єпископів є Постійний Синод.
В назвах інших церковних органів з великої літери пишемо лише перше слово: Патріярша курія, Римська курія, Колегія єпископів, Колегія кардиналів, Рада єрархів, Синод єпископів, Берестейський собор, Замойський синод, Конгрегація у справах віри, Церковний трибунал, Єпископська консисторія, Митрополиче управління та ін.
Примітка 1. Коли лексеми собор, синод, курія, колегія, конгрегація, комісія, трибунал та ін. вжито як родові позначення, пишемо їх з малої літери:
* усі наступні синоди Київської Церкви
* антиунійні собори
* праця єпархіяльних комісій.
11. З великої літери пишемо офіційні назви та повні титули найвищих церковних посад (голів патріярших, архиєпископських, верховноархиєпископських, митрополичих Церков): Патріярх Київський і всієї Руси-України, Папа Римський Павло VI, Вселенський Архиєрей, Римський Архиєрей, Верховний Архиєпископ, Києво-Галицький Митрополит, Глава самоуправної Церкви та ін.
Примітка 1. У контекстах, які не передбачають наголошення офіційности найвищих церковних посад, у наукових текстах, а також на позначення родових понять, їх назви пишемо з малої літери:
* папа Іван ХХIII скликав Вселенський Собор
* Царгородський патріярх Фотій
* обрання Київського патріярха
* митрополит Московський Йов заявив
* послання екзарха України
* влада Римського архиєрея
* Іларіона вибрали Київським митрополитом.
Примітка 2. Назви посад та титули інших церковних єрархів пишемо з малої літери. В офіційних документах (посланнях, зверненнях, листах та ін.), а також для підкреслення урочистости можемо писати їх з великої літери.
1 Повний список свят див. у розділі Назви свят літургійного року.
2 Термін навечір'я вживаємо без прийменника перед: навечір'я Богоявлення, а не навечір'я перед Богоявленням.
3 В перекладах із західних мов, де слово літургія вживається в ширшому значенні, краще вживати українські терміни богослуження чи літургійна традиція.
4 Повний список канонічних книг див. у розділі Назви книг Святого Письма.
5 УП, § 38, п. 12.
6 УП, § 38, п. 13.
7 Не рекомендуємо вживати Апостольський Престол без означення «Римський» (за винятком перекладів), оскільки з точки зору Східних Церков «апостольських престолів» є декілька, на відміну від точки зору Західної Церкви, де «Апостольський Престол» є один - Римський. Те саме стосується назви Святий Престол, яку рекомендуємо заміняти терміном Римський Престол або Римський Святий Престол. У всіх згаданих випадках термін Престол не слід заміняти словом Столиця.
НАПИСАННЯ ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ У РЕЛІГІЙНІЙ ЛЕКСИЦІ
1. З великої літери пишемо найменування трьох Божих Осіб у християнстві: Бог, Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий, Син Божий, Ісус Христос, Святий Дух, а також Свята Тройця, Триєдиний Бог, Троїчний Бог, три Божі Особи.
Аналогічно пишемо слова та словосполучення, які є понятійними еквівалентами названих найменувань: Абсолют, Агнець, Адонай, Всевишній, Господь, Елогім, Емануїл, Логос, Месія, Небесний Отець, Спаситель, Творець, Утішитель, Хліб життя, Цар світу, Ягве та ін.
З великої букви пишемо також слова та словосполучення, які позначають Марію - Матір Божу: Богородиця, Пречиста Діва, Пресвята Богоматір, Небесна Мати та ін. Але: Невіста неневісна.
Слово Особа у словосполученні Божа Особа пишемо з великої літери. В інших випадках пишемо його з малої літери:
* особа Ісуса Христа
* У Христі є дві природи і одна особа.
Примітка 1. Коли слово бог вжите в поганському значенні, тобто позначає не єдиного Абсолюта, а одне із божеств поганського пантеону, пишемо його з малої літери: бог Ваал, бог грому Перун, культ бога Зевса, богиня Венера і т. ін.
Примітка 2. В усталених виразах слова Бог, Господь пишемо з великої літери: Боже поможи; дай Боже здоров'я; дякувати Богові, Господи помилуй, але: бог Мамона обплутав.
Примітка 3. Присвійні прикметники, утворені від власних назв Божих Осіб, пишемо з великої літери: Господній день, Христові слова, Божа благодать. В переносному значенні ці прикметники можна писати з малої літери: боже теля (наївна, непрактична людина).
