Про українську мову на Донбасі
Додано: Сер грудня 02, 2015 11:28 am
Всі знають, що село — то є колиска держави, мови у ній. Якщо піти на сільський цвинтар, то, читаючи прізвища на хрестах, можна побачити, якого народу сини й дочки жили тут, на цій землі і знайшли тут вічний спокій.
Оце вирішила записати живі свідоцтва українськості Сходу.
Почну ось з чого.
Батьки мого чоловіка приїхали на Донбас у середині 50-х років минулого століття. Бувши представниками національної меншини, вони, звичайно ж, розмовляли російською мовою.
Тепер я пригадую деякі моменти, що є незаперечним доказом того, що...
По мірі того, як буде спливати у пам’яті, буду дописувати ці нотатки. А поки що так:
Народжену вже у Донбасі сестру мого чоловіка хрестило подружжя. То в розмовах батьків я часто чула «пойти до КуценкИв», «у КуценИв», «с КуценкАми». Так само і з іншими знайомими чи сусідами, носіями суто українських прізвищ. Гляньте-но: я виділила наголоси.
Чоловікова мати дивиться у вікно і каже: «вон, тичка побежала». Я на той час ще не знала того слова — «тічка»...
У повсякденному мовленні батьки часто українізували, так би мовити, слова: «он жувал», «мы спивали», «хОчу».
Отака історія з географією.
Оце вирішила записати живі свідоцтва українськості Сходу.
Почну ось з чого.
Батьки мого чоловіка приїхали на Донбас у середині 50-х років минулого століття. Бувши представниками національної меншини, вони, звичайно ж, розмовляли російською мовою.
Тепер я пригадую деякі моменти, що є незаперечним доказом того, що...
По мірі того, як буде спливати у пам’яті, буду дописувати ці нотатки. А поки що так:
Народжену вже у Донбасі сестру мого чоловіка хрестило подружжя. То в розмовах батьків я часто чула «пойти до КуценкИв», «у КуценИв», «с КуценкАми». Так само і з іншими знайомими чи сусідами, носіями суто українських прізвищ. Гляньте-но: я виділила наголоси.
Чоловікова мати дивиться у вікно і каже: «вон, тичка побежала». Я на той час ще не знала того слова — «тічка»...
У повсякденному мовленні батьки часто українізували, так би мовити, слова: «он жувал», «мы спивали», «хОчу».
Отака історія з географією.