якщо я хочу вибачитися /smile.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":)" border="0" alt="smile.gif" /> ?
На роздуми наштовхнув Список найуживаніших мовних помилок.
Вибачте/даруйте/перепрошую
Модератори: Танка, vitaly1, Листопад
Вибачте/даруйте/перепрошую
Поясніть будь ласка:
Неправильно - Прусія, пруський
Правильно - Пруссія, прусський
у власних назвах іншомовного походження і похідних від них словах зберігається оригінальне подвоєння приголосних (Філіппіни, Марокко і т ін.), у загальних назвах — лише у окремих випадках (брутто, мотто, тонна й ін.)
Але маємо наприклад: Росія та руський. /rolleyes.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":rolleyes:" border="0" alt="rolleyes.gif" />
Неправильно - тона, тон
Правильно - тонна, тонн
Аналогічно — брутто, нетто, мотто, булла, вілла.
Але при цьому маємо - піца. :huh:
Про власни назви десь бачив статтю про подвоення літер. Там саме описувалося, чому не слід використовувати подвоення.
Неправильно - Прусія, пруський
Правильно - Пруссія, прусський
у власних назвах іншомовного походження і похідних від них словах зберігається оригінальне подвоєння приголосних (Філіппіни, Марокко і т ін.), у загальних назвах — лише у окремих випадках (брутто, мотто, тонна й ін.)
Але маємо наприклад: Росія та руський. /rolleyes.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":rolleyes:" border="0" alt="rolleyes.gif" />
Неправильно - тона, тон
Правильно - тонна, тонн
Аналогічно — брутто, нетто, мотто, булла, вілла.
Але при цьому маємо - піца. :huh:
Про власни назви десь бачив статтю про подвоення літер. Там саме описувалося, чому не слід використовувати подвоення.
Вибачте/даруйте/перепрошую
Ign1111 писав: ↑Нед червня 10, 2007 4:09 pm
Поясніть будь ласка:
Неправильно - Прусія, пруський
Правильно - Пруссія, прусський
у власних назвах іншомовного походження і похідних від них словах зберігається оригінальне подвоєння приголосних (Філіппіни, Марокко і т ін.), у загальних назвах — лише у окремих випадках (брутто, мотто, тонна й ін.)
Але маємо наприклад: Росія та руський. /rolleyes.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":rolleyes:" border="0" alt="rolleyes.gif" />
Неправильно - тона, тон
Правильно - тонна, тонн
Аналогічно — брутто, нетто, мотто, булла, вілла.
Але при цьому маємо - піца. :huh:
Про власни назви десь бачив статтю про подвоення літер. Там саме описувалося, чому не слід використовувати подвоення.
А що, власне, пояснювати?
Вибачте/даруйте/перепрошую
Постають певні аналогії з англійською. Коли вже щось учиниив, то ми : Вибачте/пробачте мене/мені - тобто опісля. Англ. .
А до ймовірної дії ми заздалегідь тактовно : "Перепрошую, а можна мені..." або "Даруйте, а що Ви мали на увазі...." (Англ. ) Але ж не "Я вибачаюсь..." - за що, за те, що ще не вчинив?! Смішно виходить. :angry:
У транспорті, на вулиці: "перепрошую,..", "дозвольте пройти", але ж не постійно - бо такеньки може виробитись "комплекс чухраїнців". /blink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":blink:" border="0" alt="blink.gif" />
Вибачте/даруйте/перепрошую
Лаврін писав: ↑Пон червня 11, 2007 4:09 pm
Постають певні аналогії з англійською. Коли вже щось учиниив, то ми : Вибачте/пробачте мене/мені - тобто опісля. Англ. .
А до ймовірної дії ми заздалегідь тактовно : "Перепрошую, а можна мені..." або "Даруйте, а що Ви мали на увазі...." (Англ. ) Але ж не "Я вибачаюсь..." - за що, за те, що ще не вчинив?! Смішно виходить. :angry:
У транспорті, на вулиці: "перепрошую,..", "дозвольте пройти", але ж не постійно - бо такеньки може виробитись "комплекс чухраїнців". /blink.gif" style="vertical-align:middle" emoid=":blink:" border="0" alt="blink.gif" />
Узагалі, сама структура "Я вибачаюся" неприродна . Бо коли розкласти на складники, то вийде, що "вибачаю себе". Не знаю, чи природний для російської зворот "Я извиняюсь", але українська калька точно віддає штучністю й мавпуванням.
Очевидно, з цього й іронізував пан Ґвинтик.
До речі, Словник Грінченка такої форми не фіксує. У радянських словниках її вже представлено.
Вибачте/даруйте/перепрошую
Себто чому не всі загальні назви слід писати без подвоєння?
Справді, ті двадцять запозичень, що є винятками, наче сіль в оці. І якщо збереження подвоєння у словах ще якось можна мотивувати розрізнювальною метою: аби не плутати з однозвучними словами без подвоєння, то для чого дублювати літери в , я теж не розумію. Втім академікам, либонь, видніше :angry: . Хоч і не всім. Тож є надія, що новий правопис це число скоротить.
Що ж до прусський / руський – це слова різної етимології. Друге, зокрема, не є запозиченням в українській, перше ж має балтійські корені. Тож тут ніби все зрозуміло.
Чи варто зберігати подвоєння у власних назвах? Не знаю, але правопис наразі регламентує писати саме так. Утім теж із винятками, як, наприклад, Лісабон чи Касабланка. Що ж удієш, такий уже в нас правопис...
Вибачте/даруйте/перепрошую
Дякую, я зрозумів. Просто я не дуже слідкую за тими принятими правописами. Начебто якийсь там приняли, я і гадав, що ті всі зміни були запроваджені та чинними, на деякий час, стали старий та новий правопис. А воно ось як виходить.
P.S. Згадав, що десь читав, про те подвоєння в власних назвах. Що все так заплутанно... Як приклад, приводилась власна назва іншомовного походження, де в оригінальній мові було подвоєння в двох місцях, але українською подвоення вживалось тільки в одному місці (калькування з російської?).
Вибачте/даруйте/перепрошую
Ign1111 писав: ↑Вів червня 12, 2007 4:09 pm
P.S. Згадав, що десь читав, про те подвоєння в власних назвах. Що все так заплутанно... Як приклад, приводилась власна назва іншомовного походження, де в оригінальній мові було подвоєння в двох місцях, але українською подвоення вживалось тільки в одному місці (калькування з російської?).
Цілком можливо. Утім я знаю, наприклад, Боккаччо, Боттічеллі, Торрічеллі тощо, де норма витримується. Та й тут ще варто зважати на традицію: усталилося щось колись, тож хоч нині й суперечить правилам, але написання не змінюється. Порівняйте, наприклад, народно-визвольний чи національно-визвольний. За правилом їх би писати разом, та ж традиція уживання в них щонайменше 100-літня...