Примітка 4. В науковій літературі та в перекладах Святого Письма і творів святих Отців особові, вказівні та зворотні займенники всіх відмінків, які вживаються по відношенню до Бога та Богородиці, пишемо з малої літери.
2. З великої літери пишемо назви таїнства Причастя: таїнство Причастя, таїнство Євхаристії, пресвята Євхаристія, святе Причастя, Причастя, Святі Тайни, Тіло і Кров Христова.
Примітка 1. Слово дари пишемо з малої літери: святі дари, євхаристійні дари, Літургія передосвячених дарів.
Примітка 2. У назвах святих таїнств слово таїнство пишемо з малої літери.
Примітка 3. Назви інших святих таїнств пишемо з малої літери: таїнство хрещення, хрещення, таїнство миропомазання, таїнство покаяння, таїнство вінчання, таїнство рукоположення, таїнство єлеопомазання.
3. З великої літери пишемо перше слово в назві свят і постів; назву пишемо без лапок: Благовіщення, Великдень, Покрова, Введення у храм Пресвятої Богородиці, Зелені свята, Неділя всіх святих (на Всіх святих), Різдвяні свята, Свято верховних апостолів Петра й Павла; Великий піст, Петрівка, Пилипівка, Спасівка та ін.
Лексеми Благовіщення, Богоявлення, Введення, Воздвиження, Вознесіння, Воскресіння, Вхід, Зачаття, Обрізання, Покров, Преображення, Різдво, Стрітення, Усікновення, Успення, які є скороченими назвами свят, пишемо завжди з великої літери, навіть якщо в заголовку перед ними стоїть інше слово, наприклад, свято: на свято Преображенняі Свято Преображення Господнього (у заголовку).
Примітка 1. Коли ці лексеми позначають не свято, а подію історії спасіння, пишемо їх з малої літери. Так само пишемо і інші слова, що позначають ці події (воплочення, відкуплення, зішестя до аду, страсті та ін.):
* Після свого воскресіння Христос вознісся на небо.
* На богослуженнях стаємо свідками таїнства різдва Христового.
Примітка 2. Лексеми віднайдення, перенесення, покладення, поклоніння, повернення, спомин, переставлення і т. ін., які є родовими позначеннями, пишемо з великої літери тільки тоді, коли вони є першими словами в назві: на свято перенесення мощей святого Миколая Чудотворця, але Перенесення мощей святого Миколая Чудотворця або Свято перенесення мощей святого Миколая Чудотворця (у заголовку).
Примітка 3. У реченні слова святий, верховний, неділя, початок зазвичай пишемо з малої літери:
* Зустріч учасників конференції відбулась у неділю мироносиць.
* За Юліянським календарем початок церковного року припадає на 14 вересня.
Примітка 4. Лексеми передсвяття, навечір'я, посвяття, віддання пишемо з малої літери: навечір'я Богоявлення, передсвяття Різдва.
4. З великої літери пишемо перше слово в назвах церковних відправ, молитов і богослужбових текстів: Літургія передосвячених дарів, Божественна Літургія, «Отче наш», Господня молитва, Трисвяте, Символ віри, Апостольський символ віри, Херувимська пісня та ін. Вирази, які не є повними назвами богослужень, пишемо з малої літери:
* У храмі співали вечірню.
* Але: На Вечірні П'ятдесятниці у піснеспівах чуємо багато про Святого Духа.
* Люди зібралися на молебень.
* Але: Після Літургії відправили Молебень до Господа нашого Ісуса Христа.
* Цей псалом близький його серцю.
* Але: Класична покаянна молитва - Псалом 50.
Примітка 1. Назви молитов, які збігаються з початком тексту молитви, пишемо в лапках: «Отче наш», «Богородице Діво», «Вірую», «Достойно є», «Святий Боже» та ін.
Примітка 2. Коли слово Літургія позначає євхаристійне богослуження, пишемо його з великої літери. Коли йдеться загально про богослуження чи літургійну традицію3, слово літургія пишемо з малої літери: богослов'я літургії (богослов'я богослуження як такого).
Примітка 2. Назви частин богослужень та загальні назви молитов пишемо з малої літери: анафора, проскомидія, литія, ікос, стихира, причасний та ін.
5. З великої літери, але без лапок (і без курсиву) пишемо перше слово у назвах священних та богослужбових книг: Апостол, Біблія, Євангеліє, Коран, Мінея, Празнична мінея, Псалтир, Талмуд, Требник, Тріодь, Цвітна тріодь, Часослов, але: Новий Завіт, Старий Завіт, Святе Письмо, Службовий Апостол, Службове Євангеліє.
