Сторінка 1 з 1

віґлї

Додано: Суб грудня 12, 2015 3:07 pm
Selyd
Катька ніби не чує сього, адже зараз вона „укремяшках”виграла у Векли, з того Векла своєю долонею й накрила чотири камінчики на піску. Допіро Катька, підкинувши догори над Веклиною рукою пятого „кремяшка", доки він повернув ся до її жменї, вщипнула Веклу за „віґлї", промовивши „раз“!..

віґлї

Додано: Нед грудня 20, 2015 10:48 pm
Валентин
Selyd писав:
Суб грудня 12, 2015 3:07 pm

Катька ніби не чує сього, адже зараз вона „укремяшках”виграла у Векли, з того Векла своєю долонею й накрила чотири камінчики на піску. Допіро Катька, підкинувши догори над Веклиною рукою пятого „кремяшка", доки він повернув ся до її жменї, вщипнула Веклу за „віґлї", промовивши „раз”!..


Чув "ударити навіглі" чи "навігля". Вас, мабуть, збиває з пантелику літера Ї. То не Ї, а І. Вдарити навігля, навіглі - це, як на мене, вдарити навідмах, від себе, тильною стороною руки, зап'ястям.
Словник знає оце: НАВІДМАХ, присл., рідко. Те саме, що навідліг. Навідмах ударити кулаком.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 33.
НАВІДЛІГ, присл. Розмахнувшись з силою; з розмаху. Він розмахнувся і навідліг вдарив кулаком в сите обличчя Юрася (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 76); Він навідліг, різко і недбало черконув великим гострим нігтем, навхрест перекреслюючи на картині обличчя дівчини (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 55).
Навідліг бити рукою — розмахнувшись, бити не долонею, а щиколотками. Сільвестр лівою рукою тримав його за горлянку, правою бив навідліг по голові (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 49).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 32.
З усього випливає мій здогад, що віглі - це зап'ястя або трохи вище - до ліктя.
на віглі
(вдарити, зробити щось) -не дивлячись, не з руки http://www.ozaryntsi.com/p0037.htm
Ще Віглі : на віглі = навмання http://derjawaua.blogspot.com/2013/08/blog-post_24.html

віґлї

Додано: Вів грудня 22, 2015 2:48 pm
Selyd
Валентин писав:
Нед грудня 20, 2015 10:48 pm

Чув "ударити навіглі" чи "навігля". Вас, мабуть, збиває з пантелику літера Ї. То не Ї, а І. Вдарити навігля, навіглі - це, як на мене, вдарити навідмах, від себе, тильною стороною руки, зап'ястям.
Словник знає оце: НАВІДМАХ, присл., рідко. Те саме, що навідліг. Навідмах ударити кулаком.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 33.
НАВІДЛІГ, присл. Розмахнувшись з силою; з розмаху. Він розмахнувся і навідліг вдарив кулаком в сите обличчя Юрася (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 76); Він навідліг, різко і недбало черконув великим гострим нігтем, навхрест перекреслюючи на картині обличчя дівчини (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 55).
Навідліг бити рукою — розмахнувшись, бити не долонею, а щиколотками. Сільвестр лівою рукою тримав його за горлянку, правою бив навідліг по голові (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 49).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 32.
З усього випливає мій здогад, що віглі - це зап'ястя або трохи вище - до ліктя.
на віглі
(вдарити, зробити щось) -не дивлячись, не з руки http://www.ozaryntsi.com/p0037.htm
Ще Віглі : на віглі = навмання http://derjawaua.blogspot.com/2013/08/blog-post_24.html

Ї не заважає.
У нас кажуть НАВІДЛИГ.
Він розмахнувся і навідліг вдарив кулаком - цей удар без розмаху, раптовий і навіть не кулаком. Сам бачив в дії.
Коли ж не удар, а виливають воду з кружки, то у нас кажуть - через руку.
віґлі - все таки тут множина.

віґлї

Додано: Вів грудня 22, 2015 8:33 pm
Плескачик
Віглі (мн.) — тильна сторона руки, кісточки руки: набив віглі, вдарив навіглі.

Словник діалектизмів українських говірок Одеської області (1958).

віґлї

Додано: Суб грудня 26, 2015 3:57 pm
Selyd
Плескачик писав:
Вів грудня 22, 2015 8:33 pm

Віглі (мн.) — тильна сторона руки, кісточки руки: набив віглі, вдарив навіглі.

Словник діалектизмів українських говірок Одеської області (1958).

кісточки руки: колись, десь чув слово КУЧКИ.