З великої літери і без лапок (і курсиву) пишемо також назви канонічних біблійних книг: Книга Буття, Діяння апостолів, Перша книга Макавеїв, Пісня пісень, Послання до Ефесян, Соборне послання ап. Якова та ін. Те саме стосується інших назв цих книг: Четверте Євангеліє (Євангеліє від Йоана) та ін.
Назви неканонічних книг (апокрифів, псевдоепіграфів), святоотцівських творів (також анонімних) пишемо за загальним правилом в лапках або виділяємо курсивом: «Дідахе», «Діяння апостола Андрія», «Євангеліє Томи», книга «Успення Марії», «Лист до Варнави», «Псалми Соломонові», «Протоєвангеліє Якова» та ін.
Примітка 1. Коли слово євангеліє вживаємо на позначення благої вісти, пишемо його з малої літери: «Початок євангелія Ісуса Христа» (Мр. 1:1); «це євангеліє Царства буде проповідуватись по всьому світі» (Мт. 24:14); «почувши слово правди, євангеліє свого спасіння...» (Еф. 1:13).
Примітка 2. Коли слова книга і послання не є першими словами в назвах книг Святого Письма або вживаються як родові поняття, пишемо їх з малої літери: Перша книга Хронік, Друге послання до Коринтян, книги Старого Завіту, Соборне послання ап. Юди.
Примітка 3. Збірні назви книг Святого Письма: соборні послання, синоптичні Євангелія, послання з ув'язнення, пастирські послання, а також терміни, які визначають структурні одиниці біблійних текстів: розповідь про народження, розповідь про чуда, розповідь про страсті, архиєрейська молитва, євангеліє дитинства, нагірна проповідь та ін. пишемо з малої літери.
6. У словосполученнях святі Отці, Отці Церкви, апостольські Отці, Отці-апологети, Отці-кападокійці, сирійські Отці та ін. лексему Отець пишемо з великої літери.
7. Лексему Царство та словосполучення Царство Небесне пишемо з великої літери:
* Царство Небесне - це стан поєднання в людині божественного і людського.
* Царство Боже є Царством досконалої любови.
8. Лексему Церква та її понятійні синоніми (Тіло Христове, Невіста Христова) пишемо з великої літери:
* Церква Христова є початком Небесного Царства.
* Живлені Христовим Тілом у Євхаристії ми вже належимо до Тіла Христового, тобто Церкви.
* Царство Небесне є неможлив им без щирого бажання бути складовою частинкою Тіла Христового, його Невісти - Церкви.
Примітка 1. Коли слово церква позначає архітектурну споруду, пишемо його з малої літери:
* У місті є кілька барокових церков.
З великої літери (всі слова) пишемо офіційні (повні) назви Церков (на взір «назв держав та автономних адміністративно-територіяльних одиниць»):
* Українська Автокефальна Православна Церква
* Українська Греко-Католицька Церква
* Римо-Католицька Церква в Україні
* Українська Православна Церква Київського Патріярхату
* Українська Православна Церква.
Якщо географічно-національне означення вживається як назва Церкви, пишемо його з великої літери:
* Руська Церква
* Київська Церква
* Болгарська Церква
* відокремлення Української Церкви від Російської
* катедральна служба Візантійської Церкви
* богослужбові практики Єрусалимської Церкви.
Якщо конфесійно-канонічне означення вживається як назва Церкви, пишемо його (усі слова) з великої літери:
* Вселенська Церква
* Католицька Церква
* Греко-Католицька Церква
* Латинська Церква
* Православні Церкви в Україні
* Східні Церкви
* Східні Католицькі Церкви
* українські Католицькі й Православні Церкви
* історія Українських Автокефальних Православних Церков
* створення єдиної Апостольської Православної Церкви України
* впродовж XIX ст. Уніятська Церква еволюціонувала.
Примітка 2. З малої літери пишемо лексеми, які вживаються як характеристики Церкви і не є їх офіційними назвами (помісна, національна, самостійна, автокефальна, православна, католицька, некатолицька, уніятська, унійна, українська, патріярша, верховноархиєпископська, митрополича, східна, західна, латинська Церква, Церква свого права, матірна, дочірня Церква, Церква-матір, Церква-сестра, Церква-дочка та ін.):
* помісна національна Церква
* жодну православну Церкву не було визнано негайно автокефальною
* існує близько 30 католицьких Церков східного обряду
* примирення українських Церков
* помісна Церква - це автокефальна, повністю незалежна від іншої
* поза межами патріярших та верховноархиєпископських Церков
* митрополича Церква є Церквою свого права.
Коли слова патріярхат, католикосат, верховне архиєпископство, архиєпископство, митрополія і т. ін. входять до словосполучень, які є назвами Церков свого права, пишемо їх з великої літери:
* Царгородський Патріярхат
* Києво-Галицька Митрополія
* об'єднання Українських Церков в один Київський Патріярхат
* Східні Католицькі Патріярхати нині мають іншу канонічну основу, ніж Православні
* Тмутороканське Архиєпископство було автокефальною одиницею.
Примітка 3. Лексеми, які не вживаються в назві Церкви, а позначають канонічно-адміністративну одиницю Церкви (верховне архиєпископство, архиєпископство, митрополія, екзархат, єпархія, дієцезія, деканат, парохія), пишемо з малої літери:
* Верховне архиєпископство Києво-Галицької Церкви
* Філадельфійська митрополія є одиницею Церкви свого права
* Бучацька єпархія.
9. З великої літери (перше слово) пишемо назви конфесійних феноменів, груп та подій:
* Українське православ'я
* Вселенське православ'я
* Український греко-католицизм
* Берестейська унія.
10. З великої літери пишемо всі слова в назвах найвищих церковних органів (на взірець найвищих державних установ6: Патріярший Престол, Римський Апостольський Престол7, Патріярхія, Вселенська Патріярхія, Вселенський Собор, Ватиканський Собор, Патріярший Собор, Патріярший Синод, Постійний Синод, Тимчасовий Синод та ін.:
* постанови Другого Ватиканського Собору
* Святіший Правлячий Синод РПЦ постановив
* митр. Сергій встановив при собі Тимчасовий Синод
* виконавчим органом Синоду єпископів є Постійний Синод.
В назвах інших церковних органів з великої літери пишемо лише перше слово: Патріярша курія, Римська курія, Колегія єпископів, Колегія кардиналів, Рада єрархів, Синод єпископів, Берестейський собор, Замойський синод, Конгрегація у справах віри, Церковний трибунал, Єпископська консисторія, Митрополиче управління та ін.
Примітка 1. Коли лексеми собор, синод, курія, колегія, конгрегація, комісія, трибунал та ін. вжито як родові позначення, пишемо їх з малої літери:
* усі наступні синоди Київської Церкви
* антиунійні собори
* праця єпархіяльних комісій.
11. З великої літери пишемо офіційні назви та повні титули найвищих церковних посад (голів патріярших, архиєпископських, верховноархиєпископських, митрополичих Церков): Патріярх Київський і всієї Руси-України, Папа Римський Павло VI, Вселенський Архиєрей, Римський Архиєрей, Верховний Архиєпископ, Києво-Галицький Митрополит, Глава самоуправної Церкви та ін.
Примітка 1. У контекстах, які не передбачають наголошення офіційности найвищих церковних посад, у наукових текстах, а також на позначення родових понять, їх назви пишемо з малої літери:
* папа Іван ХХIII скликав Вселенський Собор
* Царгородський патріярх Фотій
* обрання Київського патріярха
* митрополит Московський Йов заявив
* послання екзарха України
* влада Римського архиєрея
* Іларіона вибрали Київським митрополитом.
Примітка 2. Назви посад та титули інших церковних єрархів пишемо з малої літери. В офіційних документах (посланнях, зверненнях, листах та ін.), а також для підкреслення урочистости можемо писати їх з великої літери.
1 Повний список свят див. у розділі Назви свят літургійного року.
2 Термін навечір'я вживаємо без прийменника перед: навечір'я Богоявлення, а не навечір'я перед Богоявленням.
3 В перекладах із західних мов, де слово літургія вживається в ширшому значенні, краще вживати українські терміни богослуження чи літургійна традиція.
4 Повний список канонічних книг див. у розділі Назви книг Святого Письма.
5 УП, § 38, п. 12.
6 УП, § 38, п. 13.
7 Не рекомендуємо вживати Апостольський Престол без означення «Римський» (за винятком перекладів), оскільки з точки зору Східних Церков «апостольських престолів» є декілька, на відміну від точки зору Західної Церкви, де «Апостольський Престол» є один - Римський. Те саме стосується назви Святий Престол, яку рекомендуємо заміняти терміном Римський Престол або Римський Святий Престол. У всіх згаданих випадках термін Престол не слід заміняти словом Столиця.
Бог і півбога
Але це усе - для християн. А якого біса людина свіцька чи який мусульманин має так писати? Бо так собі попи понаписували?